Любий незламний солдате!

Я не знаю, чи Ви прочитаєте цей лист, але дуже на це сподіваюсь.

Київ сьогодні оповитий великим страхом після 10 жовтня, але ми всі віримо в ЗСУ. Цього року осінь вже не така різнобарвна, бо природа все відчуває. Але незважаючи на це, містяни все одно можуть спокійно працювати, навчатися в університеті або в школі, прогулюватись улюбленим парком. Завдяки Вам! А натомість ми всі донатимо Притулі, щоб вас забезпечили всім потрібним. Кожного ранку ми читаємо новини, якщо вони позитивні, то ми дякуємо Вам безмежно, якщо ні – молимося за вас. Я впевнена, що зовсім скоро ворог зазнає поразки. Хочу подякувати Вам за вашу сміливість. Ви – справжній воїн, воїн добра! Завдяки Вам, я можу сміливо пишатись, що я українка!

Бажаю Вам міцного здоров’я, сталевих нервів, незламності та сили духу. Я впевнена, що зовсім скоро Ви будете вдома зі своєю сім’єю. А в день перемоги ми всі зустрінемо Вас на головній вулиці країни. Тільки повертайся живим.

Слава Україні! Героям слава! Слава нації! Смерть ворогам! Україна понад усе!

З повагою Анна Дешко, студентка Київського університету імені Бориса Грінченка, факультету суспільно-гуманітарних наук, спеціальності «Політологія»