Дорогий український солдате!

Сподіваюся, мій лист потрапить до твоїх рук, а слова, написані в ньому, хоч трішки зігріють серце. Я навчаюся на другому курсі університету і безмежно вдячна тобі за можливість проживати студентські роки.

Дякую за захист мого дому, за можливість засинати та прокидатися в теплому ліжку.

Дякую за вчасні мужньо відбиті атаки ворога.

Дякую за прогулянки затишним містом із гарячою кавою в руках.

Ви наша міцна стіна там, а ми ваша надійне опертя тут. Щодня ми молимося за вас, донатимо та допомагаємо забезпечувати вас всім необхідним.

Ми віримо в ЗСУ, віримо в Україну та близьку нашу перемогу. Головне повертайся живим! За вами правда, міць і слава, а бридкий ворог лише зазнає нищівної поразки.

Мій янгол-охоронець носить форму ЗСУ.

Дякую за захист та незламність. Слава ЗСУ! Все буде Україна!

З безмежною повагою та вдячністю

Тетяна Алієва, студентка факультету журналістики

Київського університету імені Бориса Грінченка,