Дорогі наші воїни!

Хочу звернутися до вас від імені всіх тих, хто, завдяки вашій відвазі та незламності, може продовжувати жити, навчатись і мріяти про краще майбутнє. Живучи в Києві, кожен новий день тут починається з думки про вас – тих, хто відстоює нашу свободу та незалежність. Ви ризикуєте своїм життям, щоби ми могли бути в безпеці, і за це ми ніколи не зможемо віддячити сповна.

Коли я прокидаюся вранці та йду на навчання, я розумію, що це можливо завдяки вам. Ви не лише захищаєте наші кордони, але й наше право на майбутнє – на життя у вільній, незалежній Україні. Ваша самовідданість – це приклад для кожного з нас, студентів. Ви вчите нас не здаватися, незважаючи на будь-які труднощі, боротися за своє місце в світі, не боятися перешкод і працювати заради спільної мети.

Кожен ваш день на фронті – це ще один крок до нашої спільної перемоги. І кожен із нас намагається внести свою частку: хтось волонтерить, хтось збирає допомогу, хтось пише листи підтримки. Бо разом ми непереможні. Ми завжди будемо пам’ятати ваші жертви та подвиги, бо ви — справжні герої нашого часу. І попри всі труднощі, ми віримо, що скоро настане день, коли ви повернетесь додому з перемогою, і Україна заживе мирним життям.

Від усього серця дякую вам за ваші зусилля, мужність і любов до рідної землі. Бережіть себе і знайте, що вся країна підтримує вас, кожен із нас молиться за вас і чекає на мир!

З безмежною вдячністю - Траска Даніель, студент 1 курсу спеціальності історія та археологія, Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка