Дорогі солдати!

Я вас ніколи не бачила і не знаю, які ви люди, але ваш вибір піти до Збройних сил України заслуговує на повагу.

Московія дуже сильно хотіла нас зробити своєю колонією. Мова зараз йде не тільки про окупацію, а й про так зване “зомбування”. Через телебачення, блогерів, літературу імперці хотіли зробити нас ментально залежними від них. Вони були впевнені, що они досягли мети. Але ви і ваш вибір свідчить про зворотнє. Українці – сильні люди, які довели, що не зважаючи на вплив, який чинили московити, вони здатні критично мислити. І це насправді свідчить про величезну різницю між нашими менталітетами.

24 лютого 2022 року ви довели, що не тільки свідомо вільні, а й без перебільшень мужні й сміливі. Ви не боїтеся подивитися в очі смерті, ви готові віддати своє життя за вільну Україну. Завдяки вам я і мільйони українців мають змогу жити. Зараз саме ви даєте нам такий шанс, і даєте ви його нам ціною власного життя.

Ви без перебільшень герої! Ви ті люди, якими захоплюються мільйони людей в усьому світі. Я безмежно вдячна вам за те, що ви продовжуєте давати Україні змогу жити! Я вірю, що одного дня війна закінчиться і що ви повернетеся додому, де на вас вже будуть чекати ваші сім’ї, друзі та дорогі вам люди.

Слава Україні!

З повагою – Анастасія Іванова, студентка 1 курсу Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка