25 січня 2025 р. магістрантки групи ЗЛм-1-24-1.4д Анна Петренко, Олена Куц разом із доцентом кафедри світової літератури Юлією Вишницькою відвідали Меморіальний музей-квартиру В. С. Косенка - місце, сповнене затишку та музики. Екскурсію організувала Анна Савченко - засновниця Клубу інтелектуального туризму "Київські фрески".
Дивовижну, захопливу історію життя митця розповідав Володимир Мудрик.
А Микола Чикаренко оживив для нас музичні поеми, етюди, ноктюрни, мазурки унікального митця, твори якого беруться виконувати лише одиниці піаністів, а деякі опуси досі не прочитані й не відкриті загалу.
Сама постать визначного українського композитора, педагога Віктора Степановича Косенка заворожує, часом дивує. Ще в дитинстві, яке минало для майбутнього митця у Варшаві, він вирізнявся дивовижним хистом до музики. Забезпеченість родини сприяла розвиткові таланту маленького Віктора, разом із батьками він відвідував найкращі концерти Варшави.
Навчання в Петроградській консерваторії, а згодом Житомирський період, запрошення на роботу до Києва – стали визначальними моментами у творчому житті Косенка, серед спадку якого є твори для дітей, романси на слова відомих поетів, мазурки, сонати й етюди, вальси і поеми для фортепіано.
Попри те що стіни квартири-музею в Києві були домом для Віктора Степановича менше року і стали свідком хвороби композитора, – безліч світлин різних періодів життя митця, афіші концертів та партитури створюють уявлення про його особистість і музику, а не репрезентують конкретний етап творчості.
Предмети експозиції не лише консервують інформацію, а й дбайливо оберігаються і детально досліджуються співробітниками Музею. Музика автора звучить завдяки талановитим музикантам та добре збереженому 120-річному роялю.
Сама історія створення музею вкрай зворушує і кількістю подій, які пережила квартира, і кількістю людей, які опікувалися нею і продовжують це робити впродовж стількох років. Дружина композитора, Ангеліна Володимирівна, зробила все можливе аби навіть після Другої світової війни, коли в помешканні не залишилося майже нічого, повернути йому історію та відновити життя. Ще однією важливою людиною в музеї став Василь Батюшков – чоловік Ірини Едуардівни, прийомної дочки Косенка. Він опікувався оформленням музею, а деякі з його картин досі можна побачити на стінах будинку на вулиці Коцюбинського.
Нині співробітники музею діляться знахідками, пов'язаними з творчістю митця та помешканням композитора, на офіційному сайті.
Дуже зворушливим видається такий уривок зі статті І. Вєтрова за 20.10.1993 в "Робітничій газеті": "Музей на вулиці Коцюбинського незвичайний тим, що в ньому зберігається дух часу, дух самого В.С. Косенка. У ньому, як і багато років тому, звучить музика, печуть пироги, влаштовують дитячі ранки. За життя композитора в цьому домі полюбляли чаювання. До чаю подавали різноманітні солодощі. Зазвичай тістечка „кремові кошики” й улюблені дітворою пиріжки — „горобчики”. Колись їх пекла сама Ангеліна Володимирівна, нині готує Раїса Едуардівна разом з Ольгою Олексіївною [Батюшковою]. Але найголовніше — в будинку Косенка, як і раніше, звучить прекрасна музика".
Минуло більш як тридцять років, але завдяки праці екскурсоводів, музикантів та небайдужих до долі музею людей, музей продовжує бути місцем пам'яті про українського композитора, життя якого обірвалося в 1937 році.
(Текст - Олени Куц)
Відгук Анни Петренко:
Ми відвідали майже в самому серці столиці розкішний і затишний музей, про який мало хто знає. Це квартира, де проживав геніальний українець — композитор Віктор Косенко. Сподобався неймовірний екскурсовод, а також концерт: ми стали свідками неймовірного виконання прекрасних творів Віктора Косенка піаністом і дослідником творчості композитора Миколою Чикаренком. Дуже рада можливості почути надзвичайно складні та красиві музичні композиції. Ми — країна геніїв, талановитих людей
Твори Віктора Косенка у виконанні Миколи Чикаренка тут і тут.
