Я ніколи не забуду той перший день повномасштабної війни, яка розпочалася 24 лютого 2022 року – це був четвер. Дякую всім збройним силам ЗСУ за те, що я можу прокидатися і жити спокійно кожного дня. Сила, хоробрість, честь, відвага і справедливість – це все є в наших непереможних борців за мир. Я хочу подякувати кожному з Вас і висловити глибоку пошану. Україну ніколи ніхто не міг здолати, бо ми ніколи не здавалися, як і наші воїни.

Для мене велика честь дякувати всім Вам. Майже всі залишили свою сім'ю, щоб піти і захищати свою країну. Багато воїнів віддали своє життя за наш мир і спокій, я прошу кожного вшановувати пам'ять загиблих, хвилиною мовчання. Моліться за кожного воїна ЗСУ, бо саме вони рятують наше життя кожного дня, кожної секунди, хвилини і години.

Мені не вистачить слів, щоб висловити всю свою вдячність. Хочу також подякувати кожному волонтеру і їх благодійним вчинкам. Я пам'ятаю як я навчалася в школі і ми влаштовували благодійні виставки, плели маскувальні сітки, збирали гроші на лежаки.

Дякую за Ваш сміливий дух та готовність жертвувати своїм комфортом і здоров'ям заради нас. На Вас лежить велика відповідальність, а Ваші  героїчні вчинки  назавжди залишать незабутній відбиток в історії на віки та століття. Слава Україні – Героям Слава!

З повагою Вероніка Полулях - студентка 1 курсу спеціальності «Історія та археологія» Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.