16 травня 2025 року в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка відбулася Всеукраїнська (з міжнародною участю) онлайн-конференція «Літературний процес: фемінний і маскулінний дискурси», організована кафедрою української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва.

На початку заходу з вітальним словом до учасників конференції звернулася Ірина Руснак, декан Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства, доктор філологічних наук, професор. Модераторами пленарного засідання стали Олена Бондарева, головний науковий співробітник кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, професор (Україна), Агнєшка Матусяк, керівник Центру транскультурних посттоталітарних досліджень Інституту слов’янської філології Вроцлавського університету, доктор габілітований, професор гуманітарних наук (Республіка Польща) і Артур Себастіян Брацкі, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, професор Гданського університету, доктор філологічних наук (Україна, Республіка Польща).

На пленарному засіданні з доповідями виступили: Сергій Михида, професор кафедри української філології та журналістики Факультету української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка, доктор філологічних наук, професор (Україна) (тема доповіді «Автобіографізм / психобіографізм: психопоетикальна рефлексія»), Ірина Роздольська, професор кафедри української літератури імені академіка М. Возняка Філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор філологічних наук, доцент (Україна) (тема доповіді «Femina Ukrainica на межі ХХ–ХХІ ст.: омовлення ідентичності в письменстві»),  Олексій Сухомлинов, ад’юнкт Інституту міжкультурних студій Центрально-Східної Європи Варшавського університету, доктор філологічних наук, професор (Республіка Польща) (тема доповіді «Виміри турецької фемінності та маскулінності в текстах Віольда Шабловського»), Олена Бондарева, головний науковий співробітник кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, професор (Україна) (тема доповіді «Гендерні ролі у драматургії війни»).

Проблеми з актуальної сфери наукових пріоритетів, пов’язані з розвитком літературознавчої методології й термінології, реінтерпретацією творів української і зарубіжної літератури крізь призму категорій фемінного й маскулінного, а також дослідження текстів у каноні й осмислення моделей гендерних ідентичностей у сучасному літературному процесі інспірували низку запитань до доповідачів. Наукові дискусії, розпочаті на пленарному засіданні,  продовжилися у форматі  роботи секцій.

• «Перехрестя й роздоріжжя гендерних теорій: контексти культури і літератури, проблематика гендерної ідентичності. Історичний досвід художньої культури: андрогін, чоловік, жінка. Квір-ідентичність: тексти культури та інтерпретаційні практики» (модератор – Галина Бітківська, завідувач кафедри світової літератури Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, доцент)
• «Біографічні контексти гендерних студій: від давнини до сучасності. Автообраз письменника/ці в гендерній авторській масці» (модератори: Сніжана Жигун, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, доцент; Олександра Вісич, професор кафедри української мови і літератури Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарного менеджменту Національного університету «Острозька академія», доктор філологічних наук, професор).
• «Дискурси Іншої статі в теорії й текстах культури» (модератор: Світлана Євтушенко, доцент кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук).
• «Нова реальність війни: фемінна маскулінність / маскулінна фемінність, актуальні гендерні ролі» (модератори: Олена Бондарева, головний науковий співробітник кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, професор; Олена Романенко, професор кафедри історії української літератури, теорії літератури і  літературної творчості Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, професор.
• «Видимість жінок у культурі» (модератори: Артур Себастіян Брацкі, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, професор Гданського університету, доктор філологічних наук; Тетяна Вірченко, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, професор.

Рефлексії щодо тематики й проблематики дискусійних виступів надихнули учасників на формулювання теми наступної конференції: «Літературний процес: топос страху та візії його подолання у культурі», де йтиметься не тільки про персоніфікації та візуалізації страху в різних видах мистецтва, страх смерті і політичну історію, а й про подолання травматичного досвіду і знетронення страху у сміховій культурі.