Наші рідні захисники!

Дякую Вам за мій захист, за оборону нашої країни! Кожен раз, коли звучить сигнал «тривога» я відчуваю, що мене захищають, мене і мою родину: маму, бабусю. І кожного мирного українця.

Цього року я закінчила школу, вступила до університету. Навчаюсь в Україні та плану своє майбутнє в нашій вільній, мирній країні. Ваша самовіддана робота, захист народу, землі, майбутнього країни безцінна! Я поважаю, ціную кожен день, кожну хвилину, кожну секунду Вашого Подвигу! Я мрію про мир! Мій сьомий Новий рік був під час «Революції гідності», я не пам’ятаю мирного життя, завжди були новини про війну.

Вірю в нашу Перемогу, вірю що в кожну сім’ю прийде мир. Моя родина молиться за кожного українця, за кожного воїна. Бажаю Вам та вашим побратимам сили, відваги, удачі, зустріти Перемогу з Вільним Народом України!

З повагою - Давиденко Марина, студентка 1 курсу спеціальності «Історія та археологія» Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка