ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ НАУКОВОЇ ТЕМИ

ТИПОЛОГІЯ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ У ХУДОЖНЬОМУ І КРИТИЧНОМУ ДИСКУРСАХ (Р/Н: 0117U005200)

Кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства, кафедри світової літератури

ФАКУЛЬТЕТУ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ, КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА

Етап реалізації: 11.2017-11.2022 рр.

Пролонгація: 11.2022‒11.2024 рр.

Актуальність теми

Актуальність теми зумовлена потребою вироблення методології прочитання літературних текстів та літературного процесу в цілому, доцільної в умовах глобалізованого й водночас надзвичайно роз’єднаного світу, підпорядкованого кризам ідентичностей; необхідністю формування  критичного підходу до конструктивних і деструктивних способів збереження пам’яті про свою культуру, відбитих у літературі; пропозиціями практичних моделей прочитання літературних текстів, у яких буде розкрито, як особистість зберігає чи формує свою ідентичність.

Становлення нового культурного простору відбувається суперечливо й непослідовно. Нерідко в цих нових умовах незалежної України виникає стара спокуса реґламентувати культурну свідомість, накидаючи їй вироблені централізовані норми. Особливе значення для сучасної України має конструктивне осмислення гуманітаріями проблем ідентичності в літературному полі. Саме тут формуються і «консервативні» моделі збереження національної ідентичності, і моделі максимального включення в «чужий» / новий контекст існування. Це викликає конфлікт та протидію з боку кількох сил – як колоніально заанґажованих, так і постколоніальних, космополітичних. Дискусії щодо наріжних понять нашої культурної ідентичності, розпочаті ще в 1990-х роках, так і залишилися незавершеними, а нерідко відновлюються в міру політично-ідеологічної коню'нктури. Сьогодні, коли часто дискутуються засади історико-літературного наративу, належало б уважніше приглянутися до подібних можливостей. Вони, зрештою, дають шанс відкрити ідентичність усередині самого предмета дослідження замість накидання готових схем, нерідко заснованих лише на міфологізованих ідеях.

Актуальну літературознавчу проблему становлять адаптаційні та інтеграційні практики митців, які в літературному полі описали, проаналізували, осмислили проблеми ідентичності, що може служити для створення моделей і сценаріїв позитивної культурної реконструкції та формування громадянської ідентичності в сучасній Україні

Головну проблему дослідження складають адаптаційні та інтеграційні практики митців, які в літературному полі описали, проаналізували, осмислили проблеми ідентичності, що може служити для увиразнення екзистенційної ситуації сучасних українців. Відтак, вибір теми зумовлений як модерною історією, так і сучасним станом України. Пропонована наукова тема об’єднує дослідження, спрямовані на комплексне вивчення націогенних і соціокультурних функцій художньої літератури та літературознавства (розробка типології ідентичностей, епістемологічних та етичних кодів), що дають змогу ідентифікувати специфіку національної культури в одночасних процесах глобалізації і фрагментації світу.

Напрямки досліджень:

1)   культурна, локальна автентичність; етнічна ідентичність; проблема ідентичності еміграційного письменника;

2) національна ідентичність, долання перепон колоніалізму;

3)    мистецька ідентичність як чинник письменницького самоусвідомлення;

4)    гендерна ідентичність як продукт соціального конструювання;

5) аксіологічна ідентичність; громадянська ідентичність як особливий чинник громадянської      активності;

6)    проблеми кризи ідентичності в умовах глобалізації та інформаційного суспільства;

7)    адаптація результатів досліджень  до освітніх потреб середньої та вищої школи.

Особливості структури та складових проведення досліджень.

Тема передбачає комплексне аналітико-інтерпретаційне дослідження згідно з визначеними проблематикою, метою й завданнями. З огляду на ці останні бачимо таку структуру й складові дослідження:

1) дослідження ідентичності (індивідуальної, колективної, національної, громадянської, культурної, аксіологічної, мистецької, гендерної тощо);

2)    дослідження психологічних і культурних травм і наслідків для ідентичності митця;

3) дослідження творчих процесів і письма літераторів, інтегрованих у більш ніж одне мовно-культурне середовище;

4) дослідження потенціалу літературних  текстів для створення моделей і сценаріїв позитивної культурної реконструкції та формування громадянської ідентичності в сучасній Україні;

5)    дослідження освітньо-навчальних аспектів і вироблення технологій реалізації наукової теми.

Теоретико-методологічна основа дослідження

1)Теорії ідентичності: (теоретичний концепт національної ідентичності крізь призму українських реалій та викликів глобалізації), (феноменологія й етика ідентичності), (кризи ідентичності в українських реаліях), (статус людини в постмодерну добу), (літературна репрезентація національної ідентичності), (особиста й національна ідентичність у міжнародному аспекті), (культура й автентика).

2) Інтелектуальна рефлексія над ідентичністю й переміщенням в українському літературному дискурсі: зокрема, С.Андрусів («Модус національної ідентичності»), Я.Поліщук («Батьківщина як біографія»), А.Принц («Ханна Арендт, або Любов до світу»), Б.Рубчак («Кам’яні баби чи Світовид», «Переміщене серце», «Міти метаморфоз, або Пошуки доброго світу»), Л.Тарнашинська («Презумпція доцільності»), Ю.Шевельов («МИ і ми») та інші.

Ця проблема  не є цілком усвідомленою в українській гуманітаристиці. Її можна осмислити, відштовхнувшись від світоглядної картини в класичних дослідженнях Ч.Тейлора «Джерела себе», Е.Д.Сміта «Національна ідентичність», есеях Е.Саїда «Думки про вигнання», К.Гайна «Два розмисли про мандри й вигнання», сучасної студії Ф.Фукуями «Ідентичність і міграція» та ін. Наукова тема сполучає ідентичність і глобалізацію як модуси сучасного світу. У зв’язку з цим зростає актуальність подальшого теоретичного вивчення і практично реалізації результатів дослідження, спрямованих на формування ключових компетентностей сучасної людини – комплексного розв’язання проблеми, критичного мислення, когнітивної гнучкості. Розробка, апробація результатів здійснюється, зокрема, через систему навчальних курсів, уже частково зорієнтованих на вирішення проблеми літературної рефлексії міграційних процесів (перший (бакалаврський) освітній рівень, другий (магістерський) освітній рівень, третій (освітньо-науковий) рівень). Ці навчальні курси мають міждисциплінарну специфіку, ставлячи літературну проблематику спільно з історичною, географічною, філософською, політичною тощо, і сприяють розумінню української національної ідентичності та інших проблем у межах наукової теми «Типологія ідентичностей у художньому і критичному дискурсах».

Об’єкт дослідження: тематично локалізований літературний матеріал українських і зарубіжних авторів.

Предмет дослідження: вербалізовані об’єкти  ідентичностей, а також рефлексії науковців із проблеми типології ідентичностей. Це дає змогу вивчати і вписувати художні тексти в актуальні світоглядні, соціокультурні, культурно-історичні, націокультурні, теоретико-методологічні системи, виділяти їхні унікальні (етно-національні) й універсальні (загальнолюдські) ознаки.

Завдання дослідження:

1.    Розробити теоретико-методологічний підхід (підходи) до вивчення проблем ідентичності українського літературного дискурсу.

2.   Описати етно-національні текстові проекції ідентичностей у сучасному художньому й публіцистичному дискурсах.

3.    Дослідити літературні вектори проблеми трансформацій ідентичності особи й розмаїтих спільнот у міграційних процесах модерної й постмодерної доби.

4.     Адаптувати отримані знання й результати проекту до освітніх потреб середньої освіти та гуманітарної вищої освіти.

5.   Використати отримані результати дослідження в процесі наукової та навчальної роботи співробітників кафедри української літератури і компаративістики та кафедри світової літератури, а також розробки ними курикулуму вищої і середньої школи (програм, підручників, посібників, вимірювачів тощо).

Очікувана теоретична та практична значущість дослідження:

На теоретико-методологічному рівні передбачається:

- розробка і обґрунтування  моделі інтерпретації художньої літератури крізь призму теорії ідентичностей, відрефлектованої в контексті міждисциплінарних студій;

- пропозиція   різних теоретико-методологічних підходів до осмислення типів ідентичностей у мистецькому просторі української та інших європейських літератур;

- узагальнення європейського досвіду дослідження проблем ідентичності в художньому і критичному дискурсах.

На рівні практичного впровадження передбачається:

-    впровадження освітньо-інноваційних проектів забезпечення якості освіти в умовах університету;

-  вільне й свідоме оперування студентів-філологів поняттям ідентичності як ключовим для розуміння динаміки літературної дійсності ХХ-ХХІ ст.;

-    запровадження в освітній процес спецкурсів  «Проблеми пам’яті й ідентичності в українській та інших європейських літературах», «Імагологічні студії»,  курсу  «Сучасна українська література» та ін.;

-   проведення майстер-класів і семінарів для вчителів, науковців і викладачів Київщини, інших регіонів України та зарубіжжя.

- популярний формат висвітлення результатів досліджень (висвітлення в електронному середовищі, створення телепередач, виступи на радіо тощо).

-   практичні рекомендації фахівцям, що розроблять стратегію культурного розвитку держави щодо сучасного націєбудування в умовах глобалізації і активізації внутрішніх і зовнішніх міграцій; участь у реалізації проекту «Модель Культурно-освітнього центру добросусідства в просторі столичної гімназійної освіти» (на базі гімназії № 237 Дарницького району м. Києва)

 Результати дослідження будуть узагальнені і опубліковані у вигляді:

-   монографії (колективної) «Дискурс ідентичностей  у художньому та критичному мисленні» (10,0 друк. арк.);

-  навчально-методичних матеріалів: навчально-методичні комплекси навчальних дисциплін і спецкурсів, у яких відбито проблематику проекту, методичні рекомендації (25, 0 друк. арк.);

-    навчально-методичних матеріалів за окремими напрямами досліджень.

Результати дослідження можуть стати основою для подальшого вивчення проблеми ідентичностей у художньому і критичному дискурсах; у процесі професійної підготовки студентів та в системі післядипломної освіти за різними напрямами; під час викладання курсів з історії української літератури, історії зарубіжної літератури, теорії літератури, методики викладання літературознавчих дисциплін, порівняльного літературознавства тощо.

         Пропонована наукова тема і проблематика є давно назрілою. Вона врахована в тематиці й структурі магістерських робіт та докторських дисертацій, що виконуються під керівництвом викладачів кафедри української літератури і компаративістики, кафедри світової літератури та зовнішніх сумісників кафедр.

 Результати будуть представлені в виступах на наукових конференціях, семінарах, на освітньо-навчальних та культурно-просвітніх заходах, у колективних та індивідуальних монографіях, статтях. Розробка, апробація результатів здійснюється через систему навчальних курсів, уже частково зорієнтованих на вирішення проблеми літературної рефлексії міграційних процесів (освітні програми підготовки бакалаврів, магістрів, докторів філософії). Ці навчальні курси мають міждисциплінарну специфіку, ставлячи літературну проблематику спільно з історичною, географічною, філософською, політичною тощо.

 Планується зробити цикл телепередач, радіопередач і популярних публікацій, які будуть розкривати з проблем розуміння української національної ідентичності та інших проблем у межах наукової теми «Типологія ідентичностей у художньому і критичному дискурсах».