Гостьова лекція Флорія Сергійовича Бацевича «Лінгвонаратологія як новий напрям філологічних досліджень» (11.11.2025)
З нагоди Всесвітнього дня науки 11 листопада 2025 року відбулася знакова подія, що зібрала філологів з усієї України. З лекцією «Лінгвонаратологія як новий напрям філологічних досліджень» виступив завідувач кафедри загального мовознавства Львівського національного університету імені І. Франка, професор, доктор філологічних наук Флорій Сергійович Бацевич. Захід відбувся з ініціативи кафедри української мови. Завідувач кафедри Михайло Олексійович Вінтонів привітав присутніх і відмітив багатолітню співпрацю Університету Грінченка з Львівським національним університетом імені І. Франка.
На зустріч з одним з найавторитетніших мовознавців долучилося понад 70 студентів, аспірантів і викладачів з багатьох наукових та вищих навчальних закладів: Інституту української мови НАН України, Львівського національного університету імені І. Франка, Київського національного університету імені Т. Шевченка, Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені І. Сікорського», Житомирського державного університету імені І. Франка, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького, Запорізького національного університету, Ніжинського державного університету імені М. Гоголя, Центральноукраїнського державного університету імені В. Винниченка, Херсонського державного університету і, звісно, студенти, аспіранти і викладачі Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
У лекції Флорій Сергійович акцентував увагу на важливості цілісного філологічного знання та пошуках шляхів єднання лінгвістичного й літературознавчого підходів до аналізу художніх текстів. На переконання автора, таким завданням відповідає концепція лінгвонаратології як міждисциплінарного дослідницького напряму. Учений висвітлив основні поняття та етапи розвитку лінгвонаратології, розглянув складники (наратор, нарататор, код), одиниці, категорії та методи досліджень наративу. На прикладах художніх текстів М. Хвильового та С. Лема професор Бацевич продемонстрував дієвість запропонованого ним лінгвонаративного аналізу у визначенні способів вияву наративних інстанцій, глибин фікціональності художнього тексту, мовних засобів утілення складників та чинників формування комунікативних смислів.
Лекцію було прочитано у межах таких дисциплін:
- навчальні курси вибіркового блоку «Прикладна лінгвістика» для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти;
- «Загальне мовознавство», «Комунікативна лінгвістика», «Лінгвістика тексту», «Світоглядні засади гуманітаристики: літературно-герменевтичний дискурс» для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти;
- «Лінгвосеміотика» для здобувачів третього освітньо-наукового рівня вищої освіти.
Модератор заходу доцент кафедри української мови Ірина Георгіївна Саєвич познайомила присутніх зі структурою та змістовою організацією першого в Україні підручника для філологів-магістрів «Основи лінгвонаратології», який нещодавно вийшов у світ (Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2025). Було наголошено, що, подібно до більшості інших ґрунтовних праць автора, «Основи лінгвонаратології» слід розглядати як інтелектуальний виклик і джерело для подальших наукових пошуків дослідників, зацікавлених проблемами комплексного аналізу художнього тексту, адже цінність видання полягає і в розробленій автором концепції лінгвонаратології, і в запропонованому методі дослідження художніх наративів. Відтак новий напрям досліджень, систематизований у підручнику, має всі підстави вплинути на формування нових навчальних програм, напрямів дослідницької діяльності, тем магістрантських та аспірантських кваліфікаційних робіт.
Жвава дискусія продемонструвала зацікавлення аудиторії проблемами, порушеними відомим ученим, і перспективами розвитку філології. Щиро дякуємо шановному Флорію Сергійовичу за високий академічний рівень викладу, відкриття нових дослідницьких горизонтів, глибину й всеосяжність поданої інформації, систематизацію знань та лінгвістичні дороговкази.
СУЧАСНИЙ УРОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ТРИ ЛАЙФХАКИ ВІД УЧИТЕЛЯ (30.10.2025)
Доброю традицією Факультету української філології, культури і мистецтва стали зустрічі студентів ОП «Українська мова і література» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти з професіоналами-практиками в межах дисципліни «Методика викладання української мови» (доцент Раїса Дружененко). Своїми методичними знахідками вже ділилися Артур Пройдаков, переможець національної премії Global Teacher Prize Ukraine (2021 р.); Тетяна Руденко, учитель-методист, флагман освіти, яка виїхала із окупованої Херсонщини, але продовжує навчати української мови своїх учнів (2022р., 2024 р.).
30.10.2025 р. нашою гостею стала Катерина Роботницька ‒ випускниця Університету Грінченка 2015 року, а нині вчитель-методист ТОВ «Ліко-школа», експерт програми «Солов’їне шоу», освітня волонтерка, фіналістка національної премії Global Teacher Prize Ukraine 2025 року.
На зустрічі йшлося про цінність професії, про ставлення до учня, самоповагу сучасного вчителя, про щоденне формування українськомовного освітнього простору, а також про одну із актуальних порад (і вимог) до сучасного уроку ‒ реалізацію елементів соціально-емоційного навчання. «Спочатку мотивування учня й позитивна емоція на уроці ‒ потім навчальна тема», ‒ зауважує Катерина Олександрівна і пропонує інтерактивні завдання для студентів «Музей моєї історії», «Нащобудзики», «Степан казав», «Криголам» та ін.
Відбувся щирий діалог між молодим, але досвідченим учителем і майбутніми фахівцями про страх контакту з учнівською аудиторією, про постійний творчий пошук учителя, про невпинний процес саморозвитку.
Катерина Роботницька захопила, змотивувала, піднесла, розсіяла страх і невпевненість, зацікавила, огорнула позитивом, вказала шляхи реалізації у професії.
Тож освітній проєкт «Три лайфхаки від учителя» (ідейний натхненник доцент Раїса Дружененко) продовжує набирати обертів – плануємо наступні зустрічі.
УКРАЇНСЬКИЙ СВІТ У СЛОВНИКАХ ХХІ СТОЛІТТЯ: МОВОМИСЛЕННЯ І МОВНА ПАМ'ЯТЬ НАЦІЇ (14.05.2025)
14 травня 2025 року відбулася знаменна подія – зустріч студентів і викладачів Факультету української філології, культури і мистецтва з відомими науковцями Інституту української мови НАН України – Євгенією Анатоліївною Карпіловською, завідувачем відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики, доктором філологічних наук, професором, та Оксаною Миколаївною Тищенко, старшим науковим співробітником відділу, кандидатом філологічних наук.
На початку заходу Є. А. Карпіловська повідомила присутнім про важливість співпраці науковців Інституту української мови НАН України з Факультетом української філології, культури і мистецтва Університету Грінченка. Євгенія Анатоліївна вручила декану факультету І. Є. Руснак лист-подяку від дирекції Інституту, у якому відзначено плідне й успішне проходження практики студентами І курсу освітньо-професійної програми «Українська мова та література» (групи УМЛб-1-24-4.0д, УМЛб-2-24-4.0д). Особисту подяку отримали завідувач кафедри української мови М. О. Вінтонів та керівники практики Т. М. Вінтонів й І. Г. Саєвич. У подарунок факультет і кафедра отримали унікальні словники, створені науковими співробітниками Інституту української мови НАН України.
Справжнім подарунком для присутніх стала і лекція Є. А. Карпіловської «Український світ у словниках ХХІ століття: мовомислення і мовна пам’ять нації», присвячена актуальним і важливим для сучасної лінгвістики питанням: мовної пам’яті, значення національно і культурно маркованої лексики для збереження української ідентичності та всебічного моделювання картини українського мовомислення в словниках ХХІ століття.
Під час лекції студенти і викладачі отримали можливість зосередити увагу на глибокому і детальному розкритті всеохопного поняття «український світ: свій – засвоєний – засвоюваний» та виявам особливостей сприйняття й осмислення українцями свого та іншого світів. Філософські і культурологічні проблеми розкривалися в контексті лінгвокультурного потенціалу української лексики і фразеології. Особливу увагу лектор приділила мовній картині світу Бориса Грінченка.
Зустріч продовжила О. М. Тищенко, яка поділилася з присутніми думками про взаємодію зі студентами під час проходження практики й повідомила про унікальні результати їхньої наполегливої праці – близько 11 000 цитат, дібраних до реєстрових одиниць «Активного словника української мови» в 4-х тт., над яким працюють науковці відділу. Оксана Миколаївна підтвердила зацікавлення у зміцненні контактів з Факультетом української філології, культури і мистецтва і наголосила на цінності і важливості доробку студентів для лексикографів.
Враженнями від практики поділилися і студенти. Марія Варенцова, Єлизавета Зикова та Данило Троць розповіли про власні відкриття у сфері лексичної семантики, висловили подяку за можливість долучитися до царини словникарства і зазначили, що практика, безумовно, вплинула на філологічне зростання і надихнула їх на подальшу наукову діяльність.
Захід став справжнім святом єднання високої академічної науки й освітнього середовища університету, відомих науковців і студентської молоді, яка готова долати труднощі на шляху пізнання.
Велика подяка дорогим гостям за інтелектуальну глибину, відданість складній справі та щире бажання ділитися своїми науковими надбаннями!
ВЕКТОРИ АКАДЕМІЧНОЇ МОБІЛЬНОСТІ ЗА ПРОГРАМИ ІМЕНІ ФУЛБРАЙТА (13.05.2025)
З нагоди Дня науки 13.05.2025 р. кафедра української мови Київського столичного університет імені Бориса Грінченка спільно з кафедрою українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та кафедрою філології Закарпатського угорського інституту імені Ференці Ракоці ІІ провели круглий стіл «Індивідуальна освітня траєкторія», у рамах якого учасники поспілкувалися з представниками Програми імені Фулбрайта в Україні.
Завідувач кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету професор Людмила Шитик окреслила актуальність заходу, заступник директора Програми імені Фулбрайта в Україні, координатор програм обміну для молодих науковців і студентів Інна Бараш ознайомила учасників із напрямами діяльності Програми імені Фулбрайта в Україні. Іванна Світляр, стипендіат Fulbright Graduate Student Program 2023–2025 рр., здобувач магістерської програми з прикладної лінгвістики в Old Dominion University (Норфолк, Вірджинія), продемонструвала конкретний приклад реалізації індивідуальної освітньої траєкторії. Доповідач ознайомила з власним досвідом проходження конкурсу, специфікою навчання в магістратурі зі спеціальності «Прикладна лінгвістика» спеціалізації «Соціолінгвістика», наголосила на важливості розвивати комунікативні й дослідницькі компетентності, поширювати інформацію про Україну й позиціонувати себе як українця.
Зустріч з науковцями відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України (12.04.2025)
Цьогоріч студенти І курсу освітньо-професійної програми «Українська мова та література» отримали унікальну можливість пройти навчальну практику з прикладної лінгвістики у відділі лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту українсько мови НАН України й долучитися до збору фактичного матеріалу, необхідного для укладання чотиритомного «Тлумачного словника активного типу сучасної української мови».
12 квітня 2025 року відбулося знайомство студентів академічних груп УМЛб-1-24-4.0д та УМЛб-2-24-4.0д із завідувачем відділу Євгенією Анатоліївною Карпіловською, доктором філологічних наук, професором, й Оксаною Миколаївною Тищенко, кандидатом філологічниих наук, старшим науковим співробітником. На зустрічі також були присутні завідувач кафедри української мови М. О. Вінтонів, керівники практики Т. М. Вінтонів та І. Г. Саєвич, гарант освітньої програми Т. Л. Видайчук.
Є. А. Карпіловська поінформувала присутніх про напрями діяльності й основні здобутки відділу. Особливу увагу Євгенія Анатоліївна приділила проблемам укладання «Тлумачного словника активного типу сучасної української мови», спрямованого на опис стабільної лексичної та фразеологічної основи сучасної української літературної мови, відображеної в широкому спектрі її функціональних стилів.
О. М. Тищенко детально розповіла про етапи роботи над словником, пояснила специфіку добору ілюстративного матеріалу до реєстрових слів та схарактеризувала джерела, запропоновані студентам для опрацювання. Під час зустрічі присутні отримали можливість долучитися до електронної картотечної бази словника й познайомитися з процесом її укладання.
Щиро вдячні знаним в Україні й за її межами науковцям за цікаву і корисну інформацію, живу дискусію і можливість розширити лінгвістичні обрії у галузі лексикографії.
МОВА ПРАВА: ДІАХРОННИЙ І СИНХРОННИЙ ВИМІРИ (10.04.2025)
10 квітня 2025 року з ініціативи Факультету української філології, культури і мистецтва в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка відбулася презентація книги «Щодо мови правничої: студії, зібране, словники, документи» Сергія Головатого, доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента Національної академії правничих наук України, керівника Центру правничої термінології Національної академії правничих наук України, Міністра юстиції України (1995–1996 рр., 2005-2006 рр.), судді Конституційного Суду України (2018–2024 рр.), виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України (2020 – 2024 рр.), громадського і політичного діяча.
Сергій Головатий у своїй книзі порушив такі надважливі питання, як історія становлення української правничої термінології, проблеми перекладу правничої термінології з англійської, німецької, французької та ін. мов на українську, сучасний стан української правничої термінології.
Учасників презентації захопив екскурс автора щодо вжитку понять правник, правний, правничий, правовий, право, правда, справедливість від Руси до сучасности (із надзвичайно вдалими відступами та покликаннями на праці давньогрецьких та давньоримських філософів) із скрупульозним аналізом як давньоукраїнських і сучасних українських лексикографічних, наукових джерел, так і зарубіжних праць. Заслуговує поцiнування ретельно дібраний ілюстративний матеріал із художніх творів давньоукраїнської і сучасної української літератури, що вдало розкриває значення понять право, правний, правничий.
Окрему увагу автор приділив негативному московському та совєтському впливів на українську правничу термінологійну систему.
Надзвичайно позитивним є те, що Сергій Головатий не тільки аналізує проблеми, але й пропонує шляхи їх розв’язання. Ним уведено низку новотворів, зокрема «правовладдя» тощо, що відповідають українській національній традиції.
Грінченківці щиро вдячні Сергію Головатому за актуальну презентацію та змістовну дискусію.
БАГАТОМОВНІСТЬ ВОЄННИХ МІГРАНТІВ З УКРАЇНИ В ПОЛЬЩІ (20.09.2024)
20 вересня 2024 року на Факультеті української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка відбулася онлайн-презентація книжки доктора гуманітарних наук Павела Левчука «Багатомовність воєнних мігрантів з України в Польщі». Павел Левчук представив своє дослідження багатомовності, акцентуючи увагу на викликах, з якими стикаються українські мігранти в Польщі після початку війни. Окрему увагу було приділено методології дослідження, обґрунтуванню ролі рідної мови в адаптації мігрантів та її збереження в нових умовах.
До обговорення приєдналися студенти, аспіранти та викладачі Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, а також гості з інших закладів вищої освіти як України, так і Європи: Наталія Шумарова, доктор філологічних наук, завідувач кафедри мови медіа Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка; Людмила Дика, доцент кафедри української мови НаУКМА; Олеся Палінська, кандидат філологічних наук, викладач Ольденбурзького університету імені Карла фон Осецького (м. Ольденбург, Німеччина); Богдана Гончаренко, кандидат філологічних наук, викладач кафедри полоністики КНУ імені Тараса Шевченка.
Учасники обговорили ключові мовні виклики, які постають перед українськими мігрантами в Польщі, зокрема проблему збереження рідної мови, сімейну мовну політику та питання інтеграції в польське суспільство. Особлива увага була приділена впливу багатомовного середовища на дітей українських мігрантів. Дискусія виявила високий інтерес до теми багатомовності та актуальних соціолінгвістичних викликів.
ФЕСТИВАЛЬ НАУКИ-2024. Круглий стіл «Мовно-інформаційний простір м. Києва» (17.05.2024)
17 травня 2024 року в межах Фестивалю науки кафедра української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка організувала й провела круглий стіл «Мовно-інформаційний простір м. Києва». Метою заходу стало узагальнення напрацювань членів кафедри у сфері різноаспектного вивчення мовної ситуації столиці України.
Модератор круглого столу – Михайло Вінтонів, завідувач кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, професор, розпочав засідання та зосередив увагу присутніх на здобутках і завданнях кафедри щодо дослідження мовної ситуації в м. Києві у розрізі проблематики соціолінгвістики («Українська соціолінгвістика: синхронний і діахронний аспекти»).
Під час роботи круглого столу було розглянуто значну кількість актуальних питань.
Проблему соціолінгвістичного простору м. Києва у синхронному й діахронному вимірах порушили: Тетяна Видайчук, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, доцент («Мовне середовище міста Києва: концепція соціолеми»); Тетяна Горохова, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук і Марія Бойко, старший викладач кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філософії у галузі філології («Мовні ініціативи міста Києва для популяризації української»); Юлія Краснікова, аспірантка І року навчання спеціальності «035 Філологія» Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка («Українська мова в ЗМК діаспори: стан і перспективи»).
Значна кількість доповідачів приділила увагу питанням семантико-функційного потенціалу онімів м. Києва: Тетяна Вінтонів, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, доцент («Функційно-семантичні вияви ергонімів у сучасній українській мові (на прикладі закладів харчування м. Києва»); Наталія Лахно, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, доцент («Китайськомовний колорит лінгвістичного ландшафту міста Києва»); Олександр Стишов, професор кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, професор і Валентина Дроботенко, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, доцент («Магія київських номінацій: функційно-семантичний аспект»); Валентина Заєць, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук («Узуальне й неузуальне словотворення в мові реклами міста Києва»); Валентина Александрова, старший викладач кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук («Семантико-функційний аспект гідронімів (на прикладі назв київських водойм)»); Інна Свиридченко, здобувачка ІV року навчання Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка («Архаїчна мікротопонімія Києва: спроба історико-лінгвістичного аналізу»).
Проблемні питання прагматики лінгвокультурного коду м. Києва у виступах висвітлили: Ірина Саєвич, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, доцент («Парадигма «світів» у лінгвокультурному коді Києва: когнітивні механізми семіозису»); Марія Крилова, здобувачка ІV року навчання Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка («Прецедентні імена в лінгвокультурному коді Києва: Владислав Городецький»); Борис Корж, магістрант ІІ року навчання Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка («Концепт ЗИМА у семантичній структурі віршів сучасних київських поетів»); Андрій Дубик, аспірант І року навчання спеціальності «035 Філологія» Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка («Лексичні засоби вираження зв’язності в тексті пісні «Дике поле» виконавця Yarmak»); Катерина Сосєдко, аспірантка ІІ року навчання спеціальності «035 Філологія» Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка («Семантико-функційний потенціал синтаксичних омонімів у мовленні депутатів Київради»).
Окрім того, у виступах було порушено важливе питання мовної норми в інформаційному просторі м. Києва та в освітньому середовищі ЗВО і ЗСО: Наталя Русаченко, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, доцент («Типологія мовних помилок у зовнішній рекламі міста Києва»); Раїса Дружененко, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук, доцент («Проєктна діяльність студентів Факультету української філології, культури і мистецтва КСУБГ у парадигмі дослідження мовної норми столиці».
У підсумку учасники круглого столу висновкували про плідний і конструктивний характер заходу та окреслили низку дослідницьких завдань на перспективу.
Програма заходу.
ФЕСТИВАЛЬ НАУКИ-2024. Воркшоп «Академічна доброчесність та медіаграмотність: як протистояти інформаційним впливам у науковому світі» (17.05.2024)
Ми живемо у потужному інформаційному потоці. Наше завдання – не потонути в щоденному вирі.
17 травня 2024 року в межах Фестивалю науки за ініціативи Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Факультету української філології, культури і мистецтва відбувся воркшоп «Академічна доброчесність та медіаграмотність: як протистояти інформаційним впливам у науковому світі».
Спікерами були Олександр Бойко, аспірант ІІІ року навчання Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, заступник директора спеціалізованої школи №14 імені С.Ф. Грушевського, сертифікований тренер із медіаграмотності; Марія Бойко, заступник голови Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Факультету української філології, культури і мистецтва, координатор Школи академічної доброчесності Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, сертифікований тренер із медіаграмотності, доктор філософії.
Під час заходу розглянули основні правила безпеки в інформаційному просторі, проаналізували сучасні українські платформи для підвищення власної медійної грамотності. Також учасники воркшопу дізналися про взаємозв’язки між академічною доброчесністю та медіаграмотністю.
Гостьова лекція професора Миколи Степаненка «Український правописний кодекс: синхронно-діахронний вимір» (15.05.2024)
15 травня 2024 року в межах фестивалю науки із гостьовою лекцією до Університету Грінченка завітав Микола Іванович Степаненко, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри журналістики і мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України. До лекції долучилися студенти і магістранти освітньої програми «Українська мова і література», аспіранти, викладачі кафедри.
У лекції на тему «Український правописний кодекс: синхронно-діахронний вимір» Микола Іванович закцентував увагу на проблемних питаннях формування норм сучасної української літературної мови.
У житті будь-якої етнічної спільноти правопис відіграє виняткову роль. Він є одним із її найважливіших консолідувальних чинників. Орфографію, як і мову загалом, вирізняє динамізм, тобто в різні історичні періоди правописні норми еволюціонують, нерідко виявляючи суперечливий характер.
Українська мова має давню – понад тисячолітню – орфографічну традицію, аналіз якої є актуальним для розуміння норм сучасної української літературної мови.
ФЕСТИВАЛЬ НАУКИ-2024. Інтерактивна лекція «Традиційний український одяг збереження, стилізація та популяризація» (14.05.2024)
14 травня 2024 року в межах Фестивалю науки – 2024 за ініціативи Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Факультету української філології, культури і мистецтва відбулася інтерактивна лекція «Традиційний український одяг: збереження, стилізація та популяризація».
Спікером заходу була Лайма Даукшас, голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Факультету української філології, культури і мистецтва, аспірантка 2 року навчання. Модерувала захід Марія Бойко, координатор Школи академічної доброчесності, заступник голови Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених факультету, доктор філософії.
Національний одяг є відображенням ідентичності, втіленням естетичного ідеалу, прагнень і цінностей народу. Під час заходу учасники дізналися історію формування традиційного одягу українців, проаналізували регіональні відмінності, розглянули шляхи популяризації національного костюму сьогодні.
Також пані Лайма ознайомила з процесом створення кожного елементу вбрання українців, оскільки підготовка одягу є не лише клопіткою працею, а й ритуалом самовираження майстринь.
ФЕСТИВАЛЬ НАУКИ-2024. Вебінар «Штучний інтелект в освітньому проєктному менеджменті» (13.05.2024)
13 травня 2024 року з нагоди Дня науки в Україні за ініціативи Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Факультету української філології, культури і мистецтва відбувся вебінар «Штучний інтелект в освітньому проєктному менеджменті» (модератори: Марія Бойко, координатор Школи академічної доброчесності; Анастасія Котелевець, голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Київського столичного університету імені Бориса Грінченка).
З вітальним словом до учасників вебінару звернулася Тетяна Руденко, методист Науково-методичного центру досліджень, наукових проєктів та програм Університету Грінченка, яка наголосила на важливості подібних заходів для популяризації академічної доброчесності в освітньому просторі.
Спікером заходу була Яніна Хіжінська, директор екосистеми освітніх проєктів Unique Hub, співзасновник методичного центру Unique Method, методист EdEra.
Пані Яніна зосередила увагу на тому, що цифровізація освіти має велике значення для підготовки молодого покоління до майбутніх викликів. Під час заходу учасники розглянули основні поняття, пов’язані зі штучним інтелектом; проаналізували принципи роботи мовних моделей; обговорили основні правила написання якісних запитів; ознайомилися з технологіями використання штучного інтелекту для розробки проєктів, генерації зображень та аудіофайлів.
«Хай все буде Dobro_чесно!»
Гостьова лекція Сюти Галини Мирославівни «Українська мова у час війни: стійкість і змінність соціально-культурних маркерів ідентичності» (09.04.2024)
З нагоди Дня Факультету української філології, культури і мистецтва 09 квітня 2024 року відбулась гостьова лекція Сюти Галини Мирославівни, доктора філологічних наук, провідного наукового співробітника Інституту української мови НАН України, на тему: «Українська мова у час війни: стійкість і змінність соціально-культурних маркерів ідентичності».
«Українська мова – це одна з фундаментальних ознак самодостатньої, самовизначеної, історично й культурно реалізованої нації», - зазначила дослідниця.
Пані Галина проаналізувала особливості мотивованого російським вторгненням в Україну розширення комунікативного простору, що відбулося завдяки зростанню емоційної і соціально-політичної свідомості українців.
До обговорення долучилися науковці, викладачі та здобувачі Університету Грінченка. Дякуємо за надзвичайно цікаву та змістовну лекцію, яка мотивує до подальших наукових пошуків з порушеної проблематики.
Міжнародний день рідної мови. Майстер-клас професорки Волинського національного університету імені Лесі Українки М. В. Жуйкової (21.02.2024)
З нагоди Міжнародного дня рідної мови 21 лютого 2024 року відбувся майстер-клас Маргарити Василівни Жуйкової, професорки кафедри української мови та лінгводидактики Волинського національного університету імені Лесі Українки, на тему: «Лінгвокультурне коментування художнього тексту: читаємо “Наталку Полтавку” Івана Котляревського».
Майстер-клас став цікавим і корисним екскурсом у минуле української лінгвокультури. Знана в Україні та за її межами дослідниця з різнобічними науковими зацікавленнями у сферах етнолінгвістики, етимології, синхронної й діахронної лексикології та фразеології, психолінгвістики й когнітивної лінгвістики, М. В. Жуйкова відкрила присутнім таємниці походження багатьох українських лексичних і фразеологічних одиниць, а також наголосила на їхній етнокультурній значущості та естетичному навантаженні в знаменитій п’єсі І. Котляревського.
До заходу долучилися науковці, викладачі та здобувачі Університету Грінченка й інших закладів вищої освіти України. Присутні зазначили важливість та актуальність питань, спрямованих на історію знакових одиниць мови, що стимулюють роздуми над словом у різних часових вимірах і спонукають до наукових пошуків.
Майстер-клас Тетяни Тищенко «Сучасне діалектне словництво як форма збереження української мови» (19.01.2024)
19.01.2024 року в межах заходів із розвитку персоналу Факультету української філології, культури і мистецтва відбувся майстер-клас «Сучасне діалектне словництво як форма збереження самобутности української мови» (Тренер ‒ Тищенко Тетяна Миколаївна, кандидат філологічних наук, доцент, професор кафедри української мови та методики її навчання, керівник Східноподільського лінгвокраєзнавчого науково-координаційного центру Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини).
Викладачі кафедри української мови мали можливість ознайомитися з лінгвістичними пошуками колег, з новітніми здобутками української діалектології. Захід сприяв обміну викладацьким та науковим досвідом.
Всесвітній день науки–2023: Гостьова лекція професора Львівського національного університету ім. Івана Франка Ф. С. Бацевича «Актуальні проблеми сучасної девіатології» (09.11.2023)
09 листопада 2023 року з нагоди Всесвітнього дня науки в ім'я миру та розвитку за ініціативи кафедри української мови Факультету української мови, культури і мистецтва було організовано зустріч з видатним українським вченим, завідувачем кафедри загального мовознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка, професором, доктором філологічних наук Флорієм Сергійовичем Бацевичем.
Ф. С. Бацевич – один з провідних мовознавців України, з ім’ям якого пов’язано розвиток таких галузей і напрямів сучасної науки, як філософія мови, комунікативна лінгвістика, прагмалінгвістика, лінгвістична генологія та комунікативна девіатологія.
У лекції професор Ф. С. Бацевич порушив питання взаємозв’язку мови і мислення, детально зупинився на проблемі породження мовлення від початкового задуму до вербальної реалізації та на численних прикладах живого розмовного мовлення розглянув девіативні аспекти взаємодії когнітивного і лінгвального чинників.
Учасниками заходу стали науковці, студенти і магістранти багатьох вищих навчальних закладів України та Інституту української мови НАН України. Лекція професора Ф. С. Бацевича викликала значний інтерес в аудиторії. Після її завершення відбулася жива дискусія з питань, порушених у виступі.
Вебінар «ТАЄМНИЦІ РЕДАКЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ» (20.09.2023)
20 вересня 2023 року студенти 2-го курсу Факультету української філології, культури і мистецтва в межах вивчення курсу «Газетно-журнальні видання» відвідали вебінар «Таємниці редакційного процесу» (модератор заходу – Бойко Марія Іванівна, доктор філософії, старший викладач кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва).
Представники сучасного інтернет-видання «САЛО НАПИСАЛО» ознайомили здобувачів із «родзинками» й тонкощами редакційного процесу, звернули увагу на особливості роботи літературного редактора, схарактеризували вимоги до онлайнових статей, окреслили реалії й перспективи роботи в сучасних молодіжних медіа.
Усі, хто долучився до роботи вебінару були вдячні лекторам за цікаву й важливу інформацію.
ЛІНГВОЦИД ЯК ОДИН З ІНСТРУМЕНТІВ РАШИЗМУ (14.09.2023)
14 вересня 2023 р. науково-педагогічні працівники і здобувачі Факультету української філології, культури і мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка взяли участь у роботі круглого столу на тему: «Лінгвоцид як один з інструментів рашизму». Захід організував Центр дослідження Росії за сприяння Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв, а модерував його Володимир Огризко, Надзвичайний і Повноважний Посол, Міністр закордонних справ України (2007–2009 рр.), керівник Центру дослідження Росії, проректор Київського університету імені Бориса Грінченка.
На зустрічі обговорили ганебну московську політику русифікації, практики нищення української ідентичності, питання лінгвоциду в Україні за часів Російської імперії, розглянули поняття «рашизму» як заперечення самого факту існування української мови та ідентичності, зосередили увагу на формах і методах протидії русифікації.
Першою мала слово Лариса Масенко, знаний український мовознавець, доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України, яка у своїй доповіді зосередила увагу на історичних фактах рашистського лінгвоциду. Лариса Терентіївна закликала боротися з такими проявами й завершила свій виступ словами Лесі Українки «Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє! Може, в руках невідомих братів. Станеш ти кращим мечем на катів».
Продовжив обговорення Микола Жулинський, відомий український літературознавець і політик, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, доктор філологічних наук. Микола Григорович запропонував формувати в Україні єдиний українськомовний культурно-інформаційний простір, який матиме три горизонти: культурний, освітянський і релігійний. Висловив думку про те, що влада на державному рівні має затвердити Концепцію гуманітарного розвитку, яка в майбутньому через мову сприятиме розбудові держави-переможця нашими цінностями і пріоритетами.
Тарас Павлович Марусик, журналіст, культуролог, публіцист, фахівець із мовної політики, громадський активіст, перекладач, член Національної спілки журналістів України і Національної спілки письменників України розповів учасникам круглого столу про жорстокі заборони української мови й літератури, українських заходів, утиски й геноцид та спротив русифікації. Закликав боронити українську мову як символ національної ідентичності.
Про факти лінгвоциду повідомив Тарас Дмитрович Кремінь, політик, науковець, громадський діяч, Уповноважений із захисту державної мови. Він ознайомив присутніх із державною програмою українізації, системою внутрішнього законодавства. Закликав усіх нещадно ставитися до рашизму і лінгвоциду, виявляти такі факти і повідомляти про це відповідні органи.
В обговоренні взяли участь відомі всім політики, науковці, викладачі і студенти: Ігор Мефодійович Турчинський, Станіслав Юхимович Лазебник, Сергій Юхимович Борщевський та інші. Доповідачі висловили пропозиції щодо боротьби з лінгвоцидом і рашизмом у нашій країні.
Михайло Олексійович Вінтонів, завідувач кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор педагогічних наук, професор під час обговорення розповів про соціолінгвістичні дослідження, які проводить кафедра української мови Університету Грінченка й запропонував запровадити в Україні центри сертифікації.
Викладачі і студенти Університету Грінченка висловлюють щиру вдячність організаторам заходу, адже такі зустрічі спонукають кожного з нас бути відповідальними за майбутнє нашої країни і нації.
КИЇВ-КРАКІВ-БЕРЛІН (22.05.2023)
22.05.2023 року відбувся Другий міжнародний експертний форум Польща – Україна – Німеччина: нові освітні та культурні виклики (онлайн / офлайн формати), організований Краківським педагогічним університетом, Київським університетом імені Бориса Грінченка, Берлінським університетом імені Гумбольдта.
Участь у заході взяли Наталія Віннікова, голова вченої ради університету, проректор з наукової роботи, професор Київського університету імені Бориса Грінченка; Пьотр Борек, ректор Краківського педагогічного університету; Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови; Михайло Вінтонів, завідувач кафедри української мови, професор Київського університету імені Бориса Грінченка; Анна Бергман, професор Берлінського університету імені Гумбольдта; Оксана Туркевич, професор Берлінського університету імені Гумбольдта; Маржена Блазіак-Титула, професор Краківського педагогічного університету, а також представники наукових, державних та громадсько-політичних кіл Польщі, України та Німеччини. За результатами роботи форуму напрацьовано рекомендації до Міністерства народної освіти (Польща) щодо роботи з різними віковими категоріями вимушених мігрантів, а також спільне інформування Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури та інформаційної політики України щодо результатів роботи Форуму.
Гостьова лекція Галини Гримашевич «Північне наріччя української мови» (28.02.2023)
28.02.2023 року у форматі онлайн відбулася гостьова лекція Гримашевич Галини Іванівни, відомої дослідниці поліського наріччя української мови, кандидата філологічних наук, доцента, завідувача кафедри української мови та методики її навчання ЖДУ ім. Івана Франка на тему «Північне наріччя української мови» для студентів-бакалаврів та магістрантів спеціальности «Українська мова та література» Київського столичного університету імені Бориса Грінченка та Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, які вивчають дисципліну «Українська діалектологія».
Галина Іванівна не тільки як науковець, але й як носій однієї з поліських говірок, розкрила таємниці рідного діалекту, розповіла про значення Полісся для етногенезу слов’ян, схарактеризувала виразні риси східнополіського, західнополіського та середньополіського говорів, а головне – мотивувала студентів вивчати й досліджувати говіркове мовлення, яке найкраще зберігає історію української мови.
Дякуємо за сприяння в організації лекції Тищенко Тетяні Миколаївні, кандидату філологічних наук, доценту, професору кафедри української мови Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.
Відповідальною за організацію заходу від Факультету української філології, культури і мистецтва була доцент кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Русаченко Наталя Павлівна, кандидат філологічних наук, доцент.
Сподіваємося на подальшу співпрацю між університетами! У єдності наша сила!
