26 квітня 2024 р. на Факультеті української філології, культури і мистецтва відбулася Всеукраїнська конференція з міжнародною участю «Літературний процес: територія пам’яті». Конференція об’єднала дослідників з України, Польщі, Німеччини, США, Великої Британії. Співорганізаторам конференції стали Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, Варшавський університет (Республіка Польща), Гданський університет (Республіка Польща).
Конференція розпочала роботу з натхненного вітального слова Ірини Руснак, декана Факультету української філології, культури і мистецтва, доктора філологічних наук, професора. Під час пленарного засідання було виголошено чотири доповіді.
Керівник Центру транскультурних посттоталітарних досліджень Інституту слов’янської філології, доктор габілітований, професор гуманітарних наук Агнєшка Матусяк запропонувала оригінальну концепція «Україна як Офелія (на прикладі тестів культури ХІХ-ХХІ ст.)».
Професор кафедри культурології та українознавства Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, доктор філологічних наук, професор Тетяна Гребенюк виголосила доповідь «Мотив перепрочитання минулого у збірці Оксани Забужко «Автостоп».
Методологію розрізнення невизнаної і суперечливої пам’яті під час аналізу культурних процесів запропонувала Наталія Шпильова-Саїд, викладач української мови відділення слов’янських мов та літератур Гарвардського університету, доктор філософії. Її доповідь мала назву «Заперечення Росією України: подолання суперечливої пам’яті».
Завершували пленарне засідання представники Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка: Тетяна Вірченко, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства, доктор філологічних наук, професор, та Ігор Стамбол, доцент кафедри інформаційних комунікацій, кандидат історичних наук, доцент. Вони презентували учасникам конференції грінченкознавчі проєкти, об’єднавши їх темою «Наш Грінченко: образи, візії, пам’ять».
Модерували пленарне засідання Олена Бондарева, головний науковий співробітник кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства нашого Факультету, доктор філологічних наук, професор, та Артур Брацкі, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства нашого Факультету і професор Гданського університету, доктор філологічних наук, професор.
Після перерви конференція розпочала секційні засідання. Першу лінійку «Архетипне поле національної культурної пам’яті: минуле – актуальне –майбутнє» модерував Артур Брацкі, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства (Університет Грінченка). Співмодераторами другої – «Студії травми й рани в контексті студій пам’яті» були доцент Юлія Вишницька кафедри світової літератури (Університет Грінченка) та Наталія Мочернюк, старший науковий співробітник відділу української літератури Інституту українознавства імені І. Крип’якевича, доктор філологічних наук, доцент.
Третю лінійку «Структура й рівні транспоколіннєвої пам’яті в культурі: чому це важливо» вели Олена Бровко, завідувач кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства, доктор філологічних наук, професор (Університет Грінченка) та Ганна Табакова, доцент кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Факультету філології і соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету, кандидат філологічних наук, доцент.
Обговорення четвертої лінійки «Меморативні текстові й середовищні практики» модерували Олена Бондарева, головний науковий співробітник кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства, доктор філологічних наук, професор (Університет Грінченка) та Олена Романенко, професор кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, професор.
П’ятою лінійкою «Топос бездомності й пам’ять еміграції» керували Ольга Харлан, завідувач кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Факультету філології і соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету, доктор філологічних наук, професор; та Світлана Євтушенко, доцент кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства, кандидат філологічних наук (Університет Грінченка).
Шосту лінійку «Агресія Росії проти України: що нам варто пам’ятати й меморизувати» модерували Оксана Гальчук, професор кафедри світової літератури, доктор філологічних наук, професор (Університет Грінченка) та Леся Демська-Будзуляк, завідувач відділу теорії і літературної критики Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, доктор філологічних наук.
Доповіді, виголошені на секціях, викликали жваве обговорення. Приємно, що в ньому узяли участь і студенти Університету Грінченка. Під час підведення підсумків уже традиційно організатори й учасники запланували наступну конференцію, яка буде присвячена темі маскулінності та фемінності в художній літературі.
