Сучасний студент завжди чекає від навчання чогось «смачненького», такого, що розширить світогляд, навчить глибше й тонше відчувати ситуацію, допоможе сформувати професійну компетентність, подарує позитивну емоцію. Надто молодь цінує зустрічі з професіоналами – живі, щирі діалоги про те, що турбує, як вчинити, дібрати слово, позбутися страхів і бути впевненими…
12.10.2026 року представники деканату й кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва – заступник декана з навчально-методичної роботи, доцент Шкавро Володимир Володимирович, завідувач кафедри, професор Овсієнко Людмила Миколаївна, професор Караман Станіслав Олександрович, професор Караман Ольга Володимирівна, доцент Дружененко Раїса Сергіївна, доцент Горохова Тетяна Олександрівна, доцент Бойко Марія Іванівна, доцент Тищенко Зара Робертівна – радо вітали у віртуальній бірюзовій залі Університету Грінченка вчителя української мови і літератури.
У межах проєкту з методики викладання української мови «Три лайфхаки від учителя» (автор Дружененко Р.С.), який триває вже п`ятий рік поспіль, відбувлася зустріч студентів спеціальності «Українська мова і література» із Василем Васильовичем ВЛАСЮКОМ – учителем Перемишельської гімназії Улашанівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, поетом, автором підручників з української мови, заслуженим учителем України, фіналістом конкурсу Global Teacher Prize Ukraine (2026). З-поміж запрошених гостей – директор з навчально-виховної роботи Перемишельської гімназії Жанна Палій та учнів 8 класу – вихованці Василя Васильовича; учитель української мови і літератури з Херсонщини, флагман освіти, учитель-методист Тетяна Руденко; учителі шкіл-партнерів – Ліцею №252 імені Василя Симоненка, Ліцею №194 «Перспектива», Ліцею №14 імені українського професора Грушевського Сергія Федоровича.
Василь Васильович – легкий і сильний, зворушливий і мудрий, невгамовний і натхненний, а головне – залюблений у професію. Кредо вчителя «Робота=Життя» змусило грінченківців переосмислити професію, спонукало до запитань. Цікавило все: чи є з-поміж учнів послідовники вчительської справи; як мотивувати/заохотити учнів до вивчення мови; коли стало зрозуміло, що вчитель – це покликання; що допомагає не вигорати і завжди ділитися з учнями позитивом; чи були моменти, коли хотілося змінити роботу; чи можна урок провести без інтерактивної дошки; які прийоми роботи на уроці особливо люблять учні…
Запитання й відповіді, приємні інтерактивні вправи, розмірковування про емпатію на уроці, читання поезій створили особливу атмосферу емоційної синхронізації всіх учасників зустрічі (їх було понад 80). І сьогодні це було по-справжньому про ВІРУ у свої сили! про НАТХНЕННЯ! про творчий ПОЛІТ!
