Дорогий захиснику України!

Я хочу написати Вам кілька слів, які, можливо, ніколи не зможуть повністю передати мою вдячність. Але мені здається, що навіть просте «дякую» важливо сказати.

Дякую Вам за те, що Ви захищаєте нашу країну, наші міста, наші домівки та людей, яких любите. Завдяки Вам ми можемо прокидатися вранці, ходити на навчання, зустрічатися з друзями, будувати плани на майбутнє, займатися улюбленою справою та просто жити. Ми не завжди замислюємося про це в повсякденному житті, але за цією можливістю стоїть величезна праця і сміливість українських військових.

Я розумію, що за словом «війна» стоять не просто новини чи цифри. За ним – люди, сім’ї, хвилювання, втома, розлука з рідними та небезпека. Саме тому я особливо хочу подякувати Вам за силу продовжувати свою справу навіть у найскладніші моменти.

Ви не знаєте особисто мене, але я хочу, щоб Ви знали: є люди, які пам’ятають про Вас і щиро бажають Вам добра. Для мене Ви – не просто військовий у формі, а людина, яка зараз робить дуже важливу справу для всієї країни.

Я бажаю Вам міцного здоров’я, сил і, найголовніше, безпеки. Нехай поруч завжди будуть надійні люди, які підтримають у важку хвилину. Нехай кожен день наближає Вас до дому, до рідних людей і до мирного життя, якого ми всі так чекаємо.

Дякую Вам за мужність, витримку і за те, що Ви стоїте на захисті України. Бережіть себе. Я дуже хочу, щоб одного дня всі наші захисники змогли повернутися додому, обійняти своїх рідних і більше ніколи не чути звуків війни.

Анжеліна КУЛИК,

Факультет української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

.