Шановний захиснику!

Я не бачила вашого обличчя, але я відчуваю силу вашого духу та відвагу вашого серця.

З перших днів війни ви стоїте на варті нашої Батьківщини, спростовуючи песимістичні прогнози світових аналітиків про швидке падіння столиці.

Завдяки вашій самовідданості, дорогий воїне, ми маємо змогу мирно відпочивати вночі.

Від щирого серця дякую вам, наш герою, за те, що ризикуєте найдорожчим заради збереження рідної землі та нашого вільного завтра. Ваші зусилля спрямовані на те, щоб ми могли будувати життя у вільній, демократичній та європейській державі.

Ви вселяєте в усіх українців віру у світлий день нашої країни-матері. Віру в те, що ми позбудемося вічного жаху від агресивного сусіда. Ми прагнемо остаточно подолати цю темну силу.

Моє серце болить через втрати наших героїв, цивільного населення та малечі, яких забрала ця жорстока війна. Нехай цей кошмар якнайшвидше завершиться.

Я вірю у вашу силу та нашу близьку перемогу. Нехай небесні сили охороняють вас від лиха і приводять живими та переможними до рідних домівок.

З повагою – Мірошніченко Вікторія-Єлизавета, студентка 3 курсу Факультету  української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.