Вітаю! Мене звати Олеся. Хочу подякувати кожному на передовій за змогу спати у своєму ліжку, за усі збиті ракети та врятовані життя. Ваша мужність, незламність та сила духу - гордість нашої країни. Я пишаюся бути українкою, пишаюся тими, хто дає мені можливість залишитись вдома, в рідному Києві.  24 лютого було страшно, і все що відбувалося далі дуже лякало усіх, окрім вас, ви чітко знали що робити і куди йти. Перша тривога в моєму житті, перший вибух, перші сльози мами і страх за свого чоловіка, який вже о восьмій стояв біля військомату, як і багато інших, хто ні секунди не вагаючись, побігли у військкомати. Кожен воїн ЗСУ заслуговує на повагу та вдячність, заслуговує на життя. Молимося за вас та чекаємо вдома. Слава Україні!

З повагою Олеся Зотова, студентка Київського університету імені Бориса Грінченка, факультету суспільно-гуманітарних наук, спеціальності «Політологія»