Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять мільйонів невинних людей, які стали жертвами одного з найжахливіших злочинів проти людства – Голодоморів. Ці трагедії 1921–1923, 1932–1933 і 1946–1947 років залишили глибокий слід у національній історії, ставши символом скорботи, незламності та боротьби за право на життя.

Штучно створені Голодомори були актом геноциду українського народу, умисно спланованим тоталітарним радянським режимом, який намагався зламати дух українців, придушити їхню національну ідентичність і прагнення до свободи. Цей злочин став трагедією не лише України, а й усієї світової спільноти.

Сьогодні ми запалюємо свічку пам’яті, яка символізує наш скорботний уклін перед тими, хто загинув від голоду. Ми згадуємо про жахіття тих років, аби ніколи не допустити подібного в майбутньому. Ця свічка – це наша молитва за душі невинно загиблих і обіцянка берегти пам’ять про них для майбутніх поколінь.

Важливо не лише згадувати ці сторінки історії, а й продовжувати пошук правди, доносити її до світу. Лише пам’ять і усвідомлення масштабів трагедії допоможуть зробити все, аби подібні злочини ніколи більше не повторилися.

Пам’ятаймо про тих, чиє життя обірвалося через жорстокість і байдужість. Нехай наша пам'ять стане силою, яка єднає нас у боротьбі за свободу, гідність і правду.