ЧЕРВЕНЬ 2018

04.06.2018 (м.Київ, Національний музей літератури) завідувач кафедри світової літератури КУБГ професор Юрій КОВБАСЕНКО взяв участь (ключова доповідь «Літературна освіта в Новій українській школі») в організованій Міністерством освіти і науки України Всеукраїнській нараді методистів ОІППО з проблем підвищення ефективності мовно-літературної освіти в Новій українській школі.

ПУБЛІКАЦІЇ ТРАВНЯ

Гальчук О. Моделі світу в художній текстах ХХ століття: особливості авторських варіантів / О. Гальчук // Султанівські читання [збірник статей]. Т—Вип. VII. – Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2018. – С. 85 – 100.

Гальчук О. Пантелеймон Куліш як образ, тема і концепт у транспозитивній ліриці ХХ століття / О. Гальчук // Наукові записки бердянського державного педагогічного університету. Серія : Філологічні науки.– Вип. ХІV. – Бердянськ, 2017. – С. 43 – 53.

Гальчук О.Концептуалізація ідейно-художнього статусу цирку в прозі ХХ століття / О. Гальчук // Художні феномени в історії світової літератури: перехід мови в письменництво («постколоніальні стратегії») [Тези доповідей]. – Харків, 2018. – С. 43 – 44.

Шовкопляс Г. Є. Функціонування трикутника автор – виконавці – глядачі у перформансі (на матеріалі п’єси Юрія Тарнавського «Чотири проєкти на український національний прапор»)./ Г.Є.Шовкопляс //Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, cерія «Філологія» , №78 (2018). – Харків: Видавництво при Харківському національному університеті , 2018. – с.150–154.

ТРАВЕНЬ 2018

30 травня 2018 р. відбувся науковий колоквіум (панельна дискусія) «КУЛЬТУРНІ МОСТИ МІЖ ЗАХОДОМ І СХОДОМ: РЕЦЕПЦІЯ ТВОРЧОСТІ ВІЛЬЯМА ШЕКСПІРА ТУРЕЦЬКОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ ТА КУЛЬТУРОЮ», організований кафедрами світової літератури і східних мов та перекладу.

Модераторами наукового колоквіуму були Ковбасенко Юрій Іванович – кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка, президент Української асоціації викладачів зарубіжної літератури, заслужений працівник освіти України; Семеніст Іван Васильович – кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри східних мов і перекладу Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка; Торкут Наталія Миколаївна – доктор філологічних наук, професор, член правління “European Shakespeare Research Association”, директор Українського міжуніверситетського науково-дослідницького шекспірівського центру, академік АН ВШ України.
Із ключовою доповідддю на панельній дискусії виступила Прушковська Ірина Віталіївна – доктор філологічних наук, доцент, доцент кафедри тюркології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Захід проходив у рамках Міжнародного інтелектуально-культурного проекту “Дні Шекспіра в Україні-2018”.

30 травня 2018 р. кафедра світової літератури відвідала лекцію Надзвичайного та Повноважного Посла Індії в Україні пана Маноджа Кумара Бхарті на тему «Індія та світ», організовану для студентів та викладачів університету. Зустріч показала щиру відкритість Посольства Індії й Університету Бориса Грінченка до продуктивного діалогу й співпраці. Окрім лекції пана Посла, була надзвичайно цікава культурна програма: чарівний дует подружжя Анни та Ніколаса Клажанські зіграв на традиційних індійських інструментах - сітарі та таблі, а народний театр індійського класичного танцю "Накшатра" (під керівництвом Вікторії Бурєнкової) виконав танець, присвяченій богині Ганеші, та танець, що забезпечує успіх будь-якої розпочатої справи. Координатором зустрічі з боку Індійського культурного центру при Посольстві Індії в Україні була Олександра Лохман - керівник санскритського театру "Раматі", викладач гінді і санскриту.

24.05.2018 завідувач кафедри професор Юрій КОВБАСЕНКО (як член фахової експертної комісії Міністерства освіти і науки України та Українського центру оцінювання якості освіти) взяв участь у затвердженні «ключів» (правильних відповідей) тесту першої загальнодержавної сесії ЗНО-2018 з української мови і літератури, у процесі якої моніторилися  компетенції сотень тисяч випускників середніх навчальних закладів (майбутніх абітурієнтів) з усієї України.

17 травня 2018 р. кафедра світової літератури у рамках Фестивалю науки організувала зустріч із представниками Індійського культурного центру при Посольстві Індії в Україні. Керівник санскритського театру "Раматі", викладач гінді і санскриту Олександра Лохман презентувала культуру Індії в ракурсі словесності та провела міні-урок санскритської мови для студентів і викладачів. Керівник театру традиційного індійського танцю "Накшатра"  Вікторія Бурєнкова познайомила з жестовою мовою, якою послуговуються в традиційному індійському танці. Аудиторія (а це студенти першого курсу східної філології та другого курсу  англійської і німецької філології та викладачі Інституту філології) була в захваті від майстер-класів: вивчили декілька фраз на санскриті та мовою традиційного індійського танцю, дізналися багато цікавого про сучасну і міфологічну Індію. Захід пройшов дуже жваво, насичено, цікаво, збурив увагу студентів до Індії як локусу екзотичної культури.

16 травня 2018 р. студенти  першого курсу разом із викладачами кафедри світової літератури доц. Ліхомановою Н. О. і доц. Вишницькою Ю. В. змогли розширити межі аудиторного вивчення курсу "Історії зарубіжної літератури", відвідавши Національний академічний театр імені Івана Франка. Дистанційне заняття було присвячене драматургії В. Шекспіра й аналізу трагедії "Річард ІІІ". Студенти і викладачі були вражені глибиною гри зіркового складу акторів театру (Річард  ІІІ постав у виконанні Народного артиста України Богдана БЕНЮКА, герцог Кларенс - Народного артиста України Остапа СТУПКИ, герцог Бекінгем -  Народного артиста України Олексія БОГДАНОВИЧА)  і оригінальним режисерським поглядом постановника Автанділа Варсімашвілі, відомого грузинського режисера театру і кіно, який є одночасно і автором вражаючого музичного оформлення вистави. 

Завідувач кафедри світової літератури Юрій КОВБАСЕНКО взяв участь (ключова пленарна доповідь і участь у роботі секцій) у Всеукраїнському українознавчому фестивалі «Сонячні пелюстки» та Всеукраїнській нараді методистів ОІППО (11-13 травня 2018; м. Львів).

У згаданих заходах брали участь також заступник Міністра освіти і науки України Павло ХОБЗЕЙ, головний спеціаліст МОНУ Олена КОТУСЕНКО; директор Львівського ОІППО Роман ШИЯН; члени правління ТО «Соняшник» Юрій МОРЩАВКА, Руслан ШАЛАМОВ та Ігор ПОМАЗАН; член Комітету з присудження Державної премії України імені Тараса Шевченка, провідний науковий співробітник Інституту літератури НАН України Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ; начальник відділу суспільно-гуманітарних навчальних предметів УЦОЯО Андрій ПАНЧЕНКОВ; переможці і та лауреати Всеукраїнських конкурсів «Учитель року» в номінації «українська мова та література», науковці, видавці та ін.
У рамках Фестивалю було також проведено виїзний науково-практичний семінар зі вчителями-словесниками Жовківського р-ну Львівської обл. (10 травня 2018, м. Жовква).
На фото: фрагменти роботи на Фестивалі.

ПУБЛІКАЦІЇ КВІТНЯ

Ковбасенко Ю. І. Нова українська школа : штрихи до портрета (без глянцю та дьогтю). - Інтернетресурс . Режим доступу: http://education-ua.org/ua/articles/1173-nova-ukrajinska-shkola-shtrikhi-do-portreta-bez-glyantsyu-ta-dogtyu

КВІТЕНЬ 2018 РОКУ

26–27 квітня 2018 р. доценти кафедри світової літератури Наталя Ліхоманова і Юлія Вишницька взяли участь у Міжнародній науковій конференції "Аналіз та інтерпретація художнього тексту: проблеми, стратегії, досліди". Конференцію організувала й провела кафедра російської і зарубіжної літератури Київського націонлаьного педагогічного університету імені М. Драгоманова. 

23 квітня доценти кафедри світової літератури Наталя Ліхоманова і Юлія Вишницька взяли участь у заході, організованому Українським інститутом книги та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка - "Книжка має значення. Три лекції від Забужко, Малковича та Гнатюк". Міні-лекції https://www.youtube.com/watch?v=fBDQbT9t9lM&t=18s" target="_blank" data-mce-href="shttps://www.youtube.com/watch?v=fBDQbT9t9lM&t=18s">Оксани Забужко, Олі Гнатюк, Івана Малковича приурочено Всесвітньому дню книги й авторського права.

21 квітня кафедра світової літератури взяла участь у загальноуніверситетському заході: День довкілля. Студенти і викладачі  долучилися до прибирання парку "Наталка".

20 квітня 2018 року викладачі кафедри долучилися до загальноуніверситетської акції до Дня довкілля «Посади свій кущ троянди».

19.04.2018 м.Чернівці. Пленарне засідання активу освітян Чернівецької області «Компетентнісний підхід та соціалізація особистості в умовах Нової української школи» 
У першому ряду від правого краю: Юрій МОРЩАВКА (Харків), Юрій КОВБАСЕНКО (Київ), Лілія ІВАНОВА (Чернівці), Руслан ШАЛАМОВ (Харків)

18 квітня доцент кафедри Галина Володимирівна Бітківська, студенти ІІ курсу Інституту філології (ФПб1-16-4.0 д, ФУб2-16-4.0 д) та Інституту журналістики (ВСРб1-16-4.0 д, ВСРб2-16-4.0 д, ЖУРб1-16-4.0 д, ЖУРб2-16-4.0 д, РЗГб1-16-4.0 д, РЗГб2-16-4.0 д) та члени наукового гуртка «Сучасні літературознавчі студії» (студенти ІІІ курсу Інституту філології) відвідали Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, що розташований на території Києво-Печерської Лаври. Виїзне навчальне заняття в межах курсу «Інтермедіальні студії сучасної літератури» було спрямоване на поглиблення знань студентів про взаємозв’язки художньої літератури з театральним мистецтвом. Під час екскурсії студенти оглянули постійну експозицію музею про розвиток театру в Україні та відвідали виставку «Людина, що була театром», присвячену творчості Леся Курбаса. Заняття завершилося дискусією про роль мистецтва в техногенному світі. Контроверсійні думки студентів узагальнила студентка ІІ курсу Інституту журналістики Дана Маслюк (ЖУРб-1-16): «Лесь Курбас – видатна постать у розвитку українського та світового театру, його називають серед найвизначніших мистецьких діячів ХХ століття. Проте знати історію його шляху та творчості важливо не тільки через новаторство та авангардну режисуру у виставах, а й через його невичерпне натхнення та творчий запал. Адже незважаючи на цькування радянської влади, він продовжував працювати та емпатично переносити страждання у постановки. Він надав мистецьким пошукам наукового обґрунтування, у виставах використав прийом «живих» декорацій, першим поєднав дію на сцені театру з демонстрацією кадрів на кіноекрані. “Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба їй розбудити фантазію, виростити крила і навчитись літати”, – писав митець».

Фото - Бітківської Г.В. 

18 квітня 2018 року к.ф.н., доцент Тверітінова Т.І. і к.ф.н., доцент Шовкопляс Г.Є. взяли участь у Міжнародній науковій конференції "IV Арватівські читання", присвяченій 90-річчю з дня народження академіка Ф. С. Арвата та доктора філологічних наук, професора Н.М. Арват.  Конференція відбулась у Ніжинському державному університеті імені М. Гоголя. Колеги взяли участь в урочистих подіях вшанування пам"яті колишнього ректора одного з найстаріших вишів України та його дружини, відомого філолога-лінгвіста Н.М. Арват. 

ПУБЛІКАЦІЇ БЕРЕЗНЯ

Шовкопляс Г. Издательская деятельность украинской диаспоры и ее роль в дальнейшем развитии и подъеме уровня национальной литературы, искусства, науки / Галина Шовкопляс // Франциск Скорина и его время: 500-летие белорусского и восточно-славянского книгопечатания: Материалы Международной научной конференции, Минск, 30 ноября – 2 декабря 2017 г. / Сост. Е.И. Богдан; Национальная академия наук Беларуси; Отделение гуманитарных наук и искусств НАН Беларуси; Центр исследований белорусской культуры, языка и литературы НАН Беларуси;Институт литературоведения имени Янки Купалы; Межгосударственный фонд гуманитарного сотрудничества государств– участников Содружества Независимых Государств. – Минск : Право и экономика, 2017. – c.199 – 205.

Шовкопляс Г. Про "Лева і Левицю", або Про викриття вульгарного фемінізму / Галина Шовкопляс // Науково-популярний часопис для вчителів України та діаспори "Наш український дім", №2, 2017. – с.31–36.

 БЕРЕЗЕНЬ 2018 РОКУ

22 березня доцент кафедри Галина Володимирівна Бітківська, студенти ІІ курсу Інституту філології (ФПб1-16-4.0 д, ФУб2-16-4.0 д) та Інституту журналістики (ВСРб1-16-4.0 д, ВСРб2-16-4.0 д, ЖУРб1-16-4.0 д, ЖУРб2-16-4.0 д, РЗГб1-16-4.0 д, РЗГб2-16-4.0 д) відвідали Національний художній музей України. Екскурсія була запланована як виїздне навчальне заняття для студентів, що вивчають дисципліну з «Каталогу курсів» – «Інтермедіальні студії сучасної літератури». До групи долучилися також члени наукового гуртка «Сучасні літературознавчі студії» (студенти ІІІ курсу Інституту філології) (наукові керівники Г. Бітківська, Н. Ліхоманова). Екскурсанти відвідали виставку «Долаючи межі існування», присвячену німецькому експресіонізму.

Враженнями від побаченого поділилася студентка Інституту журналістики Болдирєва Ксенія (РЗГ-2-16): 
«У Музеї ми потрапили на одну з найбільших презентацій класики німецького модернізму в Україні. На виставці було представлено понад 160 художніх творів, зокрема скульптури, живопис та графічні роботи Ернста Барлаха (1870-1938) й Кете Колльвіц (1867-1945). Митці мали особисті контакти зі слов’янським світом: Е. Барлах у 1906 р. вісім тижнів перебував на Харківщині. У цей час він зробив багато замальовок для майбутніх робіт і викристалізував головну ідею своєї творчості – проблеми духовного життя людини. Кете Колльвіц приїздила до Росії в 1927 р. Як вдалося дізнатися з розповіді екскурсовода Марини Філіпової, обоє майстрів бачили своє головне завдання в тому, щоб змінити світ за допомогою експресивного мистецтва, застерегти людство від війни й насилля. Їх хвилювали проблеми соціальної справедливості й життя по совісті. Ці ідеї відчутні в кожній роботі. Мова творів лаконічна, бо виконані вони в чорно-білих тонах, без використання яскравих кольорів. Чіткі форми передають символічні (хрест, труна, п’єта) й архетипічні (матір, батьки, дитина) зображення. Для мистецтва обох авторів визначальним є уявлення про інший, кращий світ, без війни та несправедливості. Тому головні фігури художніх композицій відірвані від місця й часу, це фігури «прекрасного майбутнього» – сильні, суворі, але такі, що вселяють надію».

фото - студентки 2-го курсу групи ВСРб-1-16 Заєць Наталії.

Детальніше про виставку тут

19.03.2018 у Київський спеціалізованій школі N130 ім. Данте Аліг’єрі відбувся тематичний кроскурикулярний колоквіум «Інтелектуальні змагання як освітній тренд ХХІ століття» за участю Олени КОТУСЕНКО (Міністерство освіти і науки України), Юрія КОВБАСЕНКА (Інститут філології Київського університету імені Бориса Грінченка), Андрія ПАНЧЕНКОВА (Український центр оцінювання якості освіти), Юрія МОРЩАВКИ і Руслана ШАЛАМОВА (Творче об’єднання «Соняшник»), керівництва, педагогів і учнів школи.

18.03.2018 у гімназії N 191 ім. П.Г.Тичини відбувся ІІІ етап Усеукраїнської олімпіади із зарубіжної літератури, у якій взяли участь понад 300 учнів навчальних закладів м. Києва.
На фото (від лівого краю) члени оргкомітету та журі: Олена ЛЕПЬОШКІНА, Ірина ІСАЄВСЬКА, Вікторія ШЕРСТЮК /ГОЦАЛЮК/), Ірина КУЗЬМЕНЧУК (голова оргкомітету), Ірина КЛИМЕНКО, Юрій КОВБАСЕНКО (голова журі), Інна НІЯКА, Олена ВЕРЕСОКІНА, Марина РОМАНОВА (фото Алли ЯКИМЕНКО /ПОЛТОРАЦЬКОЇ/)

2 березня 2018 року колектив кафедри світової літератури взяв участь у святкуванні Дня Інституту філології . 
На ярмарку мов і культур наша кафедра представляла традиції Індії.

Студенти й гості Інституту мали можливість скуштувати традиційні індійські солодощі: джалебі, ладду, барфі, халафі (екзотичні страви, а також їх оригінальну презентацію допомагали готувати магістранти АРЕФ'ЄВА ОЛЕНА, БІЛИК ДАР'Я, ГАРБУЗ ГАННА, ГРАНІЧ ГАЛИНА);

взяти участь у майстер-класі з індійського класичного вокалу भारतीय शास्त्रीय संगीत (який провела викладач індійської класичної музики ІРИНА ПАЗИНЕНКО);

познайомитись із основами санскриту संस्कृत की कक्षा на майстер-класі викладачки хінді й санскриту з Індійського культурного центру ОЛЕКСАНДРИ ЛОХМАН;

одягнути індійське сарі भारतीय साड़ी पहन्ने की कक्षा;

отримати від майстринь КАТЕРИНИ та ІРИНИ ДЯЧЕНКО візерунок міхенді та дізнатися про особливості нанесення знакового індійського орнаменту मेहंदी की कक्षा.

Протягом години студенти Інституту брали участь у заняттях із йоги योग की कक्षा під супроводом пана КУМАРА АНАНДА (консул із питань культури Посольства Індії в Україні).

Та особливу насолоду учасники й запрошені гості свята отримали від виступу танцювального колективу "Накшатра" під керівництвом ВІКТОРІЇ БУРЄНКОВОЇ, який виконав ритуальні індійські танці - вітання "Пушпанджалі" і благословіння "Чарішну".

Цього дня викладачами кафедри також було презентовано курси вибіркових дисциплін для студентів першого курсу університету Бориса Грінченка: "Чому читачі завжди керуватимуть юзерами? (Художня література як ключ до життєвого успіху)" професора ЮРІЯ КОВБАСЕНКА, "Кохання як тема у світовій літературі" професора ОКСАНИ ГАЛЬЧУК, "Гра престолів" : міфи і ритуали " доцента ЮЛІЇ ВИШНИЦЬКОЇ, "Інтермедіяльні студії сучасної літератури" доцента ГАЛИНИ БІТКІВСЬКОЇ.

Усі фотографії й відео зроблені доцентом кафедри НАТАЛІЄЮ ЛІХОМАНОВОЮ

ЛЮТИЙ 2018 РОКУ

20.02.2018 в Інституті філології Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася гостьова лекція Голови Творчого об’єднання перекладачів Національної Спілки письменників України, лауреата низки літературних премій, Віце-Президента УАВЗЛ Вс. І. Ткаченка, присвячена міжнародному Дню рідної мови. Знаний перекладач розповів студентам-грінченківцям 1 курсу, які вивчають іноземні мови, про становлення і розвиток української школи  перекладу, познайомив із власними перекладами з антології "Сад божественних поезій", відзначеної Амбасадою Франції. Організувала і провела зустріч доцент кафедри світової літератури Н. О. Ліхоманова . 

14. 02.2018 кафедра світової літератури долучилася до загальноуніверситетської акції «Відкритий мікрофон до Дня закоханих». Студентка 2 курсу Ірина Крутоус прочитала вірш "Dernier poeme" Robert Desnos "Останній вірш" Робера Десноса (1900-1945). Про поета і добірку його творів можна прочитати тут
Відомий перекладач Всеволод Ткаченко, який уходить до клубу партнерів Київського університету імені Бориса Грінченка, переклав українською мовою поезії Десноса для дітей “Баєчкопісеньки та квітопісеньки”.

04.02.2018 члени філологічної студії «Мельпомена» у колі Патріотичних організацій (Народного Руху України, Спілки офіцерів України, Конгресу українських націоналістів, Національної спілки письменників України, Баришівської і Березанської РДА та ін.), а також нащадків героїв національно-визвольної боротьби 1918-1921 рр. і учасників АТО вшанували подвиг українських козаків у битві проти російських окупантів на річці Трубіж (31 січня - 04 лютого 1919 року)

 ПУБЛІКАЦІЇ СІЧНЯ 2018 РОКУ

Бітківська Г. Читач у комунікативному дискурсі  / Галина Бітківська // Літературний процес: методологія, імена, тенденції : зб. наук. праць (філол. науки) / Київ. ун-т ім. Б. Грінченка ; редкол.: І. Є. Руснак, О. В. Єременко, С.О. Євтушенко, О.В.Кудряшова та ін. – К. : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. – № 10. – С. 17–22.

Вишницька Ю. Міфосценарний код пам'яті (на матеріалі творів Любка Дереша) / Юлія Вишницька // Літературний процес: методологія, імена, тенденції : зб. наук. праць (філол. науки) / Київ. ун-т ім. Б. Грінченка ; редкол.: І. Є. Руснак, О. В. Єременко, С.О. Євтушенко, О.В.Кудряшова та ін. – К. : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. – № 10. – С. 22–27.

Динниченко Т. Алгоритм дії колективного неусвідомленого в романі А. Франца "Боги жадають"  / Тетяна Динниченко // Літературний процес: методологія, імена, тенденції : зб. наук. праць (філол. науки) / Київ. ун-т ім. Б. Грінченка ; редкол.: І. Є. Руснак, О. В. Єременко, С.О. Євтушенко, О.В.Кудряшова та ін. – К. : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. – № 10. – С. 60–64.

Ліхоманова Н. Родинний наратив як засіб етнокультурної ідентифікації у прозі Зеді Сміт  / Наталя Ліхоманова // Літературний процес: методологія, імена, тенденції : зб. наук. праць (філол. науки) / Київ. ун-т ім. Б. Грінченка ; редкол.: І. Є. Руснак, О. В. Єременко, С.О. Євтушенко, О.В.Кудряшова та ін. – К. : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. – № 10. – С. 73–77.

СІЧЕНЬ 2018 РОКУ

22 січня 2017 р. кафедра світової літератури взяла участь в акції «Подаруй бібліотеці книгу, не виходячи з кімнати!»

ПУБЛІКАЦІЇ ГРУДНЯ 2017 РОКУ

Ковбасенко Ю.І. Михайло Лермонтов.  Творча історія та композиція роману “Герой нашого часу”. Лірика // Всесвітня література в сучасній школі. – 2017. – №  12. – С. 3-9

 ГРУДЕНЬ 2017 РОКУ

14.12.2017 р. студенти і магістранти Вікторія Догадіна, Анна Довга, Світлана Приходько (під керівництвом Г.В.Бітківської) та Владислава Нагорна, Катерина Білик, Оксана Сидоренко, Дарія Лісна (під керівництвом Ю.В. Вишницької)  взяли участь у ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, магістрантів, аспірантів і молодих учених «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА ТА МОВОЗНАВСТВА»

 14.12.2017 завідувач кафедри світової літератури професор Юрій Ковбасенко, як член новоствореної Експертної групи Міністерства освіти і науки України з удосконалення вимірювань якості освіти, взяв участь у її стартовому засіданні

06-07.12.2017 у рамках Грінченківської декади-2017 кафедра світової літератури Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка провела Всеукраїнський літературознавчий круглий стіл «Світовий літературний процес у 3-D форматі: материк/діаспора; ретро- та проспекція; син- і діахронія», до участі в якому долучилися знані в Україні та за її межами письменники, перекладачі та науковці (від професури до студентів і учнів) з Києва, Тернопілля, Чернігова, Кривого Рогу та ін. регіонів України (фото цього та інших заходів кафедри додаються).

30 листопада-2 грудня 2017 р. доценти кафедри Т.І. Тверітінова і Г.Є. Шовкопляс взяли участь у Міжнародній науковій конференції "Франциск Скорина та його час. 500-річчя білоруського та східнослов"янського книгодрукарства", яка відбулась в центрі дослідження білоруської культури, мови і літератури Національної академії наук Білорусі.

ПУБЛІКАЦІЇ ЛИСТОПАДА 2017 РОКУ

Ковбасенко Ю. І. Вільям Шекспір. «Ромео і Джульєтта» (творча історія на тлі доби Ренесансу) // Всесвітня література в сучасній школі. – 2017. – № 11. – С. 11-15

Гальчук О.В. Метаморфози образу кентавра в українській літературі високого модернізму / О.В. Гальчук // Наукові праці : наук. журн. / Чорном. нац. ун-т ім. Петра Могили. – Т. 295. (Серія «Філологія. Літературознавство»). – Вип. 283. – Миколаїв, 2017. – С. 29 – 33.

 ЛИСТОПАД 2017 РОКУ

24 листопада 2017 р. в Національному академічному театрі імені Івана Франка відбулося виїзне засідання науково-дослідницького гуртка "Сучасні літературознавчі студії" на тему: «Пластичний театр Теннессі Уїльямса». Організатор - доц. Ліхоманова Н. О.

22 листопада 2017 р. в Інституті літератури НАНУ відбулося виїзне засідання наукового гуртка з вивчення мови художнього тексту «Буття художнього твору у світовому літературному континуумі». Ю.В. Вишницька разом зі студентами Дмитром Тимощенком та Михайлом Рекшою взяли участь у науковому семінарі, організованому Центром із дослідження літератури фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (керівник — д.ф.н., ст.н.сп. Рязанцева Т. М.).

17.11.2017 у Музеї літератури шанувальники та колеги вшанували пам’ять патріарха українського перекладацтва та державотворення, колишнього в‘язня ГУЛАГу Григорія КОЧУРА. Захід відбувся з нагоди дня народження митця, а також 20-річчя його Музею (м. Ірпінь). 
Вела зібрання берегиня пам’яті майстра, дружина Андрія Григоровича КОЧУРА – Марія Леонідівна КОЧУР.
На заході були присутні, зокрема, й студенти Інституту філології Київського університету ім. Бориса Грінченка, члени філологічної студії «Мельпомена» (керівник професор Юрій КОВБАСЕНКО): Анна ПЄШКОВА, Анастасія КОЛІСНИК, Яна КОНОВАЛ, Вікторія ДОГАДІНА, Ілона БАСАНЕЦЬ, Владислав ПОЛОЗЮК (див. фото).
Виголошуючи вітальне слово, Юрій Іванович наголосив на нерозривності для сучасної й майбутньої освіти та виховання пам’яті та її проекції на новітні цілі та завдання культури (зокрема й літератури): пам’ятати, впроваджувати та акцентувати на аксіологічному бутті перекладної літератури як презентації українця в світі та відтворення його ідентичності у слові. Взірцем цього і є філологічна студія «Мельпомена», котра у своїй діяльності є неспростовним доказом нерозривності поколінь, а, отже, й тяглості лвнії культури.
У заході взяли участь класики перекладу, учні Григорія КОЧУРА: ВсеволодТКАЧЕНКО, Сергій БОРЩЕВСЬКИЙ та ін., а також представники письменницьких організацій та вишів з усіх куточків України.
Особливої теплоти вечору пам‘яті великого Українця додала присутність його маленьких онучок, які ловили кожне слово про свого дідуся.

Автор тексту
Анна ПЄШКОВА

на 4 фото - син Григорія Порфировича, Андрій КОЧУР, і Юрій КОВБАСЕНКО 
Урочисте зібрання з нагоди вручення премії Григорія КОЧУРА (2010 рік)

16-17.11.2017 р. завідувач кафедри професор Ю.І. Ковбасенко, доценти Т.І. Тверітінова та Г.Є. Шовкопляс взяли участь у Міжнародній науково-практичній конференції до Дня української писемності і мови «Українська мова як чинник національної державності», яка відбулася в Чернігівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського. Давня чернігівська земля гостинно зустріла шанувальників українського слова – дипломатів, науковців, освітян, магістрантів з Латвії, Києва, Полтави, Ніжина, Житомира, Черкас, Острога, Дрогобича, Рівного та ін. регіонів України.
Пленарні і секційні засідання відбувалися в літературно-меморіальному музеї Михайла Коцюбинського, в якому дбайливо зберігають пам’ять не тільки про її талановитого господаря, а й про тих українських митців, які там бували: М. Лисенка, Б. Грінченка («патрона» нашого університету), М. Чернявського, М. Вороного, П. Тичину, В. Самійленка, М. Жука, В. Елана-Блакитного.
Ю. І. Ковбасенко виступив на пленарному засіданні з доповіддю «Українська словесність і державність: постколоніальний контент-аналіз». Доповідь Т. І. Тверітінової була присвячена подвижницькій праці Пилипа Морачевського. Г. Є. Шовкопляс – ролі діаспорної преси у збереженні української мови та організації українських громад.
На конференції також досягнута домовленість про продовження співпраці між кафедрою світової літератури Київськогоуніверситету імені Бориса Грінченка та Чернігівським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського.

ЛИСТ ПОДЯКИ ВІД РЕКТОРА ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ІНСТИТУТУ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ К.Д.УШИНСЬКОГО

 14 листопада 2017 р. завідувач кафедри Ковбасенко Ю.І. та доценти Вишницька Ю.В., Тверітінова Т.І., Шовкопляс Г.Є. взяли участь у Методологічному семінарі «Навчання, засноване на дослідженнях. 50 % теорії та 50 % практики – це можливо!». Тренінг проведено в рамках програми загальноуніверситетських заходів від доктора Лізи Марі Бленк (США), стипендіатки програми академічних обмінів імені Фулбрайта.

9-10 листопада 2017 р.Бітківська Г.В. і Вишницька Ю. В. взяли заочну участь у Міждисциплінарній науковій конференції "Drzewo (las) w literaturze i kulturze", організованій Інститутом регіональної культури і літературознавчих досліджень імені Францишка Карпінськoго в Седльцах INSTYTUT KULTURY REGIONALNEJ I BADAN LITERACKICH IM. FRANCISZKA KARPINSKIEGO. STOWARZYSZENIE.

9 листопада 2017 р.Вишницька Ю.В. взяла участь у заході, організованому Національним Еразмус+ офісом в Україні (проект ЄС) - Міжніродний інформаційний день Програми Еразмус +: нові конкурси: що нового? Навчання відбувалося в рамках Міжнародного інформаційного тижня Програми Європейського Союзу Еразмус+. Семінар проходив в Національному транспортному університеті.

До Дня української мови та писемності

Вірш Максима Рильського "В високій келії" читає  Догадіна Вікторія, студентка 3 курсу, учасниця наукового гуртка "Сучасні літературознавчі студії".

Автор відео - Галина Морозова, магістрантка Інституту філології

08 листопада 2017 р. в гімназії N 48 Ю.Ковбасенко прочитав гостьову лекцію для вчителів м. Києва «Продуктивні стратегії літературної освіти в новій українській школі», чим продовжив давню традицію кафедри світової літератури щодо тісної співпраці з учителями-практиками.

8 листопада 2017 року Вишницька Ю.В. і Ліхоманова Н.О. взяли участь у заході, організованому Національним Еразмус+ офісом в Україні (проект ЄС) - День переможців та виконавців проектів Еразмус+ Розвитку потенціалу вищої освіти (CBHE): як управляти та реалізовувати проекти. Навчання відбувалося в рамках Міжнародного інформаційного тижня Програми Європейського Союзу Еразмус+. Семінар проходив у Київському університеті імені Бориса Грінченка.

7 листопада 2017 року Вишницька Ю.В. взяла участь у заході, організованому Національним Еразмус+ офісом в Україні (проект ЄС) - День міжніродної кредитної мобільності: семінар "Як готувати заявки на конкурс та реалізовувати проекти" . Навчання відбувалося в рамках Міжнародного інформаційного тижня Програми Європейського Союзу Еразмус+. Семінар проходив в Університеті "Крок".

6 листопада 2017 року Вишницька Ю.В. взяла участь у заході, організованому Національним Еразмус+ офісом в Україні (проект ЄС) - День Жана Моне: семінар "Як подавати заявки на конкурс та реалізовувати проекти". Навчання відбувалося в рамках Міжнародного інформаційного тижня Програми Європейського Союзу Еразмус+. Семінар проходив в Київському національному лінгвістичному університеті.

30 жовтня - 3 листопада 2017 року доцент кафедри Вишницька Ю.В. пройшла інтенсивний курс "Studies in Emotional Response to Literature" професора кафедри міжкультурної герменевтики Мюнхенського університету імені Людвіга МаксиміліанаВІЛЛІ ВАН ПІРА. Захід організувала кафедра англійської філології та перекладу Інституту філології.

До Дня української писемності та мови кафедра світової літератури з 2 по 9 листопада 2017 р. проводить інтерактивну вікторину "Україна у світовій літературі". Запрошуємо до участі студентів, співробітників Універстету Грінченка та всіх шанувальників словесності. Відповіді із зазначеними ПІП надсилайте до 8 листопада 2017 року окремим файлом (із назвою: Вікторина_прізвище та ім'я) на електронну адресу кафедри світової літератури Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 

ЖОВТЕНЬ 2017 РОКУ

31 жовтня 2017 року доценти кафедри Бітківська Г.В., Вишницька Ю.В., Тверітінова Т.І. взяли учать у тренінгу «Участь у грантових проектах та програмах: виклики, досвід, можливості» у рамках програми загальноуніверситетських заходів від доктора Лізи Марі Бленк (США), стипендіатки програми академічних обмінів імені Фулбрайта.

29 жовтня 2017 року в Національному художньому музеї України відбулося виїзне засідання наукового гуртка з вивчення мови художнього тексту «Буття художнього твору у світовому літературному континуумі» на тему: «Переосмислення концептів “традиція”, “наступність”, “класика” в сучасному літературному процесі: тенденції, перспективи». Ю.В. Вишницька разом із магістрантами взяли участь у заходах останнього дня експозиції міждисциплінарного «Проекту Енеїда». Кураторську ексурсію проводив Павло Гудімов.

Наш світ – це океан незліченних гігабайтів інформації. Важливо не просто знати цю інформацію, а й зберегти її,, і на сторожі коло Світу поставить Слово.
Відтак, значущим, значним і значимим кроком в інформатизації світу й українського суспільства зокрема є створення енциклопедичних видань. Тому 18 жовтня 2018 року в Прес-центрі Українського національного інформаційного агенства «Укрінформ» з ініціативи Адміністрації Президента України, «Енциклопедичного видавництва» та Державного комітету телебачення і радіомовлення України відбувся круглий стіл «Створення енциклопедій у сучасному інформаційному просторі». До складу президії увійшли: перший заступник Голови Держкомтелерадіо України Б. О. Червак , академіки НАН України, професори В. М. Локтєв, Я. С. Яцків, М. Г. Жулинський.
Учасники круглого столу, провідні науковці України, поділилися думками щодо згаданої проблеми. Зокрема, завідувач кафедри світової літератури Київського університету імені Бориса Грінченка професор Ю. І. Ковбасенко звернув увагу учасників та гостей на важливості постколоніальної візії історико-культурного процесу як облігаторної вимоги до концерції та контенту сучасної української енциклопедії. За його словами, потрібно чітко визначитись не тільки з тим, ЯК робити і презентувати енциклопедію (в паперовому й електронному варіантах), а й насамперед - ДЛЯ ЧОГО й ДЛЯ КОГО це робити. Це питання передовсім національної спрямованості й можливості виходу з радянського фантому на поле власне української ідентичності. 
Під час заходу було визначено основну мету й задання створення «Великої Української Енциклопедії» (ВУЕ), зокрема акцент був зроблений на розміщенні енциклопедичного матеріалу в цифровому вигляді в мережі Інтернет.

Автор інформації
магістрантка Київського університету імені Бориса Грінченка
Анна ПЄШКОВА

18 жовтня 2017 року доценти кафедри світової літератури Тверітінова Т.І. та Шовкопляс Г.Є. взяли участь у ІІ Кошелівецьких читаннях, які відбулися в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя. Читання були організовані Центром гуманітарної співпраці з українською діаспорою та Інститутом літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України.

Доцент кафедри світової літератури Г.Є.Шовкопляс взяла участь у конференції на тему  "Свобода в українській літературі : свобода творчості та свобода сприйняття ", що відбулася 12-13 жовтня 2017 року на філологічному факультеті Харьківського національного  ніверситету імені В.Н. Каразина.

13 жовтня 2017 року мер Києва Віталій Кличко вручив державну нагороду ЮРІЮ ІВАНОВИЧУ КОВБАСЕНКУ. Указом Президента України від 28 вересня 2017 року за значний особистий внесок у розвиток національної освіти, підготовку кваліфікованих фахівців, багаторічну плідну педагогічну діяльність та високий професіоналізм професору ЮРІЮ ІВАНОВИЧУ КОВБАСЕНКУ присвоєно почесне звання Заслуженого працівника освіти України.

ПУБЛІКАЦІЇ ВЕРЕСНЯ 2017

Ковбасенко Ю.І., Дячок С.О.Використання античного інтертексту в творчій парадигмі Ліни Костенко: інтенції, традції, новаторство / Ю.І. Ковбасенко, С.О. Дячок // Studia Philologica (Філологічні студії) : зб. наук. праць / редколегія: І. Р. Буніятова (голов. ред.), Л. І. Бєлєхова, О. Є. Бондарева [та ін.]. – К. : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. – Вип. 8. – С. 99–106.

Гальчук О.В.Поет Володимира Базилевського: античні обриси образної парадигми / О.В. Гальчук // Studia Philologica (Філологічні студії) : зб. наук. праць / редколегія: І. Р. Буніятова (голов. ред.), Л. І. Бєлєхова, О. Є. Бондарева [та ін.]. – К. : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. – Вип. 8. – С.106–112.

ВЕРЕСЕНЬ 2017

30 вересня 2017 року, напередодні Дня працівників освіти, за традицією, що склалася за останні 12 років, грінченківці – викладачі, студенти, працівники – відвідали старовинне місто на Чернігівщині – Ніжин, який славиться своєю історією та архітектурою. В літописах про нього (Унєніж, Нєжатин, Ніжин) згадується з 1078 року.
Це місто церков і козацької слави. Тут у 1663 році відбулася козацька рада, яка була скликана для обрання гетьмана Лівобережної України, про що йдеться в романі П. О. Куліша «Чорна рада». Тут, за легендами, в Миколаївському соборі, побудованому в стилі козацького бароко, вінчався Б.Хмельницький з сестрою полковника І. Золотаренка.
Це місто, де навчався М. В. Гоголь. Тут у 1820 році при сприянні графа О. Г. Кушелєва-Безбородька на кошти його діда, канцлера О. А. Безбородька, з’явився перший виш на Лівобережжі - Гімназія вищих наук. Крім М. В. Гоголя серед перших випускників його були Н. В. Кукольник, М. Я. Прокопович, О. С. Данилевський, Є. П. Гребінка, К. Базілі, О. С. Афанасьєв-Чужбинський, які уславили своє ім’я в літературі.
Ніжин пишається першим за часом створення на лише в Україні, а й у цілому світі пам’ятником Миколі Гоголю, автор якого – скульптор П. Забіла, в складках плаща письменника, замаскував свій профіль.
В Ніжині існує унікальний музей «Ніжинська поштова станція», який розташований в історичній будівлі поштової станції.
Екскурсанти відвідали музейний комплекс при Ніжинському державному університеті імені М. В. Гоголя – «Музей М. В. Гоголя», «Картинну галерею», «Музей рідкісної книги», а також побували в музеї поштової станції. Пройшлися затишними вулицями історичного центру міста, помилувалися старовинними церквами й пам’ятниками. Переконалися, наскільки багата наша українська історія, культура, скільки всього цікавого нами побачено і скільки ще цікавих зустрічей з нашим минулим ще попереду.
Під час перебування на екскурсіях (передовсім - у музеї рідкісної книги) члени кафедри світової літератури збирали матеріал для підручників і статей.
Організатор поїздки – Т.І. Тверітінова.

29 вересня 2017 року доцент кафедри Галина Володимирівна Бітківська взяла участь у науково-методичному семінарі «Підготовка наукових конкурсних студентських робіт», який відбувся в Інституті філології. До заходу долучилася також магістрантка Анна Пєшкова (науковий керівник - професор Юрій Іванович Ковбасенко).

Указом Президента України від 28 вересня 2017 року за значний особистий внесок у розвиток національної освіти, підготовку кваліфікованих фахівців, багаторічну плідну педагогічну діяльність та високий професіоналізм професору ЮРІЮ ІВАНОВИЧУ КОВБАСЕНКУ присвоєно почесне звання Заслуженого працівника освіти України. Щиро вітаємо нашого завідувача кафедри з державною відзнакою!

Спіробітники кафедри світової літератури постійно підвищують свій фаховий рівень. Так, лише від початку 2017-18 н.р. підвищували свою кваліфікацію доцент Галина Шовкопляс (тренінг «Оформлення списків літератури за міжнародним стилем APA 6th », 21 вересня 2017 р.), а також завідувач кафедри Юрій Ковбасенко і доцент Юлія Вишницька (тренінг «Побудова орієнтованої на результат системи моніторингу та оцінювання наукових проектів», 27 вересня 2017 р.)

08.09.2017 завідувач кафедри професор Ю. І. Ковбасенко взяв участь у науково-практичному семінарі учителів-словесників Шевченківського району м. Києва. Його виступ щодо найновіших підходів і тенденцій у літературній освіті в контексті  реалізації програми МОНУ “Нова українська школа” був особливо актуальним після нещодавнього (08.09.2017) схвалення ВР України нового Закону “Про освіту”. Крім того, це продовження традиції кафедри світової літератури щодо співпраці з освітянами-практиками, ознайомлення їх із переліком освітніх послуг, які надає Київський університет імені Бориса Грінченка.

29.08.2017 завідувач кафедри Юрій Ковбасенко провів два майстер-класи в рамках науково-практичної  конференції "Нова школа: старт чи продовження поступу" для освітян Деснянського і Шевченківського районів.

 ЛИПЕНЬ 2017

08.07.2017. завідувач кафедри світової літератури Юрій Ковбасенко та члени філологічної студії ""Мельпомена" взяли участь у важливій загальнодержавній акції. У с.Шаповалівка Конотопського р-ну Сумської обл. відбулося вшанування пам'яті героїв та відзначення 358-ї річниці знаменитої Конотопської битви (ретельно замовчуваної радянською та російською пропагандою), у ході якої українське військо під проводом гетьмана Івана Виговського, в союзі з кримсько-татарськими загонами, очолюваними Кримським ханом Мехмедом IV Ґераєм (сукупно 50 000 шабель), блискуче й дощенту розгромило й фізично знищило 100-тисячне москальське військо (50000 "двохсотих" тодішніх "зелених чоловічків"), вислане проти України царем Олексієм, батьком Петра І. Тим самим було розвіяно низку ретельно й довго культивованих Москвою міфів: про, нібито, братство" демократичних українців і тоталітарних росіян; про гадане "споконвічне прагнення" українців до "возз'єднання" з росіянами; про непереможність москальської орди; про неспроможність українців до самоорганізації та власної державності (пресловуте "де два українці, там три гетьмани") тощо.

На церемонії виступили Герой України Дмитро ПАВЛИЧКО (див. фото), депутат Верховної Ради України Рафат ЧУБАРОВ, лідер ВО "Свобода" Олег ТЯГНИБОК, почесний голова СОУ Євген ЛУПАКОВ (див. фото) та ін.

ПУБЛІКАЦІЇ ЧЕРВНЯ

Ковбасенко Ю., Дячок С., Фещенко М. Нова парадигма літературної освіти в Україні крізь призму SWOT–аналізу / Юрій Ковбасенко, Світлана Дячок, Марія Фещенко // П'яті Волошинські читання “Творча майстерня Ніли Волошиної у проспекції філологічного простору Нової української школи” : Тези доповідей Усеукраїнської науково-практичної конференції. 22–25 червня 2017 року. – Миколаїв, 2017. – С. 63–67

 ЧЕРВЕНЬ 2017

22-25.06.2017 співробітники кафедри світової літератури Юрій Ковбасенко, Світлана Дячок і Марія Фещенко взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції “V Волошинські читання “Творча майстерня Ніли Волошиної у проспекції філологічного простору Нової української школи””, котра цьогоріч відбувалася в м. Миколаєві й Очакові. Зокрема, грінченківці виступили перед учителями-практиками м. Миколаєва та області, запропонувавши учасникам цього відомого форуму, а також широкому загалу експертів і громадськості новий погляд на шляхи розвитку літературної освіти України з урахуванням результатів трендової в цивілізованому світі методики SWOT-аналізу. Крім того, в процесі спілкування присутні виявили велику зацікавленість  питаннями проведення інтелектуальних змагать з літератури (гра “Sunflower”: підсумки 2017 р. та завдання на 2018 р.), а також проблемою підручникотворення з предмета “Зарубіжна література”.

 На фото:

фото-1: фахове спілкування членів кафедри світової літератури з учителями-словесниками Миколаївщини;
фото-2: Виступ професора Ю. Ковбасенка на Всеукраїнській науково-практичній конференції “V Волошинські читання “Творча майстерня Ніли Волошиної у проспекції філологічного простору Нової української школи””;
фото-3: дарування ректору Миколаївського ОІППО професору В. І. Шуляру нового підручника “Зарубіжна література. 9 клас” (вид-во “Літера”), котрий переміг у Всеукраїнському конкурсі підручників-2017, проведеному МОНУ 

ПУБЛІКАЦІЇ ТРАВНЯ

Тверитинова Т.И. Интертекстуальность в драматической поэме А. К. Толстого "Дон Жуан" // Текст. Язык. Человек: сб.науч.трудов: в 2 ч. Ч. 1 / УО МГПУ им. И. П. Шамякина; редкол.: С. Б. Кураш (отв.ред.) и др. - Мозырь, 2017. - 222 с.  - С. 196-200. 

Тверитинова Т.И. Пастиш как метажанр литературы постмодернизма (на материале романа Б. Акунина «Алмазная колесница» // Пасіонарність другорядного. Матеріали XIV Міжнародної конференції 11-12 травня 2017 р. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2017. – С. 192-194.

Шовкопляс Г.Є. Патер Браун як лицар парадоксу // Пасіонарність другорядного. Матеріали XIV Міжнародної конференції 11-12 травня 2017 р. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2017. – С. 40-43.

ТРАВЕНЬ 2017 

Доцент кафедри світової літератури Інституту філології Т.І.Тверітінова взяла участь у роботі ІХ Міжнародної наукової конференції "Текст. Мова. Людина", що була проведена 25-26 травня 2017 року в Мозирському державному педагогічному університеті імені І. П. Шамякіна (Республіка Білорусь). Т.І.Тверітінова виступила з доповіддю й отримала сертифікат учасника конференції.

25.05. 2017 р. на засіданні Вченої ради Університету відбулося нагородження переможців ІІ туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт та їхніх наукових керівників. Грамотами за перемогу в номінації "Гендерні студії" були нагороджені студентка 4 курсу Олеся Новик і її науковий керівник доцент кафедри cвітової літератури Інституту філології Галина БІТКІВСЬКА.

24 травня 2017 р. у рамках Фестивалю науки Інституту філології кафедра світової літератури провела семінар-презентацію наукових досліджень студентів і магістрантів для старшокласників київських шкіл. Науковий семінар був одночасно міським профорієнтаційним заходом кафедри як реалізація проекту "Наука - школі". У заході взяли участь учні спеціалізованої середньої школи з поглибленим вавченням іноземних мов № 247 Деснянського району м. Києва (члени філологічного гуртка «Аналіз та інтерпретація художнього тексту» дев'ятикласники Осельська Ольга та Ружило Людмила, науковий керівник – Вишницька Ю. В.); учень 10 класу середньої школи № 249 Воробей Роман; завідувач кафедри зарубіжної літератури спеціалізованої середньої школи № 264 з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва, учитель-методист Арсенюк Людмила Андріївна; завідувач кафедри зарубіжної літератури, учитель-методист Кулєшова Людмила Василівна з ученицею Слов’янської гімназії Дарницького району м. Києва, переможцем міської олімпіади із зарубіжної літератури Катериною Молокановою; учитель спеціалізованої школи № 16 Оболонського району м. Києва Сотникова Валентна Євгенівна з ученицею 9 класу Лінчевською Олександрою. 
На семінарі "Сучасне літературознавство: множинність вимірів і рецепцій" були репрезентовані літературознавчі розвідки студентів - членів наукових гуртків кафедри світової літератури, бакалаврів і магістрантів, науковими керівнками яких є викладачі кафедри. Першою представила свою наукову роботу «Гендерні ролі в хронотопічному дискурсі роману Антонії Баєтт “Одержимість”» студентка 4 курсу, триразовий переможиць Всеукраїнського конкурсу наукових студентських робіт Олеся Новик (науковий керівник – Бітківська Г. В.). Магістрантка Т.І. Тверітінової Євгенія Радкевич розповіла про «Літературні та фольклорні джерела в п’єсі Дж. Б. Шоу “Пігмаліон”», а студентка 3 курсу - учасниця наукового гуртка з вивчення мови художнього тексту (науковий керівник - Ю. В. Вишницька) Оксана Сидоренко - про «Метаморфозу як ключовий текстовий прийом казки Томаса Енсті “Усе навпаки”». Марія Фещенко представила науковий проект із курсу ІЗЛ, який вона разом із групою однокурсниць виконувала під керівництвом Н.О. Ліхоманової, на тему: «Фанфіки і антифанфіки у світовій літературі». Магістрантки Ю. І. Ковбасенка Назаренко Ірина та Сікорська Поліна поділилися з аудиторією своїми науковими розвідками про «Телесеріал як засіб модернізації літератури» і «Стівен Кінг – автор дешевих жахів чи видатний письменник?».
Презентовані дослідження студентів і магістрантів провокували аудиторію на цікаві запитання, на дискусію, зокрема з приводу фанфіків і антифанфіків, місця Стівена Кінга у сучасному літератураному процесі тощо. Школярі, за словами Любові Кулєшової, "отримали завдання на літо": що читати, натхненні почутим і побаченим, загорілися самі писати й захищати наукові роботи; студенти й магістранти ще раз упевнилися, що наука - це цікаво й корисно, а викладачі отримали задоволення від того, що їхна праця не є марною.
Загалом семінар (у якому також узяли участь першокурсники, бакалаври й магістранти інституту) пройшов в атмосфері доброзичливості, зацікавленості філологією і радості відкриттів.

22.05.2017 завідувач кафедри світової літератури Юрій КОВБАСЕНКО разом зі студентками Київського університету імені Бориса Грінченка, учасницями філологічної студії "Мельпомена" Інституту філології Анастасією КОЛІСНИК і Яною КОНОВАЛ (гр. ФПб-16-4.0д) у складі делегації Верховної Ради України взяв участь в урочистостях, присвячених річниці перепоховання (22.06.1861) праху Тараса Шевченка в Каневі, на Чернечій (Тарасовій) горі. (Із документами про обставини перепоховання Тараса Шевченка в Україні можна ознайомитися тут.) Грінченківці увійшли до складу делегації державних установ і громадських об'єднань, яка під егідою та за сприяння Верховної Ради України організувала та провела Усеукраїнську акцію "Обніміться ж, брати мої!".
Участь представників Київського університету імені Бориса Грінченка в згаданій меморіально-патріотичній акції було віздзначено подяками Оргкомітету та Музею ім. Тараса Шевченка в Каневі (див. фото).

фото 1 - "На шляху до Тараса"

фото 2 - "Доки сонце з неба сяє, тебе не забудуть"

фото 3 - "Довше, ніж мідь дзвінка, вищий до пірамід царських простоїть він...." (Горацій)

18.05.2017 р. у рамках Фестивалю науки Інституту філології і фестивалю "Київська поетична весна" Національної спілки письменників України відбулася презентація та обговорення двомовної українсько-болгарської антології європейського верлібру "Вільний вітер". У заході взяли участь заступник голови НСПУ і перекладач антології ОЛЕКСАНДР ГОРДОН; головний редактор часопису "Київ" ТЕОДОЗІЯ ЗАРІВНА; професорка Великотирновського університету (Болгарія) і перекладачка віршів болгарською мовою ВАНЯ АНГЕЛОВА; професор Великотирновського університету імені Святих Кирила й Мефодія (Болгарія), болгарський поет БОШКО АНГЕЛОВ; голова Всеукраїнського товариства болгарської культури ВЕСЕЛА ЗАЛОГІНА; поети-перекладачі антології ВСЕВОЛОД ТКАЧЕНКО, ІННА КОВАЛЬЧУК; заслужений працівник культури України, українська громадська діячка ЗОЯ РУЖИН, а також учасники філологічної студії "Мельпомена" АНАСТАСІЯ КОЛЕСНИК та ЯНА КОНОВАЛ (науковий керівник - ЮРІЙ КОВБАСЕНКО, куратор - МАРІЯ ФЕЩЕНКО).

У вступному слові професор Юрій Ковбасенко зупинився, зокрема, на семантиці поняття "верлібр": "вільний вірш", а на початковому етапі функціонування цього терміна - "звільнений вірш", а також на високій місії поета, властителя дум епохи, камертона духовності, еталона нескореності нації та проникливого бачення буття.

Олександр Гордон розповів про історію створення антології, ідея якої виношувалася давно, про популяризацію вільного вірша в Україні, про переваги верлібру над римованим віршем, про тонкощі перекладу (якщо в римованій поезії перекладач ще може сховатися за римами, то у вільному вірші важливо передати семантику образів, свіжість, есеїстичність). Олександр Гордон зазначив, що перша антологія болгарської поезії з'явилася 1973 року і лише 44 роки потому вийшла презентована двомовна українсько-болгарська антологія (після українсько-польської антології сучасної поезії "Jak podanie ręki» / «Як рукостискання» (Познань, 2016), котра теж презентувалася в Київському університеті імені Бориса Грінченка (див. архів подій кафедри світової літератури). Письменник поділився мистецькими планами: щороку видавати двомовні антології, адже у кожного покоління має бути своя антологія: література - це тяглість, це зміни.

Професорка Великотирновського університету Ваня Ангелова наголосила також на дуже гарному старті українсько-болгарських літературних проектів, прочитала свої вірші з антології, а також поезії про Україну, Київ, Львів.

Болгарський поет і професор Великотирновського університету Бошко Ангелов познайомив слухачів із власними віршами (у формі хайку).

Теодозія Зарівна говорила про місію вільного вірша в епоху цинізму, про емоційну близькість української і болгарської літератур, а також про антологію як скресання криги у відносинах між двома культурами.

Інна Ковальчук зауважила важливість поєднання у вільному вірші традиційного й власне верлібрового і, як приклад, прочитала кілька "звільнених віршів".

Зоя Ружин відзначила титанічну працю укладачів, перекладачів антології й прочитала свій вірш "Життя".
На презентації двомовної українсько-болгарської антології панувала одночасно поетична й наукова атмосфера.

15.05.2017 завідувач кафедри світової літератури Юрій КОВБАСЕНКО взяв участь у Всеукраїнський науково-меморіальній конференції, присвяченій 25-річчю кафедри гуманітарних дисциплін і методики їхнього викладання Чернігівського ОІППО

Доценти кафедри світової літератури Інституту філології Т.І.Тверітінова та Г.Є.Шовкопляс взяли участь у роботі ХІV Міжнародної літературознавчої конференції "Пасіонарність другорядного", що була проведена 11-12 травня 2017 року у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. Т.І.Тверітінова та Г.Є.Шовкопляс виступили з доповідями й отримали сертифікати учасників конференції. Господарі - організатори конференції - кафедра зарубіжної літератури та теорії літератури. Дякуємо шановній Ользі В'ячеславівні Червінській та її молодій команді за чудову конференцію, де панувала гармонія високої наукової думки та дружнього спілкування філологів.

 Текст - Галина Шовкопляс

КВІТЕНЬ 2017 р.

ПУБЛІКАЦІЇ КВІТНЯ

Гальчук О.В. Митець і революція: до питання типології взаємин / О.В. Гальчук // Літературний процес: Методологія. Імена. Тенденції: Збірник наукових праць (філологічні науки). – №9. – 2017. – С. 19 – 24.

30.04.2017 співробітники кафедри світової літератури та студенти Інституту філології, члени наукової філологічної студії "Мельпомена", в рамках реалізації теми науково-дослідної роботи кафедри долучилися до Загальноукраїнського науково-меморіального проекту до 100-ліття Української революції: вшанування героїв Холодного Яру та 100-ліття створення Вільного козацтва. Слід зауважити, що одним із важливих векторів наукової роботи кафедри світової літератури є робота щодо відновлення історичної правди, постколоніальна інтерпретація історичних, культурних, літературних фактів, які довго приховувалася від українців або репрезентувалися у викривленій, заанґажованій інтерпретації. Цьому вектору, наприклад, присвячено щойно започатковану й принципово важливу рубрику “Per aspera ad veritas” в кафедральному часописі “Manuscript”, співпрацю з іноземними партнерами тощо. Ось і під час виїзду до Холодного Яру, ареалу героїчної, довго замовчуваної радянською ідеологічною машиною боротьби українців за державну незалежність, зокрема, досягнуто домовленості про співпрацю в зазначеному напрямку грінченківців зі Спілкою офіцерів України (СОУ) .

На фото 1 (біля знаменитого Мотронинського монастиря) від лівого краю: Голова ТОП НСПУ, віце-президент УАВЗЛ Всеволод ТКАЧЕНКО; завідувач кафедри зарубіжної літератури Київського університету імені Бориса ГРІНЧЕНКА (далі - Університету), президент УАВЗЛ Юрій КОВБАСЕНКО, Секретар НСПУ Олександр ГОРДОН; викладач кафедри германської філології Університету, активний учасник волонтерського руху в зоні АТО http://fufkm.kubg.edu.ua/struktura/2011-06-23-12-44-46/kafedra-hermanskoi-ta-romanskoi-filolohii/sklad-kafedry-308.html?pid=685&sid=722:%D0%93%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BD-%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%8F-%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0" target="_blank" data-mce-href="hhttp://fufkm.kubg.edu.ua/struktura/2011-06-23-12-44-46/kafedra-hermanskoi-ta-romanskoi-filolohii/sklad-kafedry-308.html?pid=685&sid=722:%D0%93%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BD-%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%8F-%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0">Надія ГОВОРУН; український політик, військовик, громадський діяч, депутат Верховної Ради України 2-го скликання, капітан 1 рангу у відставці Євген ЛУПАКОВ. У першому ряду - Сашко, онук співробітниці Університету Наталії ДУБОВОЇ.

На фото 2 (біля пам’ятника Богдану Хмельницькому в Чигирині) від правого краю: Надія ГОВОРУН; студентка, заступник старости філологічної студії “Мельпомена” Яна КОНОВАЛ; лаборант кафедри світової літератури, куратор “Мельпомени” Марія ФЕЩЕНКО; професор кафедри української літератури і компаративістики Наталія БОГДАНЕЦЬ-БІЛОСКАЛЕНКО; студентка, староста філологічної студії “Мельпомена” Анастасія КОЛІСНИК; завідувач кафедри української літератури і компаративістики Олена БРОВКО; завідувач кафедри світової літератури Юрій КОВБАСЕНКО; член Секретаріату НСПУ Олександр ГОРДОН

Останнє число "Літературної України" . Звіт про паломництво грінченківців і членів Секретаріату НСПУ до святих для українців місць: Чигирина й Холодного Яру (29-30.05.2017).

29-30 квітня 2017 року відбулася чергова подорож грінченківців просторами України. Група екскурсантів складалася переважно зі співробітників і студентів Київського університету імені Бориса Грінченка (Інститутів філології і журналістики, видавничого центру, бухгалтерії, відділу акредитації та ліцензування, факультету інформаційних технологій та управління та ін.). До грінченківців долучилися члени Секретаріату НСПУ О. Б. Гордон і Вс. І. Ткаченко, а також український громадський діяч, прес-секретар лідера Народного Руху України В'ячеслава Чорновола Д. М. Понамарчук.
У контексті реалізації традиційного в Київському університеті імені Бориса Грінченка соціального проекту «З Києвом і для Києва» до заходу було залучено також мешканців Оболонського району м. Києва.
Кафедру світової літератури представляли Ю. І. Ковбасенко, Т. І. Тверітінова, М. І. Фещенко, учасники філологічної студії «Мельпомена» А. Колісник і Я. Коновал (гр.ФПб-1-16-4.0д).
Цього разу шлях пролягав по Черкащині: Черкаси-Чигирин-Суботів-Холодний Яр-Мотронинський монастир. У Черкасах ми побували в єдиному в Європі буддійському храмі «Білий лотос», де познайомилися з традиціями Сходу, специфікою буддійського світосприйняття та шляху до вдосконалення, символікою єднання Сходу й Заходу.
Наступного дня – 30 квітня – у нас відбулася подорож в історичне минуле нашого народу. Адже саме в Чигирині в XVII столітті починалася українська державність. Від часів Богдана Хмельницького Чигирин був резиденцією кількох поколінь українських гетьманів: Б. Хмельницького, Ю. Хмельницького, І. Виговського, П. Дорошенка. Учасники екскурсії побували в комплексі гетьмановської резиденції, до якої входить палац гетьмана, військова канцелярія та казна, будинок батьків Б. Хмельницького та церква Петра і Павла. Піднявшись на Замкову Гору, грінченківці сфотографувалися біля пам’ятника Б. Хмельницькому з розгорнутим державним прапором України. Це по-справжньому сакральне місце нашої України: тут починалася українська державність, це місце козацької слави. Саме тут в листопаді 1917 року на з’їзді українського козацтва останнім гетьманом України був обраний генерал П. Скоропадський. Відвідали екскурсанти й село Суботів, що розташоване неподалік від Чигирина – колишній родовий маєток гетьмана Хмельницького, Іллінську церкву, в якій перший гетьман був похований у 1657 році.
І, нарешті, ще одне сакральне місце, яке відвідали грінченківці, - це Холодний Яр, де витає непокірний дух козацької вольниці. Тут наш гурт доєднався до широкого загалу патріотів, які святкували 100-ліття Вільного козацтва.
Хоч і Яр той; вже до його 
І стежки малої 
Не осталось; і здається, 
Що ніхто й ногою 
Не ступив там; а згадаєш, 
То була й дорога 
З монастиря Мотриного 
До Яру страшного. 
В Яру колись гайдамаки 
Табором стояли, 
Лагодили самопали, 
Ратища стругали. 
У Яр тойді сходилися, 
Мов із хреста зняті, 
Батько з сином і брат з братом 
Одностайне стати 
На ворога лукавого, 
На лютого ляха. 
Де ж ти дівся, в Яр глибокий 
Протоптаний шляху? 
Чи сам заріс темним лісом, 
Чи то засадили 
Нові кати? Щоб до тебе 
Люди не ходили 
На пораду: що їм діять 
З добрими панами, 
Людоїдами лихими, 
З новими ляхами? 
Не сховаєте! над Яром 
Залізняк витає 
І на Умань позирає, 
Ґонту виглядає… - 
писав Т. Г. Шевченко в поемі «Гайдамаки».
Багато минуло з часів гайдамаччини. Але українці зберігають свої святині. Тут є дуб Максима Залізняка, біля якого присягалися гайдамаки боротися проти польської шляхти. В Свято-Троїцькому Мотронинському монастирі, що знаходиться в центрі Холодного Яру, гайдамаки святили свою зброю – короткі ножі, виборюючи волю. Їх називали бандитами, головорізами, розбійниками, але навіть в прокляттях й анафемі забороняли згадувати їхні імена, щоб не будити в пам’яті ту ідею, заради якої гайдамаки та їхні отамани жертвували свої молоді життя. В ХХ столітті – у 1918-1923 рр. – збулося пророцтво Тараса Шевченка: «повіяв новий вогонь з Холодного Яру», коли була проголошена Холодноярська республіка на чолі з братами Чучупаками (про ці події йдеться у відомих творах Юрія Горліса-Горського і Василя Шкляра).
Є в цих ярах і лісах щось таке, що постійно сюди вабить. Чигиринщина – це магніт України: тут наші корені, наша пам’ять, наша історія.
Організатор екскурсії – Т.І. Тверітінова.

 текст - Тетяна Тверітінова

26 квітня доцент кафедри Галина Володимирівна Бітківська разом зі студентами ІІ курсу Інституту філології (ФПб1-15-4.0 д, ФНб1-15-4.0 д) та Інституту журналістики (ВСРб2-15-4.0 д, ЖУРб1-15-4.0 д, ЖУРб2-15-4.0 д,) відвідали Національний художній музей України. Екскурсія була запланована як виїздне навчальне заняття для студентів, що вивчають дисципліну з «Каталогу курсів» – «Інтермедіальні студії сучасної літератури». До групи долучилися також члени наукового гуртка «Сучасні літературознавчі студії» (наукові керівники Г. Бітківська, Н. Ліхоманова). 
Досвідчений мистецтвознавець Ковальська Людмила Станіславівна захопила екскурсантів загальною панорамою українського мистецтва ХХ ст. в контексті світової культури та детальним розбором картин Михайла Жука, Михайла Бойчука, Олександри Екстер, Анатоля Петрицького, Федора Кричевського, Олекси Грищенка та ін. Студенти жваво обмінювалися асоціаціями, які викликали в них авангардні та модерністські твори, а також накопичили велику кількість інформації для дослідження інтермедіальних зв’язків художньої літератури і живопису.

Автор тексту Галина Бітківська
Фото Ольга Шулянська

24 квітня 2017 завідувач кафедри світової літератури Юрій КОВБАСЕНКО прочитав гостьові лекції про сучасні філологічні й методичні тренди, а також провів майстер-клас у Київській обласній академії неперервної освіти.

Сердечно вітаємо нашу колегу, доцента кафедри світової літератури, вченого секретаря університету ЛЮДМИЛУ АНІСІМОВУ з днем народження! Зичимо здоров'я, натхнення, родинного затишку, тепла, радості! Наукових звершень, викладацьких успіхів, професійного зростання! Залишайтеся завжди такою усміхненою й життєрадісною, якою ми Вас знаємо й любимо! 

19 квітня 2017 року кафедра світової літератури активно долучилася до організації та проведення Дня відкритих дверей Інституту філології (ІФ) Київського університету імені Бориса Грінченка.
Київські школярі ознайомилися з переліком спеціальностей, що їх пропонує Університет, особливостями організації навчання в ІФ, побачили навчальні аудиторії, оснащені новітніми технічними засобами, познайомилися зі студентами ІФ і викладачами кафедри світової літератури. Корисним і цікавим було спілкування майбутніх абітурієнтів із директором ІФ професором Оленою ЄРЕМЕНКО, завідувачами кафедр ІФ, зокрема - із автором чинних підручників із зарубіжної літератури, завідувачем кафедри світової літератури професором Юрієм КОВБАСЕНКОМ.
Майбутні студенти мали можливість прослухати лекцію доцента кафедри світової літератури, доктора філологічних наук Юлії ВИШНИЦЬКОЇ на тему: "Нова європейська драма: норвезько-бельгійський діалог".

12 квітня доценти кафедри Галина Бітківська та Наталя Ліхоманова разом зі студентами ІІ курсу Інституту філології (ФПб1-15-4.0 д, ФНб1-15-4.0 д) та Інституту журналістики (ВСРб2-15-4.0 д, ЖУРб1-15-4.0 д, ЖУРб2-15-4.0 д,) відвідали Київський літературно-меморіальний музей-квартиру М. Бажана. Екскурсія була запланована як виїздне навчальне заняття для студентів, що вивчають дисципліну з «Каталогу курсів» – «Інтермедіальні студії сучасної літератури». До групи долучилися також члени наукового гуртка «Сучасні літературознавчі студії» (наукові керівники Г. Бітківська, Н. Ліхоманова). Приємне враження на всіх справила мистецька атмосфера квартири-музею та особлива аура меморіальних речей. Екскурсовод розповіла, що колекція музею містить приблизно 12 тисяч експонатів, з яких 8 тисяч становлять книги з особистої бібліотеки Миколи Платоновича. Екскурсантам цікаво було споглядати інтер’єр помешкання та побутові речі, але особливе зацікавлення викликали документи – листи Бажана, рукописи та автографи, оригінальні фотографії, перші видання його творів і перекладів тощо. П’ять експозиційних залів музею – вітальня, робочий кабінет поета, мистецька бібліотека, дідова кімната та кімната дружини – наповнені численними творами мистецтва, які сім’я Бажанів збирала майже 50 років. Живописні полотна (серед них твори Миколи Пимоненка, Василя Кричевського, Івана Труша, Катерини Білокур, Миколи Глущенка, західноєвропейських майстрів ), графіка й предмети ужиткового мистецтва (антична кераміка, українське гутне скло, італійська майоліка, межигірський фаянс та косівська кераміка) ще за життя Бажана були розміщені по кімнатах так, що й нині сприймаються гармонійно. 
Після екскурсії студенти поділилися враженнями і прийшли до спільного висновку, що справжнім відкриттям для всіх стали відомості про «кінематографічну сторінку» у творчості Миколи Бажана: в 1925-1932 роках він був редактором журналу «Кіно», писав для нього огляди та статті, був автором 11 кіносценаріїв (найвідоміші з них «Алім», «Квартали передмістя», «Право на жінку» та ін.). Журнал «Кіно» одержували паризька та лондонська бібліотеки, академічна читальня в Празі, кіночитальня в Берліні.

Автор тексту Галина Бітківська
Фото Наталя Ліхоманова, Ольга Шулянська

11 квітня 2017 р. у Польському інституті в Києві  відбулося виїзне засідання студентського наукового гуртка «Буття художнього твору у світовому літературному континуумі» (наукові керівники -  Оксана Гальчук, Юлія Вишницька) на тему: «Перекладна література: "пастки" автора та  знахідки перекладача». Майстер-клас із перекладознавства провела науковий співробітник Інституту літератури НАН України, кандидат філологічних наук, переможець міжнародних конкурсів із художнього перекладу Тетяна Михайлова. Модераторами зустрічі були секретар, рецепціоністка Польського інституту в Києві Наталя Банкевич, професор кафедри світової літератури Оксана Гальчук, доценти Наталя Ліхоманова і Юлія Вишницька.

7 квітня 2017 року співробітники кафедри світової літератури: професор Оксана Гальчук, доценти Галина Бітківська, Наталя Ліхоманова, http://fufkm.kubg.edu.ua/struktura/2011-06-23-12-44-46/kafedra-svitovoi-literatury/sklad-kafedri.html?pid=491&sid=496:%D0%90%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%B0-%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0" target="_blank" data-mce-href="shttp://fufkm.kubg.edu.ua/struktura/2011-06-23-12-44-46/kafedra-svitovoi-literatury/sklad-kafedri.html?pid=491&sid=496:%D0%90%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%B0-%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0">Людмила Анісімова і Юлія Вишницька, старший викладач Тетяна Динниченко, викладач Андрій Динниченко, лаборант Марія Фещенко - взяли участь у роботі пленарного та секційних засідань VIII Міжнародної конференції “Літературний процес. Трансгресії революцій”, що її проводила кафедра української літератури і компаративістики Інституту філології.

6 квітня 2017 р. доцент кафедри світової літератури Наталя Ліхоманова виступила з доповіддю на секційному засіданні Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні проблеми літературної освіти в середній та вищій школі» (НПУ імені М. П. Драгоманова, м. Київ)

  «ВІРШ, ЯКИЙ РОБОТУ РОБИТЬ БОЖУ…»

Це рядок із вірша Маріанни Кіяновської, однієї з учасниць вечора сучасної української поезії який відбувся 6 квітня в Будинку актора. Серед слухачів -- студенти-магістранти (спеціальність "літературна творчість", "українська мова і література"), члени філологічної студії «Мельпомена» Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка на чолі із завідувачем кафедри світової літератури професором Ковбасенком Ю.І., професор кафедри Гальчук О.В. із донькою Даною, член Секретаріату НСПУ Ткаченко Вс.І.
На поетичному вечорі звучало різне – ліричне, іронічне, філософське, драматичне і навіть співане – слово, яке однаково було натхненним, щирим, таким, що розповідає про своє і чуже, особисте й загальнолюдське. 
Поетичну географію вечора презентували поетки з Харкова Наталія Маринчак і Інна Захарова, одесит Борис Херсонський і львів’янка Маріанна Кіяновська. Різноманітним були і їхні мистецькі голоси. Поет, перекладач, клінічний психолог і психіатр Борис Херсонський занурював слухачів у водну стихію своїх іронічно-постмодерністських поезій, у яких постапокаліптичні очікування веселки як знаку того, що потоп скінчився або того, що треба вчитись жити в нових умовах «на дні», сприймаються художніми посттравматичними рефлексіями. Усі пост-, як і іронія й самоіронія автора, збалансовуються ліричними одкровеннями про незнищенність надії й людського в людині.
Лірично-філософською, лірично-інтимною, лірично-громадянською – у таких різних іпостасях постала перед слухачами Наталія Маринчак. Її алюзивна поезія з мотивами втрати свого коріння, старозавітньою та пейзажною – осінньою – образністю, сучасними замовляннями («Живи довше за мене!», «Поговори зі мною!») спрямована на діалог про час, коли живеш в очікуванні, «коли скінчаться домовини».
Натомість харків’янка Інна Захарова ділиться пам’яттю душі. Її романсово-елегійній ліриці (на вечорі вона звучала і як співана поезія) близькі апробовані в минулому столітті ахматівсько-ахмадулінські інтонації, притчовість, виразні зорові й слухові образи. Лірична героїня блукає різними епохами і просторами, Стародавній Схід сусідить із сучасністю, минуле проростає спогадами в теперішньому.
Своєрідною кульмінацію вечора стали вірші Маріанни Кіяновської з книги «Бабин Яр». Поетка, чия творчість, зазвичай, обертається в руслі особистісного і філософського з потужним біблійним інтертекстом, вразила слухачів новою – драматичною – гранню свого таланту. Від трагедій міфологічних вона перейшла до трагедії історичної: ліричні вірші, що прозвучали, побудовані як монологи тих, хто йшов дорогою до Бабиного Яру за «останньою смертю», бо «всі попередні були не такі». Трагедійну цілісність озвученого конструює багатоголосся ліричних персонажів, сюжетна фрагментарність, по-імпресіоністськи вихоплені деталі, численні повтори, які зцементовують лейтмотив «Ми тут всі іудеї». Вочевидь, продовженням-трансформацією згаданого лейтмотиву поетки може стати згадка про всеохопний вимір трагедії Бабиного Яру, де обірвалося життя людей різних національностей і політичних поглядів, яких нацисти "призначили винними"...
Людина і світ, трагедії минулого і сьогодення, пошуки констант у змінно-химеричному бутті, – пошук відповідей на ці та інші питання об’єднав у цей вечір митців і слухачів, які вірять у силу віршів, які «роботу роблять Божу».

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     Текст Оксани ГАЛЬЧУК

5 квітня доцент Галина Шовкопляс презентувала кафедру світової літератури на семінарі для викладачів, аспірантів, докторантів "Міжнародні грантові програми: можливості для наукових досліджень"(головувала Наталя Віннікова)

ПУБЛІКАЦІЇ БЕРЕЗНЯ

Бітківська Г.В. Модернізація «шевченківського тексту» в літературних журналах 2000-х років // Шевченкознавчі студії. – 2016. – Вип. 19. – С. 200–207.

БЕРЕЗЕНЬ 2017 р.

30-31 березня в Бердянському державному педагогічному університеті студентка ІV курсу Інституту філології КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА (група ФІТ) Олеся Олександрівна Новик взяла участь у ІІ (заключному) турі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт у галузі «Гендерні дослідження» і здобула диплом ІІ ступеня. Тема наукової роботи «Гендерні ролі в хронотопічному дискурсі роману Антонії Баєтт "Одержимість"»; 
науковий керівник Галина Володимирівна Бітківська, кандидат педагогічних наук, доцент КАФЕДРИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

28.03.2017 р. завідувач кафедри світової літератури Юрій Ковбасенко взяв участь у презентації нових підручників для середніх навчальних закладів, котрі перемогли в цьогорічному Всеукраїнському конкурсі підручників, організованому та проведеному Міністерством освіти і науки України, і яким нещодавно надано гриф "Рекомендовано МОНУ". Захід, у якому взяли участь учителі-практики і видавці, відбувся у ОІППО Київського університету імені Бориса Грінченка.

26 березня 2017 року викладач кафедри Юлія Вишницька з магістрантами й студентами відвідали ретроспективну ювілейну виставку творів славетної Тетяни Яблонської. Експозицію "І спогади і мрії" присвячено 100-річчю від дня народження видатної української художниці. І саме 100 робіт представлено в трьох залах Національного художнього музею України. Вразила концепція виставки: картини згруповано так, що вони відображають пошук мисткинею найвиразнішої художньої мови, власного почерку, ракурсу. Увагу зосереджено на картинах, ескізах, підготовчих малюнках, етюдах, які показують шлях художниці від задуму до народження знакових творів, таких як "Хліб", "Лебеді", "Життя продовжується", "Льон" тощо. Діалог Тетяни Яблонської зі світом підсилено щоденниковими записами художниці, які або пояснюють, або навпаки зашифровують смисловий код картин.

 Текст - Юлія Вишницька

22 березня 2017 р. доценти кафедри  Галина Бітківська та Ліхоманова провели засідання студентського наукового гуртка "Сучасні літертурознавчі студії". До організації заходу долучилася доцент кафедри Юлія Вишницька. На засіданні були присутні студенти І-ІІІ курсів Інституту філології. З доповіддю «ГЕНДЕРНІ РОЛІ В ХРОНОТОПІЧНОМУ ДИСКУРСІ РОМАНУ АНТОНІЇ БАЄТТ “ОДЕРЖИМІСТЬ”» виступила студентка IV курсу групи ФІТ Олеся Новик (науковий керівник Галина Бітківська). В обговоренні доповіді взяли участь усі присутні. Було відзначено ретельність опрацювання теми та використання джерел іноземною мовою у визначенні теоретико-методологічної основи дослідження, визнано продуктивною запропоновану типологію гендерних ролей та вплив на гендерну проблематику хронотопу роману. Студентка Діна  Мансурова  звернула увагу на диференціацію смислових розбіжностей в поняттях «одержимість» і російського «обладать» (під такою назвою опубліковано роман А. Баєтт в перекладі російською мовою). Вікторія Догадіна зацікавилася зв’язками між обговорюваним твором і поняттям «університетський роман». Доцент Наталя Ліхоманова прокоментувала жанрові особливості роману як зразка постмодерністської прози. Доцент кафедри Юлія Вишницька та члени наукового гуртка із вивчення мови художнього тексту «Буття художнього твору у світовому літературному континуумі» звернули увагу на нюанси перекладу назви роману, який запропонувала доповідачка. Студент Дмитро Тимощенко підтримав варіант перекладу «одержимість», зауваживши наявність в оригінальній назві роману «Possession» (1990) семи ‘хвороба’, а в українському відповіднику ‘держати’, що корелює з уже акцентованим «володіти».

Текст - Галина Бітківська

18 березня 2017 року книгарня «Є» подарувала шанувальникам мистецтва слова (серед яких були викладачі кафедри О. Гальчук, Г. Бітківська, Н. Ліхоманова, Ю. Вишницька та студенти 3 курсу нашого університету) цікаву зустріч із відомим американським ученим українського походження Григорієм Грабовичем. Автор праць «Шевченко як міфотворець» і «Шевченко, якого ми не знаємо», професор кафедри української літератури Українського наукового інституту Гарвардського університету збурив свого часу «хвилю» захоплення, обурення, наслідування, осуду, продовживши розпочату модерністами й авангардистами дискусію про канонічне і канонізоване. Осмислюючи постать Тараса Шевченка, Григорій Грабович запропонував свій погляд на феномен письменника, художника і людини. Для когось він не тільки альтернативний, але і неприйнятний, хтось побачив у ньому інтелектуальну провокацію, а заразом і стимул для подальших досліджень, хтось – новий етап естафети рецепції Тараса Шевченка. 
За всього розмаїття сприйняття постаті вченого, його заклик іти від текстів самого поета і шукати свого Кобзаря, не втрачає актуальності. Як і пошук нового інструментарію для дослідження його багатогранної творчості, один із аспектів якої – мистецьку реалізацію Шевченком свого генія – професор Грабович висвітлив у своїй лекції. Ерудиція, толарантність, відкритість до дискусії, продемонстровані ученим, – це те, чим запам’ятається зустріч із Григорієм Грабовичем багатьом.
                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   Текст - Оксана Гальчук

18 березня 2017 року викладачі кафедри О. В. Гальчук, Ю.В. Вишницька разом із магістрантами й студентами відвідали музей Максима Рильського. Напередодні дня народження Поета літературно-меморіальний музей радо зустрічав гостей. Важливо, що музей працює і як науково-дослідний центр: у бібліотечному фонді (що налічує не одну тисячу книг) можна попрацювати, як у читальній залі. 10 тисяч експонатів, серед яких - рукописи письменника, його особисті речі й книги, автентичні меблі тощо. У музеї постійно проходять культурно-мистецькі й наукові заходи. Гостинна й людяна атмосфера цього музейного простору зберігає дух великого поета, якого друзі називали "Максим Золоте Серце". Співпраця кафедри світової літератури з музеєм Максима Рильського стала доброю традицією, яку буде продовжено.

15 березня 2017 року викладачі кафедри Оксана Гальчук. Наталя Ліхоманова, Юлія Вишницька разом зі студентами були на презентації книжки Леоніда Ушкалова "Ловитва невловимого птаха. Життя Григорія Сковороди", що побачила світ у видавництві "Дух і Літера". Учасники зустрічі: Леонід Ушкалов, Леонід Фінберґ, Oleksiy Sinchenko, Микола Сулима. Запис події можна подивитися або послухати на сайті Книгарні Є.

Із превеликою приємністю вітаємо свою колегу Юлію Василівну Вишницьку, доцента кафедри світової літератури, з непересічною подією у житті науковця - здобуттям наукового ступеня доктора філологічних наук! Ми пишаємося Вами! Бажаємо міцного здоров'я, успіхів та подальших наукових звершень!

9-10 березня вшановуємо нашого Поета.

Автопортрет 1848 року

Пропонуємо добірку найкращого про славетного Українця:

Виступ Івана Малковича з нагоди вручення Нацональної премії імені Тараса Шевченка (09.03.2017):

https://www.youtube.com/watch?v=AueG_5EP7a0 

Вірші Шевченка читають 

Богдан Ступка: