4 грудня 2020 року в Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася ХІІІ Грінченківські читання – Всеукраїнська наукова онлайн-конференція «Грінченкознавство: проблематика і перспективи досліджень».

     Учасниками конференції стали науковці з Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Інституту пе­дагогіки НАПН України, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського,  Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка, Київ­ського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича,  Запорізького національного університету, ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», Національного університету «Чернігів­ський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, Херсонського державного університету, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Криворізького державного педагогічного уні­верситету.

     З вітальними словами до учасників конференції звернулися: Віктор Огнев’юк, ректор Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філософських наук, професор, академік НАПН України, заслужений працівник освіти України; Микола Сулима, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу історії української літератури Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України; Олександр Маврін, заступник директора з наукової роботи Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України, доктор історичних наук; Сергій Омельчук, перший проректор Херсонсько­го державного університету, професор кафедри слов’янської філології та світової літератури імені професора О. Мішукова Факультету української й іноземної філології та журналістики, доктор педагогічних наук.

     Модерувала пленарне засідання Ірина Руснак, директор Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук. На пленарному засіданні поважного наукового зібрання йшлося про актуальні проблеми грінченкознавства: текстологію (доповідь Дмитра Єсипенка, молодшого наукового співробіт­ника Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка), збирання та видання спадщини і документів (доповідь Ігоря Стамбола, доцента кафедри бібліотекознавства та ін­формології Інституту журналістики Київського університету іме­ні Бориса Грінченка), гендерні студії (доповіді Ольги Дудар, доцента кафедри історичної та грома­дянської освіти Інституту післядипломної освіти Київського уні­верситету імені Бориса Грінченка, та Сніжани Жигун, доцента кафедри української літерату­ри, компаративістики і грінченкознавства Інституту філології Ки­ївського університету імені Бориса Грінченка), дитяча література у творчості родини Грінченків (доповідь Наталі Богданець-Білоскаленко, завідувача відділу навчан­ня мов національних меншин і зарубіжної літератури Інституту пе­дагогіки Національної академії педагогічних наук України та Оксани Івасюк, доцента Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича), перекладацька діяльність (доповідь Оксани Пашко, старшого викладача Національного університету «Києво-Могилянська академія») та промоції класиків (доповідь Ігоря Медведя, заступника директора з наукової роботи Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка).

     Обговорення цих та інших питань тривало на дискусійних платформах: «Актуальні питання грінченкознавства. Творча лабораторія Бориса Грінченка» (модератори Олена Доценко, заступник директора з наукової ро­боти і міжнародних проєктів Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка, і Світлана Андрєєва Андрєєва, старший науковий співробітник кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Інституту філології Київського універси­тету імені Бориса Грінченка) та «Сучасні рецепції літературної творчості Бориса Грінченка. Інформаційні технології у прикладних дослідженнях наукової та творчої спадщини Бориса Грінченка» (модератори Олена Бровко Бровко, завідувач кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка, і Сніжана Жигун, доцент кафедри української літе­ратури, компаративістики і грінченкознавства Інституту філо­логії Київського університету імені Бориса Грінченка). Під час роботи дискусійних платформ обговорювали співпрацю та листування Бориса Грінченка з Дмитром Дорошенком, Миколою Міхновським, Василем Доманицьким, Олександром Лотоцьким, Агатангелом Кримським, Трохимом Зіньківським. Викликали широкий резонанс доповіді про сучасне представлення Бориса Грінченка в аудіовізуальних і промоційних проєктах та його місце на літературній мапі Луганщини, про специфіку медійної репрезентації й особливості рецепції образів Тараса Шевченка і Бориса Грінченка на непідконтрольних територіях.

     У конференції взяли участь студенти й аспіранти, які виголосили доповіді про різні грані творчості Бориса Грінченка з погляду гендерних, архетипних, поетологічних студій. Актуальність виступів молодих науковців, досконале володіння методикою наукових досліджень, непідробний інтерес до творчості й життєвого шляху родини Грінченків засвідчили, що грінченкознавство як галузь досліджень є сучасним, перспективним і невичерпним.

     Тож за рік на XIV Грінченківських читаннях говоритимемо про український світ Бориса Грінченка.