Вітаємо магістранта освітньо-професійної програми «Зарубіжна література та світова художня культура» Андрія Журбу з перемогою в міжнародному конкурсі есеїв, організованому The Flying University for Ukrainian Students!
Андрій успішно пройшов навчання в Міжнародній школі Flying University Courses for Ukrainian Students (FUUS). Flying University об'єднує Stony Brook University (США), University of Pittsburgh (США), The Kościuszko Foundation (Польща). Координували співпрацю з американської сторони prof. Izabela Blackwood-Kalinowska (Stony Brook University), а з української – доктор філологічних наук, доцент кафедри світової літератури Юлія Вишницька.Андрій навчався на курсі Dr. Peter Manning «Reading Byron's Don Juan through the Siege of Ismail». Вибір саме цього авторського курсу, зізнається Андрій, був зумовлений компаративним потенціалом твору «Дон Жуан» Дж.Г. Байрона з огляду на «Камінного господаря» Лесі Українки.
Андрій поділився своїми враженнями від програми: «Тема курсу, як і твір Дж.Г. Байрона, як і його персонаж – вічний образ світової літератури, – дають багато простору для аналізу, інтерпретацій та обговорень, власне, чим ми і займалися. Цікаво, що цей, здавалося б, невеликий за досліджуваним матеріалом курс охоплював і біографію, і творчий шлях самого письменника, і пропонував усебічний погляд на твір із застосуванням різноманітних методів аналізу тексту, які ми опановуємо на магістерській програмі «Зарубіжна література та світова художня культура». Я почувався абсолютно вільно і не був обмежений якимось чітко визначеним наративом. Ми задіювали й історичний підхід, і постколоніальну критику (чого я ще тоді цілком і не усвідомлював), працювали з архетипами. Зараз я розумію, що не зайвим під час роботи з поемою буде застосування й орієнталізму.
Звісно, певним випробуванням стало прочитання тексту в оригіналі, робота зі специфічними, часто новими термінами (як, наприклад, ottava riva) і, власне, дискусія з чудовим доктором П. Меннінгом, якому я вдячний за набутий досвід.
Цей курс став для мене джерелом нових знань та натхненням, можливістю відчути себе частиною ширшої академічної спільноти, а також підтвердженням моїх навичок володіння англійською мовою та літературознавчого потенціалу. Та головне, звісно, – відчуття підтримки від іноземних партнерів, усвідомлення, що культура, література, справді, єднають людей».
Есей Андрія читайте тут
