
Вітаю, мій захиснику / захиснице!
Як твої справи? Сподіваюся, що в тебе все добре і ти читаєш цей лист у тиші – там, де хоч на мить не лунають вибухи й сирени.
Я безмежно дякую тобі за кожен відбій тривоги, за твою мужність на передовій і за те, що ти щодня наближаєш закінчення цієї виснажливої війни. Я щиро вірю в тебе та у твоїх побратимів і посестр, які стоять пліч-о-пліч із тобою.
Вірю, що з кожним днем ми все ближче до моменту, коли ви всі повернетеся додому. Не у коротку відпустку, а назавжди – до своїх рідних домівок і людей, які лічать кожну хвилину і чекають зустрічі.
Ми не знайомі особисто, але це не заважає мені від щирого серця чекати на твоє повернення. Разом зі мною цього чекає вся Україна та весь світ! Коли ж нарешті пролунає довгоочікуване: «Перемога!»…
Дякую тобі за захист. Бережи себе!
До зустрічі в день нашої спільної Перемоги.
Анна ЯРМАК,
Факультет української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
.

