Привіт, Герою! Мене звати Анастасія і я хочу сказати тобі : «Дякую!»  Дякую за те, що я можу жити в нашій Україні. Лише завдяки тому, що ти сидиш у холодному окопі з автоматом, а я можу сидіти в авдиторії університеті та навчатися рідною мовою. Дякую, що незважаючи на втому, ти вже 235 дні виборюєш нашу незалежність, звільнюєш наші землі від нечисті та борониш мир. Ти не спиш ночами, ти проливаєш свою кров та кожен день ризикуєш своїм життям, я хочу пообіцяти тобі, що це все не дарма! Кажете щоб діти навчалися, що ви там для того, щоб у майбутньому ми жили у вільній країні і своїми знаннями, які здобуваємо лише завдяки нашим воїнам.  Я обіцяю тобі, що всі ми будемо працювати, щоб наша країна була розвиненою та вільною. Ми віримо у Вас, ми довіряємо Вам, ми чекаємо всіх  удома живими та неушкодженими, ми будемо завжди вдячні Вам, ми ніколи Вас не забудемо! Дякую, що Ви у нас є! Слава Україні! Героя Слава! Слава Нації!  Смерть ворогам! Україна понад усе!

Костенко Анастасія, студентка Київського університету імені Бориса Грінченка, факультету суспільно-гуманітарних наук, спеціальності «Політологія»