7 лютого 2025 року в межах програми з розвитку персоналу Університету Грінченка кафедра світової літератури організувала захід, на якому відбулася презентація інформаційного архіву Інституту археології Національної академії наук України.
Майстер-клас «Проєкт Наукового архіву Інституту археології НАН України “Цифрове сховище пам’яті”» провела Олександра Бузько, завідувачка Науковим архівом Інституту археології НАН України, молодша наукова співробітниця.
Ще під час ковідного локдауну в Науковому архіві Інституту археології НАН України розпочався проєкт «Цифрове сховище пам’яті». За підтримки УКФ, у непростих умовах і у стислі терміни було закладено підвалини проєкту, розроблено шаблон сайту і викладено в мережу оцифрований архів видатного археолога і військового Сергія Гамченка (1860-1932).
Другий проєкт реалізовано вже під час повномасштабної війни, коли питання збереження архівних документів і створення їхніх резервних копій постало особливо начасно. Проєкт присвячено видатному етнографу, археологу та антропологу Хведору Вовку (1847-1918), втілено 2023 року, за підтримки австрійських колег: історика-україніста Мартіна Роде, Volkskundemuseum Wien, Photoinstitut Bonartes (Відень) та за фінансової підтримки ERSTE Stiftung (Відень). Проєкт мав доволі широкий розголос: про нього багато писали в пресі; на сайт заходили із 63 країн світу (окрім України, це США, Німеччина, Польща, Нідерланди).
Вже у 2024 році, за підтримки УКФ, архівом реалізовано третій проєкт циклу – про людину із непересічною і контроверсійною біографією – Віктора Петрова (Домонтовича) (1894-1969) – письменника, археолога, історика, етнографа, філолога, філософа і культуролога, а також радянського розвідника. Сайт поширювали фахові історичні та археологічні групи в Україні, кафедра україністики Ягеллонського університету, віцепрезидент НТШ в США Віталій Чернецький, литовський мовознавець Вітаутас Рінкевічюс. Команда презентувала проєкт на конференції у Кракові на XІ Міжнародній науковій конференції з історії археології, де Петрову була присвячена окрема панель.
Тож наразі в доробку архіву уже три сайти, об’єднані сайтом-візитівкою https://archive.iananu.com.
Олександра Бузько провела «екскурсію» цими сайтами й розповіла детальніше про виклики, ідеї, плани на майбутнє, технічні деталі, про пошук фінансування та умови роботи в Інституті археології, а також відповіла на запитання учасників заходу.
