Любі наші захисники!

Я хочу від щирого серця висловити подяку за ту справу, яку ви щодня робите заради вільного неба та світлого майбутнього України. Це складний та непростий шлях, безсонні ночі та обстріли, проте з вашим захистом, з підтримкою кожен з нас має у серці надію та сили продовжувати свою справу в Києві, Львові, Полтаві та інших містах нашої мальовничої країни. Моя можливість навчатися, бачитися з рідними та ходити затишними вуличками свого міста – це ваша робота та ваш безперечний успіх! Я вірю, що одного дня моя країна прокинеться остаточно вільною, і це в першу чергу буде ваша перемога. Перемога, яка вимолювалася, яка виборювалася. Я хочу, щоб ви пам’ятали, що тут, у Києві, де кипить життя і робота звичайних людей, завжди згадують вашу невпинну працю та боротьбу. Щодня, щоранку, на кожній урочистій події насамперед  ми дякуємо Збройним силам України за шлях, за роботу. Вірю у кожного з вас, вірю у перемогу та можливість повернутися у рідні домівки, до сім’ї.

Сили! Слава Україні!

З повагою – Лисенко Єлизавета, студентка 2 курсу Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.