ФЕСТИВАЛЬ НАУКИ-2024. Круглий стіл «Мовно-інформаційний простір м. Києва»

17 травня 2024 року в межах Фестивалю науки кафедра української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка організувала й провела круглий стіл «Мовно-інформаційний простір м. Києва». Метою заходу стало узагальнення напрацювань членів кафедри у сфері різноаспектного вивчення мовної ситуації столиці України.

Модератор круглого столу – Михайло Вінтонів, завідувач кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, професор, розпочав засідання та зосередив увагу присутніх на здобутках і завданнях кафедри щодо дослідження мовної ситуації в м. Києві у розрізі проблематики соціолінгвістики («Українська соціолінгвістика: синхронний і діахронний аспекти»).

Під час роботи круглого столу було розглянуто значну кількість актуальних питань.

Проблему соціолінгвістичного простору м. Києва у синхронному й діахронному вимірах порушили: Тетяна Видайчук, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, доцент («Мовне середовище міста Києва: концепція соціолеми»); Тетяна Горохова, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук і Марія Бойко, старший викладач кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філософії у галузі філології («Мовні ініціативи міста Києва для популяризації української»); Юлія Краснікова, аспірантка І року навчання спеціальності «035 Філологія» Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка («Українська мова в ЗМК діаспори: стан і перспективи»).

Значна кількість доповідачів приділила увагу питанням семантико-функційного потенціалу онімів м. Києва: Тетяна Вінтонів, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, доцент («Функційно-семантичні вияви ергонімів у сучасній українській мові (на прикладі закладів харчування м. Києва»); Наталія Лахно, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, доцент («Китайськомовний колорит лінгвістичного ландшафту міста Києва»); Олександр Стишов, професор кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, професор і Валентина Дроботенко, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, доцент («Магія київських номінацій: функційно-семантичний аспект»); Валентина Заєць, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук («Узуальне й неузуальне словотворення в мові реклами міста Києва»); Валентина Александрова, старший викладач кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук («Семантико-функційний аспект гідронімів (на прикладі назв київських водойм)»); Інна Свиридченко, здобувачка ІV року навчання Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка («Архаїчна мікротопонімія Києва: спроба історико-лінгвістичного аналізу»).

Проблемні питання прагматики лінгвокультурного коду м. Києва у виступах висвітлили: Ірина Саєвич, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, доцент («Парадигма «світів» у лінгвокультурному коді Києва: когнітивні механізми семіозису»); Марія Крилова, здобувачка ІV року навчання Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка («Прецедентні імена в лінгвокультурному коді Києва: Владислав Городецький»); Борис Корж, магістрант ІІ року навчання Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка («Концепт ЗИМА у семантичній структурі віршів сучасних київських поетів»); Андрій Дубик, аспірант І року навчання спеціальності «035 Філологія» Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка («Лексичні засоби вираження зв’язності в тексті пісні «Дике поле» виконавця Yarmak»); Катерина Сосєдко, аспірантка ІІ року навчання спеціальності «035 Філологія» Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка («Семантико-функційний потенціал синтаксичних омонімів у мовленні депутатів Київради»).

Окрім того, у виступах було порушено важливе питання мовної норми в інформаційному просторі м. Києва та в освітньому середовищі ЗВО і ЗСО: Наталя Русаченко, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, доцент («Типологія мовних помилок у зовнішній рекламі міста Києва»); Раїса Дружененко, доцент кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук, доцент («Проєктна діяльність студентів Факультету української філології, культури і мистецтва КСУБГ у парадигмі дослідження мовної норми столиці».

У підсумку учасники круглого столу висновкували про плідний і конструктивний характер заходу та окреслили низку дослідницьких завдань на перспективу.

Програма заходу.

SDG4