З нагоди Фестивалю науки–2026 відбулося засідання науково-методологічного семінару кафедри української мови. Результатами асоціативного експерименту «КИЇВ у мовній свідомості киян» поділилася доцент Ірина Саєвич.

Експеримент тривав з березня до червня 2025 р. на базі онлайн-сервісу Google Forms. Учасниками опитування стали 335 жителів Києва та передмістя віком від 16 до 88 років, які відповідно до завдання мали надати п’ять асоціацій до топоніма Київ. На підставі кількісного опрацювання результатів отримано 1766 реакцій.

Доповідач  висвітлила особливості опрацювання отриманих асоціацій, що експлікують різнобічні параметри та розмаїті атрибути міста, співвідносні з об’єктами природи, ландшафтом, часопросторовими характеристиками, культурними реаліями, а також власною онтологією киян, невіддільною від буття Києва. Відповідно до тематичного принципу реакції упорядковано в межах 25 асоціативних мікрополів, підпорядкованих п’ятьом ідеографічним зонам: 1. Буття міста; 2. Історія і культура; 3. Аксіологія, емоції; 4. Природа і ландшафт; 5. Буття людини і соціуму.

Особливу увагу було приділено ядерним асоціаціям, що вирізняються високим рівнем частотності й демонструють гармонійне поєднання природного, культурно-символічного, емоційного та повсякденного вимірів міста: 1) каштани;  2) столиця; 3) Дніпро; 4) Хрещатик;  5) дім; 6) «Як тебе не любити, Києве мій!»; 7) метро; 8) Кий, Щек, Хорив та Либідь; 9) Київський торт.

Найуживанішою асоціативно одиницею визначено назву каштани: як одиничну (124 реакції), так і в складі різних словосполук: місто каштанів, київські каштани, білі каштани на Хрещатику; квітучі каштани на Хрещатику; рожеві каштани на бульварі Шевченка. Експеримент зафіксував кілька цитатних реакцій з популярних пісень: «Тук-тук, тук-тук, каштани падають на брук»; «Знову цвітуть каштани, хвиля дніпровська б’є…»; «За столицю твою златоглаву, що по груди в каштанах стоїть…»; «Каштани, каштани, каштани, Софії і Лаври хрести». Звук каштанів, що падають («тук-тук»), запах цвіту, колір квітів – це маркери тілесного, чуттєвого досвіду буття. Відтак каштани формують образ зеленого, квітучого, романтичного Києва.

Окрему увагу було приділено власним назвам, зафіксованим під час експерименту, й зазначено, що переважання асоціацій Хрещатик, Майдан Незалежності, Андріївський узвіз та Поділ як назв центральних локусів міста свідчить про їхнє високе культурне навантаження у свідомості киян. Із-поміж найчастотніших асоціацій, пов’язаних з пам’ятками архітектури та монументального мистецтва, визнано ті, що набули сакральної, історичної та ідеологічної символіки: Києво-Печерська лавра; Софія Київська; Золоті ворота; Батьківщина-мати.

Зацікавлення викликала інтерпретація реакцій, пов’язаних з емоційним сприйняттям міста, його аксіологічною характеристикою. Асоціації столиця (75); столиця України (20); Україна (13); Київ – це серце України; центр України; місце центральних подій країни; історико-культурна столиця; головне місто країни; уособлення країни засвідчили, що Київ – це не просто адміністративний центр, а місто-лідер, місто-орієнтир, наділений високим аксіологічним статусом. Уособленням найвищого почуття до Києва стала цитатна реакція з офіційного гімну столиці «Як тебе не любити, Києве мій!» (30). Із-поміж цінностей, зазначених киянами, домінують велич, краса і гордість. Значною є кількість реакцій з оцінними прикметниками у формі вищого і найвищого ступенів порівняння: найкраще місто на Землі; найкраще місто в Україні; найкраще місце у світі, де є рідні та споріднені душі; неперевершений; найприємніше місто. Поява асоціацій дім (42); мій дім; рідний дім; рідна домівка – це ознака особистісного, інтимно-близького ставлення до Києва, який став частиною власної історії його жителів.

У висновках було наголошено на психологічній релевантності мовних знаків, що кодують усі виміри співбуття з містом. Київ за даними експерименту постає як центр і серце України, живий організм, занурений у давній культурно-історичний контекст та водночас зорієнтований на сучасний урбаністичний вимір.

Слухачі ставили запитання про методику опрацювання асоціацій, критерії розмежування ядерних і периферійних реакцій, ділилися власними рефлексіями щодо їх можливої інтерпретації, а також зазначили важливість результатів дослідження для визначення лінгвокультурного портрета Києва.