Лист-подяка кожному та кожній...

Я, студент 1 курсу спеціальності “Політологія”, пишу цей лист-подяку з розумінням того, що мій спокійний сон, мій відпочинок, моє навчання, моє здоров’я та життя залежить від солдатів ЗСУ.

Я ніколи не забуду ці перші дні! 23 лютого 2022 року я сидів до першої ночі з розумінням, що завтра в четвер у мене буде важкий день, важкий розклад, контрольна робота. Я не хотів на неї йти, і, на жаль, не пішов... Прокинувся я від галасу сім’ї. Вертівся на своєму ліжку як міг, аби лише ще пару хвилин поніжитися у теплій постелі. І тут до мене вривається мама в кімнату й твердо промовляє: «Артуре, прокидайся, війна почалася!» Вистачило декількох секунд, щоб моя сонливість знялася немов рукою. Я одразу взяв телефон до рук і почав дивитися всі можливі джерела інформації, щоб уточнити мамині слова. Через годину ми вже сиділи з друзями в головному каналі й обговорювали ситуацію, хто що буде робити, хто що думає, які плани у наших сімей. Я кожну годину та кожен день вірив у наші збройні сили і розумів, що наші солдати захищають те, що є їхнім домом, а не куди послали… Складно собі уявити наскільки вам всім там важко, тому що це – пекло. І кожен політик, який захоче розпочати війну – повинен подивитися в очі солдатові, який через неї пройшов…
Я хочу, щоб ви побачили свою сім’ю, близьких, друзів та простих людей.  Бажаю усім захисникам і захисницям міцного здоров’я, перемоги, щасливого,  мирного життя у незалежній Україні! Повертайтеся живими, ми вас чекаємо, Янгола-охоронця кожному!

З повагою Артур Іванішин, студент спеціальності «Політологія» Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка