
Рідні наші герої!
Пишу вам цей лист із глибокою повагою та щирою вірою в серці. Щодня, прокидаючись і чуючи чергову сирену, ми найперше згадуємо про вас.
Важко навіть уявити, чим ви ризикуєте щомиті, захищаючи наш спокій.
Засинаючи щоночі, я подумки дякую вам за своє життя, можливість навчатися та бути поруч із рідними. Усе це – ваша щоденна, важка й надлюдська праця. Ви – справжні Герої!
Дякую вам за кожну секунду безпеки в українських містах, за кожен відбитий штурм і за вашу незламність. Ви – наш міцний щит. Знайте, що про вас пам’ятають і в тилу: ми молимося, підтримуємо вас і робимо все можливе для допомоги. Ваша стійкість надихає молодь не здаватися та вірити в краще майбутнє. Щиро бажаю вам міцного здоров’я, залізних нервів і надійного ангела-охоронця за плечима. Нехай кожна бойова задача завершується успішно й безпечно. Ми дуже чекаємо на вас удома живими, щоб обійняти кожного з вас!
Дякуємо за захист і титанічну працю, яка не зрівняється ні з чим у світі! Слава Україні! Героям слава! Слава вам, наші Захисники та Захисниці!
«Ми воїни. Не ледарі. Не лежні
І наше діло праведне й святе.
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те»
Ліна Костенко
Уляна БОДНАРЮК,
Факультет української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
.

