Дорогий солдате ЗСУ, дозвольте у цьому невеличкому листі висловити Вам свою вдячність! Ви захищали нашу країну упродовж останніх 8 років на Донбасі та відтепер бороните її незалежність у широкомасштабній війні від російської федерації. Ви захищаєте сьогодення та майбутє нашої держави. Солдате, пишаюся тим, що Ви завжди гідні воїни-захисники. Жоден із Вас, солдатів-українців, не дозволяв, щоб бажання єдності та перемоги виливалось у фізичне насилля.

Дякую Вам, солдате ЗСУ! Знаю про Ваш неспокій, численні тривоги, біль утрат  побратимів та знесилля від постійних кривавих боїв…

Дякую Вам, солдате ЗСУ за те, що можу спокійно спати, бачити свою родину, просинатися з усвідомленням того, що сьогодні над моїм рідним містом майорить прапор моєї держави  - України. 

Дякую Вам, солдате, що живу та бачу героїзм заради незалежної України. А ще Вам скажу: я пишаюся тим, що  я ‒ українка.

Будьте певні: ми вистоїмо, переможемо, бо українська армія ‒ велика сила, і ми пишаємося, а Ви, солдате, знайте це!

А ще додам про свою мрію: прийде, ба, навіть гряде той день, коли усі окуповані землі  стануть оазисами свободи та людяності. 

Солдате, Ви наближаєте цей день, а, значить, і мою мрію.

Дякую Вам за пришвидшення моєї мрії! 

Слава Україні! Героям Слава!

Слава нації! Смерть ворогам!

Віоріка, студентка Київського університету імені Бориса Грінченка