БАГАТОМОВНІСТЬ ВОЄННИХ МІГРАНТІВ З УКРАЇНИ В ПОЛЬЩІ
20 вересня 2024 року на Факультеті української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка відбулася онлайн-презентація книжки доктора гуманітарних наук Павела Левчука «Багатомовність воєнних мігрантів з України в Польщі». Павел Левчук представив своє дослідження багатомовності, акцентуючи увагу на викликах, з якими стикаються українські мігранти в Польщі після початку війни. Окрему увагу було приділено методології дослідження, обґрунтуванню ролі рідної мови в адаптації мігрантів та її збереження в нових умовах.
До обговорення приєдналися студенти, аспіранти та викладачі Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, а також гості з інших закладів вищої освіти як України, так і Європи: Наталія Шумарова, доктор філологічних наук, завідувач кафедри мови медіа Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка; Людмила Дика, доцент кафедри української мови НаУКМА; Олеся Палінська, кандидат філологічних наук, викладач Ольденбурзького університету імені Карла фон Осецького (м. Ольденбург, Німеччина); Богдана Гончаренко, кандидат філологічних наук, викладач кафедри полоністики КНУ імені Тараса Шевченка.
Учасники обговорили ключові мовні виклики, які постають перед українськими мігрантами в Польщі, зокрема проблему збереження рідної мови, сімейну мовну політику та питання інтеграції в польське суспільство. Особлива увага була приділена впливу багатомовного середовища на дітей українських мігрантів. Дискусія виявила високий інтерес до теми багатомовності та актуальних соціолінгвістичних викликів.
ФЕСТИВАЛЬ НАУКИ-2024. Воркшоп «Академічна доброчесність та медіаграмотність: як протистояти інформаційним впливам у науковому світі»
Ми живемо у потужному інформаційному потоці. Наше завдання – не потонути в щоденному вирі.
17 травня 2024 року в межах Фестивалю науки за ініціативи Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Факультету української філології, культури і мистецтва відбувся воркшоп «Академічна доброчесність та медіаграмотність: як протистояти інформаційним впливам у науковому світі».
Спікерами були Олександр Бойко, аспірант ІІІ року навчання Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, заступник директора спеціалізованої школи №14 імені С.Ф. Грушевського, сертифікований тренер із медіаграмотності; Марія Бойко, заступник голови Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Факультету української філології, культури і мистецтва, координатор Школи академічної доброчесності Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, сертифікований тренер із медіаграмотності, доктор філософії.
Під час заходу розглянули основні правила безпеки в інформаційному просторі, проаналізували сучасні українські платформи для підвищення власної медійної грамотності. Також учасники воркшопу дізналися про взаємозв’язки між академічною доброчесністю та медіаграмотністю.
ФЕСТИВАЛЬ НАУКИ-2024. Інтерактивна лекція «Традиційний український одяг збереження, стилізація та популяризація»
14 травня 2024 року в межах Фестивалю науки – 2024 за ініціативи Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Факультету української філології, культури і мистецтва відбулася інтерактивна лекція «Традиційний український одяг: збереження, стилізація та популяризація».
Спікером заходу була Лайма Даукшас, голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Факультету української філології, культури і мистецтва, аспірантка 2 року навчання. Модерувала захід Марія Бойко, координатор Школи академічної доброчесності, заступник голови Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених факультету, доктор філософії.
Національний одяг є відображенням ідентичності, втіленням естетичного ідеалу, прагнень і цінностей народу. Під час заходу учасники дізналися історію формування традиційного одягу українців, проаналізували регіональні відмінності, розглянули шляхи популяризації національного костюму сьогодні.
Також пані Лайма ознайомила з процесом створення кожного елементу вбрання українців, оскільки підготовка одягу є не лише клопіткою працею, а й ритуалом самовираження майстринь.
ФЕСТИВАЛЬ НАУКИ-2024. Вебінар «Штучний інтелект в освітньому проєктному менеджменті»
13 травня 2024 року з нагоди Дня науки в Україні за ініціативи Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Факультету української філології, культури і мистецтва відбувся вебінар «Штучний інтелект в освітньому проєктному менеджменті» (модератори: Марія Бойко, координатор Школи академічної доброчесності; Анастасія Котелевець, голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Київського столичного університету імені Бориса Грінченка).
З вітальним словом до учасників вебінару звернулася Тетяна Руденко, методист Науково-методичного центру досліджень, наукових проєктів та програм Університету Грінченка, яка наголосила на важливості подібних заходів для популяризації академічної доброчесності в освітньому просторі.
Спікером заходу була Яніна Хіжінська, директор екосистеми освітніх проєктів Unique Hub, співзасновник методичного центру Unique Method, методист EdEra.
Пані Яніна зосередила увагу на тому, що цифровізація освіти має велике значення для підготовки молодого покоління до майбутніх викликів. Під час заходу учасники розглянули основні поняття, пов’язані зі штучним інтелектом; проаналізували принципи роботи мовних моделей; обговорили основні правила написання якісних запитів; ознайомилися з технологіями використання штучного інтелекту для розробки проєктів, генерації зображень та аудіофайлів.
«Хай все буде Dobro_чесно!»
Гостьова лекція Сюти Галини Мирославівни «Українська мова у час війни: стійкість і змінність соціально-культурних маркерів ідентичності»
З нагоди Дня Факультету української філології, культури і мистецтва 09 квітня 2024 року відбулась гостьова лекція Сюти Галини Мирославівни, доктора філологічних наук, провідного наукового співробітника Інституту української мови НАН України, на тему: «Українська мова у час війни: стійкість і змінність соціально-культурних маркерів ідентичності».
«Українська мова – це одна з фундаментальних ознак самодостатньої, самовизначеної, історично й культурно реалізованої нації», - зазначила дослідниця.
Пані Галина проаналізувала особливості мотивованого російським вторгненням в Україну розширення комунікативного простору, що відбулося завдяки зростанню емоційної і соціально-політичної свідомості українців.
До обговорення долучилися науковці, викладачі та здобувачі Університету Грінченка. Дякуємо за надзвичайно цікаву та змістовну лекцію, яка мотивує до подальших наукових пошуків з порушеної проблематики.
ФЕСТИВАЛЬ НАУКИ-2024. Круглий стіл «Мовно-інформаційний простір м. Києва»
17 травня 2024 року в межах Фестивалю науки кафедра української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка організувала й провела круглий стіл «Мовно-інформаційний простір м. Києва». Метою заходу стало узагальнення напрацювань членів кафедри у сфері різноаспектного вивчення мовної ситуації столиці України.
Модератор круглого столу – Михайло Вінтонів, завідувач кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, професор, розпочав засідання та зосередив увагу присутніх на здобутках і завданнях кафедри щодо дослідження мовної ситуації в м. Києві у розрізі проблематики соціолінгвістики («Українська соціолінгвістика: синхронний і діахронний аспекти»).
Під час роботи круглого столу було розглянуто значну кількість актуальних питань.
Проблему соціолінгвістичного простору м. Києва у синхронному й діахронному вимірах порушили: Тетяна Видайчук, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, доцент («Мовне середовище міста Києва: концепція соціолеми»); Тетяна Горохова, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук і Марія Бойко, старший викладач кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філософії у галузі філології («Мовні ініціативи міста Києва для популяризації української»); Юлія Краснікова, аспірантка І року навчання спеціальності «035 Філологія» Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка («Українська мова в ЗМК діаспори: стан і перспективи»).
Значна кількість доповідачів приділила увагу питанням семантико-функційного потенціалу онімів м. Києва: Тетяна Вінтонів, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, доцент («Функційно-семантичні вияви ергонімів у сучасній українській мові (на прикладі закладів харчування м. Києва»); Наталія Лахно, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, доцент («Китайськомовний колорит лінгвістичного ландшафту міста Києва»); Олександр Стишов, професор кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, професор і Валентина Дроботенко, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, доцент («Магія київських номінацій: функційно-семантичний аспект»); Валентина Заєць, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук («Узуальне й неузуальне словотворення в мові реклами міста Києва»); Валентина Александрова, старший викладач кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук («Семантико-функційний аспект гідронімів (на прикладі назв київських водойм)»); Інна Свиридченко, здобувачка ІV року навчання Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка («Архаїчна мікротопонімія Києва: спроба історико-лінгвістичного аналізу»).
Проблемні питання прагматики лінгвокультурного коду м. Києва у виступах висвітлили: Ірина Саєвич, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, доцент («Парадигма «світів» у лінгвокультурному коді Києва: когнітивні механізми семіозису»); Марія Крилова, здобувачка ІV року навчання Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка («Прецедентні імена в лінгвокультурному коді Києва: Владислав Городецький»); Борис Корж, магістрант ІІ року навчання Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка («Концепт ЗИМА у семантичній структурі віршів сучасних київських поетів»); Андрій Дубик, аспірант І року навчання спеціальності «035 Філологія» Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка («Лексичні засоби вираження зв’язності в тексті пісні «Дике поле» виконавця Yarmak»); Катерина Сосєдко, аспірантка ІІ року навчання спеціальності «035 Філологія» Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка («Семантико-функційний потенціал синтаксичних омонімів у мовленні депутатів Київради»).
Окрім того, у виступах було порушено важливе питання мовної норми в інформаційному просторі м. Києва та в освітньому середовищі ЗВО і ЗСО: Наталя Русаченко, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, доцент («Типологія мовних помилок у зовнішній рекламі міста Києва»); Раїса Дружененко, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук, доцент («Проєктна діяльність студентів Факультету української філології, культури і мистецтва КСУБГ у парадигмі дослідження мовної норми столиці».
У підсумку учасники круглого столу висновкували про плідний і конструктивний характер заходу та окреслили низку дослідницьких завдань на перспективу.
Програма заходу.
Вебінар «ТАЄМНИЦІ РЕДАКЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ»
20 вересня 2023 року студенти 2-го курсу Факультету української філології, культури і мистецтва в межах вивчення курсу «Газетно-журнальні видання» відвідали вебінар «Таємниці редакційного процесу» (модератор заходу – Бойко Марія Іванівна, доктор філософії, старший викладач кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва).
Представники сучасного інтернет-видання «САЛО НАПИСАЛО» ознайомили здобувачів із «родзинками» й тонкощами редакційного процесу, звернули увагу на особливості роботи літературного редактора, схарактеризували вимоги до онлайнових статей, окреслили реалії й перспективи роботи в сучасних молодіжних медіа.
Усі, хто долучився до роботи вебінару були вдячні лекторам за цікаву й важливу інформацію.
ЛІНГВОЦИД ЯК ОДИН З ІНСТРУМЕНТІВ РАШИЗМУ
14 вересня 2023 р. науково-педагогічні працівники і здобувачі Факультету української філології, культури і мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка взяли участь у роботі круглого столу на тему: «Лінгвоцид як один з інструментів рашизму». Захід організував Центр дослідження Росії за сприяння Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв, а модерував його Володимир Огризко, Надзвичайний і Повноважний Посол, Міністр закордонних справ України (2007–2009 рр.), керівник Центру дослідження Росії, проректор Київського університету імені Бориса Грінченка.
На зустрічі обговорили ганебну московську політику русифікації, практики нищення української ідентичності, питання лінгвоциду в Україні за часів Російської імперії, розглянули поняття «рашизму» як заперечення самого факту існування української мови та ідентичності, зосередили увагу на формах і методах протидії русифікації.
Першою мала слово Лариса Масенко, знаний український мовознавець, доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України, яка у своїй доповіді зосередила увагу на історичних фактах рашистського лінгвоциду. Лариса Терентіївна закликала боротися з такими проявами й завершила свій виступ словами Лесі Українки «Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє! Може, в руках невідомих братів. Станеш ти кращим мечем на катів».
Продовжив обговорення Микола Жулинський, відомий український літературознавець і політик, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, доктор філологічних наук. Микола Григорович запропонував формувати в Україні єдиний українськомовний культурно-інформаційний простір, який матиме три горизонти: культурний, освітянський і релігійний. Висловив думку про те, що влада на державному рівні має затвердити Концепцію гуманітарного розвитку, яка в майбутньому через мову сприятиме розбудові держави-переможця нашими цінностями і пріоритетами.
Тарас Павлович Марусик, журналіст, культуролог, публіцист, фахівець із мовної політики, громадський активіст, перекладач, член Національної спілки журналістів України і Національної спілки письменників України розповів учасникам круглого столу про жорстокі заборони української мови й літератури, українських заходів, утиски й геноцид та спротив русифікації. Закликав боронити українську мову як символ національної ідентичності.
Про факти лінгвоциду повідомив Тарас Дмитрович Кремінь, політик, науковець, громадський діяч, Уповноважений із захисту державної мови. Він ознайомив присутніх із державною програмою українізації, системою внутрішнього законодавства. Закликав усіх нещадно ставитися до рашизму і лінгвоциду, виявляти такі факти і повідомляти про це відповідні органи.
В обговоренні взяли участь відомі всім політики, науковці, викладачі і студенти: Ігор Мефодійович Турчинський, Станіслав Юхимович Лазебник, Сергій Юхимович Борщевський та інші. Доповідачі висловили пропозиції щодо боротьби з лінгвоцидом і рашизмом у нашій країні.
Михайло Олексійович Вінтонів, завідувач кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор педагогічних наук, професор під час обговорення розповів про соціолінгвістичні дослідження, які проводить кафедра української мови Університету Грінченка й запропонував запровадити в Україні центри сертифікації.
Викладачі і студенти Університету Грінченка висловлюють щиру вдячність організаторам заходу, адже такі зустрічі спонукають кожного з нас бути відповідальними за майбутнє нашої країни і нації.
КИЇВ-КРАКІВ-БЕРЛІН
22.05.2023 року відбувся Другий міжнародний експертний форум Польща – Україна – Німеччина: нові освітні та культурні виклики (онлайн / офлайн формати), організований Краківським педагогічним університетом, Київським університетом імені Бориса Грінченка, Берлінським університетом імені Гумбольдта.
Участь у заході взяли Наталія Віннікова, голова вченої ради університету, проректор з наукової роботи, професор Київського університету імені Бориса Грінченка; Пьотр Борек, ректор Краківського педагогічного університету; Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови; Михайло Вінтонів, завідувач кафедри української мови, професор Київського університету імені Бориса Грінченка; Анна Бергман, професор Берлінського університету імені Гумбольдта; Оксана Туркевич, професор Берлінського університету імені Гумбольдта; Маржена Блазіак-Титула, професор Краківського педагогічного університету, а також представники наукових, державних та громадсько-політичних кіл Польщі, України та Німеччини. За результатами роботи форуму напрацьовано рекомендації до Міністерства народної освіти (Польща) щодо роботи з різними віковими категоріями вимушених мігрантів, а також спільне інформування Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури та інформаційної політики України щодо результатів роботи Форуму.
