Наша група мала честь відвідати Музей шістдесятництва − простір пам'яті, що зберігає дух інтелектуального опору, національного самоусвідомлення та гуманістичних ідеалів покоління 1960-х. Це покоління стало символом духовного відродження України в добу радянського тоталітаризму, коли слово, мова і культура перетворилися на форму боротьби.
Під час екскурсії ми познайомилися із постатями Василя Стуса, Івана Світличного та його сестрою Надією Світличною, Олексієм Тихим, Аллою Горською, Григорієм Герчаком (малював ув'язнених, щоб всі знали, хто там був, страждав та боровся до останнього подиху) та багатьма іншими, а також експозиціями, що відтворюють історію руху шістдесятників через оригінальні документи, рукописи, фотографії, твори мистецтва, листування та аудіовізуальні матеріали про життя авторів, їхні долі та складні періоди боротьби, згадки про них із щоденників та пам’яті.
Особливе враження справила можливість почути справжні голоси діячів руху − ті, що збереглися завдяки оцифруванню архівних записів. Це були голоси тих, кого вже немає серед живих, але чия інтонація, сила переконання і щирість звучання відчутно оживлюють атмосферу епохи. Також побачили кабінет В. Чорновола, де він працював та підписував документи. Тепер ми знаємо, згадка про нього також є, а це цінно та важливо для української нації, бо як говорила шістдесятниця Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». А наші шістдесятники боролися до останнього попри біль, катування, знущання, вони залишилися тими, про кого ми знаємо зараз не так багато, але вони зробили важливий крок в утвердження державного статусу української мови і культури.
Візит до музею став для нас не лише пізнавальним, а й глибоко емоційним досвідом: ми відчули, як важливо сьогодні продовжувати діалог із цим поколінням, переосмислюючи його спадщину в контексті сучасної української ідентичности.
Дякуємо за таку можливість Вінтоніву Михайлу Олексійовичу, адже без його пропозиції ми б не відвідали музей та не пізнали історію шістдесятників так близько і лаконічно.
Студенти спеціальності «Українська мова та література»
