Українському солдату

Здрастуй, Солдате! Пишу тобі цей лист у звичайний сонячний день. Час, коли люди збираються з рідними та знайомими на пікніки та теплі вечірні прогулянки, але не цього разу. Замість співу пташок ми чуємо, як лунають гучні сирени. Ночуємо в підвалах, а небо вночі стає світлим від вибухів. Попри все це, душу заспокоює впевненість, що наші солдати стоять на варті нашого спокою та міцного сну, але ж самі такого й не знають. Ви ризикуєте своїм життям заради нашого майбутнього, майбутнього нашої країни, якою пишається увесь світ. Саме Ви створюєте дух українського народу, запалюєте вогник надії в наших серцях і саме Ви показуєте всьому світу, що український народ незламний. Кожен українець буде пам‘ятати і розповідати своїм дітям, який наш солдат сильний та безстрашний. Вся Україна молиться за Ваше життя, за те, щоб кожен повернувся живим. Усі ми звикли, що супергерої бувають  лиш у фільмах, проте жодного із героїв Марвел не можна порівняти з Вами, такими сильними та мужніми. Саме Ви, герої нашої країни, і будете ними навіки. Ще не одне покоління українців буде пишатися своєю нацією та гордо розказувати: «Я - українець!». Я сподіваюся, що зовсім скоро кожен із Вас повернеться до свого звичайного життя. До своєї родини, роботи, повсякденних справ і забудете це, як страшний сон. Прошу тебе лише про одну річ  - повертайся живим!

Нехай Янгол-охоронець Вас оберігає. Віримо в нашу перемогу! Віримо в наші ЗСУ! Слава Україні!

Анастасія Большакова, студентка Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність: «Фізична терапія, ерготерапія».