11 травня 2026 року на Факультеті української філології, культури і мистецтва відбувся круглий стіл «Українська біографіка в умовах повномасштабного вторгнення: простір творення бренду національної ідентичності». Захід організований і проведений у співпраці з Інститутом біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського до «Фестивалю науки – 2026» у Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка.
Натхненними прозвучали вітальні слова заступника декана з наукової роботи та міжнародної діяльності Факультету, кандидата філологічних наук, доцента Тетяни Видайчук та директора Інституту біографічних досліджень, професора, член-кореспондента НАН України Володимира Попика.
Науковий рівень дискусії задали доповіді Володимира Попика «Українська біографіка і творення концепту національної ідентичності», завідувача відділом теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень, доктора історичних наук, старшого наукового співробітника Надії Любовець «Мемуари як простір громадянської дії: функції особистих свідчень у формуванні національної ідентичності в умовах сучасної війни». Дослідники наголосили на нових викликах української біографіки, її ролі в духовному діалозі поколінь, переосмисленні минулого, включеності в процеси формування національної пам’яті та ідентичності.
Провідний науковий співробітник Інституту біографічних досліджень, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Галина Александрова презентувала монографію «Постать Миколи Ілліча Стороженка (1836 – 1906) в сучасному біографічному просторі». Дослідниця увиразнила культурно-інтелектуальні комунікації з сучасниками, розкрила грань М. І. Стороженка – шевченкознавця, поділилася знахідками про постать героя студії в ювілейних матеріалах та некрологах.
Виступи професора кафедри інформаційних комунікацій, доктора наук із соціальних комунікацій, старшого наукового співробітника Олени Григоревської та доцента кафедри інформаційних комунікацій, кандидата історичних наук Ігоря Стамбола увиразнили досвід викладання на міждисциплінарній освітньо-науковій програмі «Біографістика і текстологія». Дослідники привідкрили секрети, які роблять викладання на програмі унікальним і цікавим.
Професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства, докор філологічних наук, професор Тетяна Вірченко та здобувачка ОП «Українська мова і література», бібліотекарка Ольга Матвієнко запропонували теоретичну модель сучасних енциклопедій для дітей і підлітків та розповіли та ввели в обіг факти, що лягли в основу проєкту «Марія Грінченко: 65 фактів життя і творчості : ілюстрована енциклопедія».
Старший науковий співробітник відділу теорії та методики біобібліографії, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Наталя Марченко у виступі «Серія “Родина Україна” як інструмент брендування національної ідентичності: синтетичні форми біографіки для дітей та підлітків» проілюструвала як сучасні синтетичні форми біографіки формують культуру опору.
Старший науковий співробітник відділу теорії та методики біобібліографії, кандидат філологічних наук, доцент Оксана Плющик у виступі «Біографія «non-human animals» у контексті війни: чи мають тварини право на власну історію?» не лише нагадала щемливі історії, за якими стежив весь світ, а й увиразнила анімалістичний поворот як тенденцію в сучасній культурі та охарактеризувала соціально-культурний аспект анімалістичної біографії.
Окремим змістовим блоком, який викликав жваву дискусію, стали виступи магістрів міждисциплінарної освітньо-наукової програми «Біографістика і текстологія» – Дмитра Васильєва, Зої Погребової, Олени Куц, Дар’ї Яценко, Валерії Петренко. Молоді дослідники надихнули усіх присутніх біографічними, архівними знахідками, поділились наміром виправити фактологічні помилки, які тиражувалися в науці багато років. Героями магістерських досліджень стали Семен Сорока, Серж Лифар, Юліан Шпол, Ірина Вільде, Микола Сом.
Щиро дякуємо усім присутнім за інтелектуальне свято, за збереження пам’яті, за утвердження національної ідентичності.
