Дорогі захисники та захисниці!

У цей надзвичайно складний для українського народу час ви продовжуєте триматися на полі бою, захищаючи нас до останніх секунд свого життя. Звичайно, що чимало людей пише вам листи з подякою та побажаннями швидкого повернення додому. Тому я не хочу відбирати у вас багато часу і прагну донести лише найбажаніші думки.

Насамперед я висловлюю щире захоплення вашим героїзмом. І не важливо, скільки разів вам було страшно, і як часто хотілося кинути все. Адже ви досі там, у пекельному місці, де не кожен зміг би вистояти. Напевно, вам часто доводиться чути ці слова, але я також їх скажу : "Якби не ви, то нас і нашої України як незалежної держави не існувало б". Хтось із вас пішов захищати свою сім'ю, друзів. У когось відібрали все і ви пішли на захист Батьківщини. Причини були різні, проте саме від вас залежить, який прапор майорітиме над нашим народом, нашим майбутнім поколінням.

Оскільки у цьому листі я звертаюся до всіх захисників та захисниць України, то маю на меті також побажати міцної витримки знайомим, які прямо в цю хвилину перебувають на передовій і продовжують боротися за нашу безпеку.

Окремо також вдячна тим, хто не має змоги продовжувати військову службу, але віддав частинку себе на полі бою. Особлива подяка ще й тим, хто після служби продовжив свій подвиг у вигляді  волонтерства та долучає до нього все більше людей. Завдяки вам наші воїни отримують не лише матеріальну допомогу, але й необхідну моральну підтримку. Адже немає кращого способу підняти бойовий дух, ніж постійне нагадування про те, що у вас є ті, хто про вас не забув і прагне усіляко допомогти.

Ваша сила та рішучість - це те, чим повинні пишатися всі українці. Нехай кожного дня буде хоча б крапля надії на те, що це жахіття, у якому ви перебуваєте, скоро закінчиться. Дякую вам за захист!

З повагою - Присяжнюк Анна, студентка групи МЛАб-2-24-4.0д