Лист - подяка солдату ЗСУ

Слава Україні, дорогий воїне!

Мене звати Нікуліна Ярослава. Я студентка 3-го  курсу Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка.

У час, коли Україна мужньо протистоїть атакам ворога, хочу подякувати тобі за те, що кожного дня, зі зброєю в руках, ти мужньо, наче атлант, тримаєш нашу країну. Разом зі своїми побратимами ти даєш гідну відсіч рашистам.

Дякую за ті прості речі, які я зараз можу робити, – обіймати маму, бачитись з друзями, навчатися, розвиватися, читати книжки й просто ЖИТИ. Це те, на що в тому, мирному житті, я не звертала уваги, бо так було щодня… Проте не зараз. Сьогодні ті прості речі – це вже щастя.

Живу з вірою, що одного дня ми прокинемось і почуємо такі бажані слова: ”Ми перемогли!!!”. І ця перемога буде завойована і завдяки ТОБІ! Знаю, що кожного дня ти робиш усе можливе для того, щоб цей день настав якомога швидше. Розумію, що тобі, як і будь-кому з нас, буває складно, але попри все, ти продовжуєш боротися й мужньо тримаєшся, бо розумієш, якщо не ти, то хто буде виборювати нашу перемогу?! І відповідь очевидна – ніхто, крім нас.

Дорогий воїне, я бажаю тобі міцного здоров'я, сталевих нервів, рицарської незламності, непохитної сили духу й  Божого янлога-охоронця.

Хай Господь оберігає тебе!

Повертайся живим!

P.S. Чекатиму на  тебе після війни, у день нашої Перемоги о 19:00, на Майдані Незалежності у Києві, біля Головпоштамту.

До зустрічі!