Москвіна Євгенія

Shtatska Maryna

Збройним силам України!

Я дякую

У котре

Банальними словами

«За мужність і незламність»

Солдатам ЗСУ.

А що слова?

Помалу затесались,

Поміж мовчань,

Відчутих

На дотик (не на слух!).

Поміж вогню і криків,

Поміж гасел,

Поміж пісень повстанців, січових стрільців,

Я дякую

Укотре

Банальними словами

«За відданість і службу» Збройних сил.

А де слова,

Якими я промовлю

Те невимовне відчуття?

Коли тремтиш, і ком у горлі,

Чи то є страх,

Чи то уже журба?

Чи це буденна німота,

Що лапами стиска’ борлак

Чи той солоний післясмак

Ще ненародженого дня?

І хай там що,

І хай там як,

Цей час мине, війна колись скінчиться.

А пам’ять

Присмаком,

Із вдячністю,

Вкарбується

У Слово

Українське.

Я дякую

Укотре

Банальними словами

За захист

Вой’нам ЗСУ.

І подумки

Полеглих

Згадавши наостанок,

Хвилинку просто

Помовчу…

З повагою – Євгенія Москвіна, студентка 3 курсу Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.