28 квітня 2023 року в Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася Всеукраїнська (з міжнародною участю) онлайн-конференція «Літературний процес: від нації колонізованої до нації-переможця», організована кафедрою української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва.
На початку заходу учасники хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих українських воїнів і жертв ворожої ранкової ракетної атаки.
З вітальним словом до учасників конференції звернулася Ірина Руснак, декан Факультету української філології, культури і мистецтва, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства, доктор філологічних наук, професор; Олена Бондарева, головний науковий співробітник кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва, доктор філологічних наук, професор.
На пленарному засіданні конференції із доповідями виступили відомі науковці:
Алла Швець, заступник директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник, Україна (тема доповіді «Поезія Івана Франка «Царські слова» в контексті антиімперського дискурсу письменника»);
Ольга Харлан, завідувач кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Бердянського державного педагогічного університету, доктор філологічних наук, професор, Україна (тема доповіді «Діаспорна проза 1950–1960-х років: картографія сталінських репресій»);
Артур Себастіан Брацкі, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка, професор Гданського університету, доктор філологічних наук, Україна, Республіка Польща (тема доповіді «Мова в літературному процесі як інструмент деколонізації»;
Оксана Гальчук, професор кафедри світової літератури Факультету української філології, культури і мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, професор, Україна (тема доповіді «Людина і війна: погляд поета і воїна»).
Продовжили роботу конференції дискусійні платформи:
- «Антиімперські дискурси художнього слова» (модератори – Василь Будний, доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат філологічних наук, доцент; Галина Райбедюк, докторант кафедри української літератури Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, кандидат філологічних наук, професор).
- «Антиколоніальні, постколоніальні та деколоніальні стратегії і практики художнього письма і зміна дослідницьких парадигм у сучасному літературознавстві». (модератори секції 1 – Олена Романенко, професор кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, професор; Світлана Євтушенко, доцент кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук; модератори секції 2 – Ольга Башкирова, доцент кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук (Україна); Ірина Заярна, професор кафедри східнослов’янської філології та інформаційно-прикладних студій Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, професор).
- «Дискурс опору в художній літературі й культурі» (модератори секції 1 – Галина Бітківська, завідувач кафедри світової літератури Факультету української філології, культури і мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, доцент; Аліна Легейда, доцент кафедри англійської філології та методики викладання іноземної мови факультету іноземних мов Харківського національного університету імені В. Н .Каразіна, кандидат філологічних наук, доцент; модератори секції 2 – Артур Себастіан Брацкі, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка, професор Гданського університету, доктор філологічних наук; Фелікс Штейнбук, професор кафедри русистики та східноєвропейських студій Університету Коменського в Братиславі, доктор філологічних наук, професор.
- «Український текст спротиву російській агресії: діахронія і сьогодення» (модератори – Сніжана Жигун, доцент кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, доцент; Ярослава Муравецька, молодший науковий співробітник відділу теорії літератури та літературної критики Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, кандидат філологічних наук.
- «Діаспора як антиколоніальний проєкт» (модератори – Ірина Руснак, декан Факультету української філології, культури і мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства, доктор філологічних наук, професор; Лариса Йолкіна, доцент кафедри української літератури факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, кандидат філологічних наук, доцент).
У ході дискусій учасники Всеукраїнської наукової конференції з міжнародною участю «Літературний процес: від нації колонізованої до нації- переможця» вирішили звернутися до освітянської спільноти щодо загрози імплементації в українську шкільну освіту практик інших освітніх систем, у яких не вивчають національну художню літературу у школі, адже в українському контексті художня література є способом мислення і колективних рефлексій, які допомагають українцям позбуватися колоніальної і постколоніальної залежності, без чого неможливо будувати вільну деколоніальну Україну. Учасники дискусій нагадали, як показове вилучення з шкільної програми творів про трагедію Голодомору відкрило шлях до сприйняття цілим поколінням нашої молоді цього акту геноциду імперії проти української ідентичності як якоїсь вигаданої версії реальності. Важливо зрозуміти, що наступні українські покоління мають бути не лише обізнаними у точних або природничих науках – мають вирости свідомі українські громадяни з розвиненим емоційним інтелектом, які ніколи не дозволять жодній імперії маніпулювати своєю свідомістю або спільною національною пам’яттю, що неможливо без читання та обговорень творів українського письменства.
Віримо, що наше експертне середовище буде долучено до фахових дискусій, де наші аргументи можуть бути почуті та взяті до уваги.
Рефлексії щодо дискусійних виступів, тематики й проблематики цьогорічної конференції «Літературний процес: від нації колонізованої до нації-переможця» продовжуватимуться на різноманітних онлайн-майданчиках, зокрема на фейсбук-сторінках кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства, кафедри світової літератури, сторінці Факультету української філології, культури і мистецтв.
