Перший крок у науку
Кафедра української літератури, компаративістики і грінченкознавства
Кафедра української мови
Керівники:
д. філол. н., професор Бровко Олена Олександрівна
д.п.н., професор Овсієнко Людмила Миколаївна
д. філол. н., професор кафедри Вірченко Тетяна Ігорівна.
Напрям діяльності:
- Ознайомлення з проблематикою актуальних філологічних студій.
- Основи наукових досліджень.
- Проведення досліджень, апробація результатів роботи на студентських наукових конференціях, семінарах, конкурсах, круглих столах.
Форми роботи: лекції, дискусії, аналіз і обговоення наукових текстів, робота в групах у межах спільної лінгвістичної /літературознавчої проблеми, індивідуальна робота.
Графік роботи: остання середа місяця
План заходів на 2023-2024 н.р
Вересень: Засідання 1. Академічна культура дослідника
Жовтень: Засідання 2. Проблематика актуальних філологічних студій.
Листопад: Засідання 3. Презентація напрямів наукової роботи кафедри української мови, кафедри української літератури, компаративстики і грінченкознавства
Грудень: Засідання 4. Обговорення дослідницьких пропозицій учасників гуртка.
Лютий: Засідання 5. Методи досліджень у мовознавчих і літературознавчих студіях.
Березень: Засідання 6. Міждисциплінарні підходи в гуманітаристиці.
Січень-квітень: Індивідуальна робота з учасниками гуртка. Апробація результатів дослідження.
Травень-червень: Засідання 7-8. Обговорення і презентація результатів досліджень учасників гуртка, підготовка тез до друку.
Літературне краєзнавство
Кафедра української літератури, компаративістики і грінченкознавства
Керівники:
д.філол.н., доцент Жигун Сніжана Віталіївна
ст.викл. Блохіна Наталія Олексіївна
м.н.с. Яковлева Ірина Вадимівна (Музей Бориса Грінченка)
Напрями діяльності:
- Основи літературного краєзнавства
- Сучасні методи та технології організації екскурсійної роботи.
- Музей Бориса Грінченка в традиційних і новітніх освітніх практиках: опрацювання тексту екскурсії. Самостійне проведення екскурсій.
Форми роботи: ознайомлення з різними типами і формами екскурсійної роботи, тренінги, робота над текстами і самостійне проведення екскурсій.
Графік роботи: останній четвер місяця о 15.20
План заходів на 2023-2024 н.р.
Модуль 1.
Особливості організації роботи гіда-екскурсовода
Жовтень-грудень: Тема 1. Гід-екскурсовод як додаткова професія та спосіб творчої самореалізації. Літературне краєзнавство Києва. Сучасні методи та технології організації екскурсійної роботи.
Січень-березень: Тема 2. Особливості методики підготовки, організації та просування авторської екскурсії. Специфіка роботи з конфліктними та травматичними темами. Вибір теми, розробка екскурсійного маршруту, пошук та добір довідкового матеріалу, «портфель гіда-екскурсовода», об’єкти показу, хронометраж, техніка безпеки тощо.
Квітень-червень: Тема 3. Основи ефективної комунікації та ораторське мистецтво у професії гіда-екскурсовода. Робота з аудиторією: питання та відповіді. Основи акторського мистецтва та конфліктології. Вербальна та невербальна комунікація. Імідж гіда-екскурсовода.
Модуль 2.
Робота в музейному просторі.
Вересень: Тема 4. Музей Бориса Грінченка. Історія Університету. Ознайомлення з експозицією Музею, особливостями та принципами її формування. Ознайомлення з експозицією «Історія будинку на Бульварно-Кудрявській, 18/2» та меморіальною експозицією, присвяченою митрополиту В. Липківському».
Жовтень: Тема 5. Лідер українства в серці України: Борис Грінченко на мапі Києва. Адреси Бориса Грінченка в Києві. Локації, пов’язані з його життям і творчістю, особливості роботи з ними, розробки екскурсійних маршрутів, їх формати.
Протягом року: Тема 6. Музей Бориса Грінченка в традиційних і новітніх освітніх практиках: опрацювання тексту екскурсії. Ознайомлення з особливостями проведення інтерактивних театралізованих екскурсій, екскурсій-квестів і т. ін.
Сьома печатка: інтерпретація давніх сюжетів і образів в літературі
Кафедра української літератури, компаративістики і грінченкознавства
Керівник:
к. філол. н. Євтушенко Світлана Олександрівна
Напрями діяльності:
- Розкриття значення античної спадщини для формування сучасної літератури.
- Осмислення особливостей функціонування античної спадщини в літературному процесі ХХ - ХХІ ст.
- Аналіз специфіки рецепції античної спадщини сучасними письменниками.
- Формування культури читання, актуалізація компаративних студій
Форми роботи: лекції-презентації, обговорення прочитаних текстів.
Графік роботи: остання п’ятниця місяця (15.20-16.40).
План заходів на 2023-2024 н.р.
Жовтень-листопад: Засідання 1-2. Рецепція античної спадщини у світовій літературі.
Актуальні проблеми сучасного порівняльного літературознавства. Форми і способи переосмислення традиційних сюжетів та образів у світовій літературі. Культурна спадщина античності як теоретична проблема. Діалог античної спадщини і сучасної культури.
Антична спадщина як матеріал і засіб для постантичної літератури. Способи рецепції та інтерпретації античного матеріалу в літературі ХХ - ХХІ ст.: 1) фабульна модель (Дж. Джойс «Уліс», Ю.О’Ніл «Траур – доля Електри»); 2) сюжетна аналогія (Т. Уїльямс («Орфей спускається в пекло», Д. Фаулз («Волхв»), А. Моравіо («Презирство»), М. Фріш («Homo Faber»); 3) варіації класичного сюжету (Ж. Жироду «Троянської війни не буде», Ж.-П. Сартр «Мухи», Я. Ріцос («Філоктет», «Орест») тощо. Роман Джозефа Геллера «Змалюй це: Спроба художньої історичної розвідки»: ефект екфрасису.
Культурні та історичні джерела міфу про Мінотавра. Інтерпретація міфу про Мінотавра від античності до сучасності. Лабіринт як частина міфу про Мінотавра. «Мінотавріана» ХХІ ст. Багатогранність образу Мінотавра. Специфіка комплексу Мінотавра в романі С.Кларк «Піранезі».
Інтерпретація сюжетів «Метаморфоз» Овідія в сучасній літературі. Оповідання Алі Сміт «Травень»: відгомін давньогрецьких міфів про перетворення людини в дерево.
Трансформація античних міфів у творчості українських поетів-постмодерністів. Інтерпретація традиційних античних сюжетів та образів у поезіях С.Процюка («Троянські ремінісценції»), І.Андрусюка («За овидом терпне самотній сумний рамадан…»), І.Бондар-Терещенка (збірка «Фібруарій»), С.Жадана (збірка «Цитатник»).
Грудень-січень: Засідання 3-4. Міф про Орфея в літературі ХХ – ХХІ ст.
Особливості формування міфу про Орфея в античній культурній традиції. Основні складові архетипу Орфея та його зв'язок з філософією орфізму. Причини актуалізації міфу про Орфея в літературі ХХ – ХХІ ст. Типологічні особливості функціонування міфу про Орфея в сучасній літературі. Трансформація міфу про Орфея в культурний текст.
Роль і функція міфу про Орфея в «Сонетах до Орфея» Р. М. Рільке. Еволюція осмислення мотиву Орфея у творчості Р. М. Рільке.
Специфіка прочитання орфічного міфу в романі К. Сімона «Георгіки». Еволюція орфічного міфу у французькій літературі ХХ – ХХІ ст.: Ж. Кокто («Кров поета», «Орфей», «Заповіт Орфея, або Не запитуйте мене, чому»), Ж. Ануй («Евридіка»), О. Пі («Обличчя Орфея»). Своєрідність «міфологічної» драми Ж. Ануя. Реконструкція античного сюжету в драмі Ж. Ануя «Евридіка». «Евридіка» Ж. Ануя і «Орфей» Ж. Кокто: «спільне» і «відмінне» в інтерпретації міфологічного сюжету.
Інтерпретація міфу про Орфея в постколоніальній прозі С.Рушді («Земля під її ногами»).
Ґенеза міфологічного образу Орфея у творчості Ю.Андруховича (Юрко Немирич («Рекреації»), Отто фон Ф. («Московіада»), Стас Перфецький («Перверзія»), Карл-Йозеф Цумбруннен («Дванадцять обручів»). Інтерпретація міфу про Орфея в романі Ю. Андруховича «Дванадцять обручів» (обігрування наскрізних мотивів міфу). Трансформація міфологічного образу як спосіб увиразнення іпостасі постмодерного митця (жертовність, маргінальність, самотність та ін.).
Лютий-березень: Засідання 5-6. Своєрідність інтерпретації «Одіссеї» Гомера в літературі ХХ – ХХІ ст.
Дослідження гомерівських поем зарубіжними та вітчизняними літературознавцями. Структурно-семантична традиціоналізація поеми Гомера «Одіссея»: процес трансформації сюжету від античності до сучасності. Широта інтерпретаційного діапазону поеми «Одіссея» та основні інтерпретаційні чинники. Основні типи функціонування «одіссеї» у світовій літературі (морські, науково-фантастичні, духовні).
Трансформація «Одіссеї» в європейській літературі XX - ХХІ ст.: форми і способи переосмислення гомерівського сюжету (дописування, продовження, осучаснення, апокрифізація, оповідна переакцентуація); проблемно-тематичне осучаснення давньогрецької поеми; образи Одіссея та Пенелопи (К. Варналіс «Щоденник Пенелопи», Е. Юнсон «Прибій і береги», Л. Фейхтвангер «Одіссей і свині, або Про незручності цивілізації», Є. Анджеєвський «Ніхто» та Л. Малерба «Ітака назавжди»). Переосмислення міфу в романі М. Етвуд «Пенелопіада».
Місце античної спадщини у творчості Л. Фейхтвангера (статті «Софокл і Гофмансталь», «Цезар і Клеопатра», «Перси» Есхіла»). Переосмислення гомерівського сюжету в оповіданні Л.Фейхтвангера«Одіссей та свині…». Образ Одіссея та його філософсько-символічний смисл в оповідання Л.Фейхтвангера «Одіссей та свині…». Художні особливості оповідання «Одіссей та свині...» Л.Фейхтвангера: жанр, композиція, наратив та інші. «Одіссей та свині…» Л.Фейхтвангера в контексті інтерпретаційного поля поем Гомера.
Модифікація мотиву «одіссеї» в романі Т.Гаврилова «Де твій дім, Одіссею?» («Щоденник Одіссея», незавершений роман «Одіссей на Огігії»). Головний персонаж як alter ego залюбленого в подорожі автора. Образ Міста в романі «Де твій дім, Одіссею?» в контексті традиційних архетипів міста – вавилонського архетипу та архетипу вічного граду Божого Єрусалиму. Застосування колажно-ігрових стратегій, використання алюзій, ремінісценцій, розширення хронотопічних меж.
Квітень-травень: Засідання 7-8. Міфологічні жіночі образи в літературному контексті ХХ - ХХІ ст.
Античні міфи про Антігону, Алкмену, Медею як першоджерело літературних інтерпретацій традиційного міфологічного сюжету. Етапи традиціоналізації та особливості переосмислення традиційного міфологічного сюжету про Антігону, Алкмену, Медею в літературі ХХ – ХХІ ст.
Розробка міфу про Антігону у творчості Б. Брехта («Антігона») та Ж. Ануя («Антігона»). Ідейно-семантичне та сюжетно-композиційне оформлення традиційного міфологічного сюжету про Алкмену в літературі ХХ ст. (Ж. Жіроду «Амфітріон 38», П. Хакс «Амфітріон»).
Міфологічний сюжет про Кассандру у світовій літературній традиції. Античний міф у художній свідомості К.Вольф та Г.Е.Носсака. «Кассандра» К.Вольф і «Кассандра» Г.Е.Носсака: міф та реальність. Образна система у творах К.Вольф та Г.Е.Носсака. Образ Кассандри. Поетика творів К.Вольф та Г.Е.Носсака (композиція, хронотоп, символи та лейтмотиви, підтекст, філософічність, притчевість та інші). Дві німецькі «Кассандри»: спільне та відмінне.
Трансформація античного міфу про Медею та трагедії Еврипіда в драмі Ю.Тарнавського «Не Медея». Риси подібності та відмінності в образах античної і постмодерної героїнь. Композиційна роль текстів у тексті (білі вірші, вистава “Мульті Медея” , телефонні розмови).
Червень: Засідання 9-10. Рецепція життєписів античних авторів у літературі ХХ – ХХІ ст.
Традиційні історичні образи: значення та функціонування. Рецепція образів Овідія та Вергілія в літературному процесі. Реконструювання традиційного дискурсу та пошук нових форм осмислення образів Овідія та Вергілія у творчості Г.Броха «Смерть Вергілія», К.Рансмайра «Останній світ», Я.Бохенського «Овідій Назон – поет» та Ю.Мушкетика «Літній лебідь на зимовому березі». Античність в теоретичній рефлексії Г.Броха, К.Рансмайра, Я.Бохенського та Ю.Мушкетика.
Біографічні реалії як джерело для створення історіографічного метароману (історія/вигадка, історія/історії). Трансформація історичних постатей Овідія та Вергілія в романах Г.Броха, К.Рансмайра, Я. Бохенського та Ю.Мушкетика. Митець як втілення самотності та уособлення трагедії буття. Розкриття драматичної парадигми «імператор – поет».
Історія створення роману К.Рансмайра«Останній світ». Сюжетно-мотивний комплекс роману «Останній світ». Часово-просторова модель роману «Останній світ». Образна система роману К.Рансмайра: історичні та міфологічні персонажі. Овідій як центральна постать роману «Останній світ». Жанрові модифікації роману «Останній світ». Автор/читач у контексті роману К.Рансмайра.
Особливості поетики романів Г. Броха, К. Рансмайра, Я. Бохенського та Ю. Мушкетика (жанрова природа, своєрідність хронотопу, наративні особливості, роль інтертексту в процесі переосмислення історичного матеріалу тощо).
“KinоGrinch” (кіноклуб “Кінематограф і література”)
Керівник: ст.викладач Блохіна Наталія Олексіївна
Кафедра української літератури, компаративістики і грінченкознавства
Керівник:
ст.викл. Блохіна Наталія Олексіївна
Напрями діяльності:
- Кіномистецтво у світової художньої культури
- Особливості кінопоетики різних етапів розвитку світового та вітчизняного кінематографу.
- Інтерпретація знакових кінематографічних творів.
Форми роботи: лекції-презентації, перегляд та обговорення кінофільмів.
Графік роботи: (2-й та 4-й понеділок), 15.20-16.40.
План заходів на 2023-2024 н.р.
Вересень-січень: Засідання 1-4. Історія світового та українського кінематографу. «Великий Німий». ВУФКУ. Перегляд фрагментів фільму «Люм’єри!» Тьєррі Фремо та Мартіна Скорсезе, «Людина з кіноапаратом» Дзиґи Вертова, «Навесні» Михайла Кауфмана, «Симфонія Донбасу» Дзиґи Вертова, «Землі» Олександра Довженка тощо.
Лютий: Засідання 5. Медіапросвітній перегляд стрічки з прав людини Docudays UA (перегляд фільму з медіатеки Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, серед яких призери Sundance Film Festival, Sheffield Doc/Fest, Watch Docs та ін.).
Березень-квітень: Засідання 6-7. Історія українського поетичного кіно. «Білий птах з чорною ознакою» Юрія Іллєнка (1970).
Травень: Засідання 8. Артгаус. «Щасливий Лазар» (2018) Аліче Рорвахер.
Протягом року: Тематичні перегляди до знакових дат.
Літературна студія «Література і час»
Керівник: к. п. н., доцент Луцюк Микола Володимирович;
Напрями діяльності:
- Мовно-літературна майстерність
- Практика літературної творчості
- Специфіка поетичного тексту
- Специфіка прозового тексту
- Специфіка драматичного тексту
Форми роботи: творчі тренінги, літературознавчі дискусії, обговорення представлених творів, рецензування рукописів
Графік роботи: останній четвер місяця о 15.20
План заходів на 2023-2024 н.р.
- Жовтень: Засідання 1. Творчий семінар «Художній переклад: проблеми інтерпретації»
- Листопад: Засідання 2. Круглий стіл «Текст у світлі рампи: сучасна драматургія».
- Грудень: Засідання 3. Майстер клас «Сучасні стратегії і технології сторітелінгу». Обговорення книги Марка Лівна «Сторітелінг».
- Лютий: Засідання 4. Літературний вечір-презентація авторських текстів членів Літстудії (Проза). Дискусія.
- Березень: Засідання 5. Літературний вечір-презентація авторських текстів членів Літстудії (Поезія). Дискусія.
- Квітень: Засідання 6. Сучасна українська поезія на воєнну тематику. Дискусія.
- Травень: Засідання 7. Майстер-клас з редагування поетичних та прозових творів.