Не описати словами те, що відчула 24 лютого, окрім страху було безліч емоцій, які до цього були мені не знайомі. Уперше в житті я відчула, що смерть так близько. Однак увесь період військових операцій, коли було окуповане селище неподалік міста де я живу, ми з сім’єю були у відносному спокої, оскільки жоден із окупантів не зміг підібратися до міста. За це я Вам дуже вдячна. Я змогла закінчити навчання в коледжі і вступити в омріяний університет. Відсвяткувала  свій 19-й день народження, день вишиванки і провести час з сім’єю. Воїни, які своєю хоробрістю і жертовністю дають можливість жити спокійно — герої. Я не знаю про вас нічого, окрім того, що ви бороните нашу землю, проте ви зробили для мене більше ніж можете собі уявити. Щиро дякую вам! Повертайтеся з перемогою!Янгола-охоронця вам!

З повагою Світлана Бисько, студентка Київського університету імені Бориса Грінченка, факультету суспільно-гуманітарних наук, спеціальності «Політологія»