300-річчя з Дня народження Григорія Сковороди

Цьогоріч студенти Київського університету імені Бориса Грінченка за ініціативи доцента кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Вінтонів Т.М. у рамках вивчення дисципліни «Культура усного і писемного мовлення» вивчали постать Григорія Сковороди.

До 300-річчя з Дня народження Григорія Сковороди студенти брали участь у філологічному батлі «Що я знаю про українського Сократа?», відповіли на низку запитань: Чому сьогодні більше знають про Григорія Сковороду, ніж читають?  Чому Сковорода цікавий і досі?  Чому Сковорода наш сучасник? тощо.

Студенти опрацювали літературні та філософські праці Григорія Сковороди, зазначили, що зараз по-іншому сприймають його філософські ідеї «горньої республіки», «сродної праці», відкрили для себе нові філософські твори: «Наркіс. Розмова про те: взнай себе», «Симфонія, названа книга Асхань про пізнання самого себе», дізналися про улюблену притчу Сковороди «пустельного птаха». Крім того, студенти обговорювали подорожі Григорія Сковороди, його уподобання, псевдоніми, педагогічну діяльність, дізналися, як оцінював своїх учнів Григорій Сковорода, чому не ставив бали учням і листувався з ними все життя, та за які підходи у викладанні його звільняли. Розглянули поняття дауншифтинг за Сковородою. Обговорювали  монографію  Леоніда Ушкалова «Ловитва невловного птаха: життя Григорія Сковороди», яка не тільки містить  життєпис Сковороди, образ України XVIII століття, але й  увиразнює роль Сковороди в духовній українській традиції. Відзначили й авторський стиль Л. Ушкалова, зачитувалися вдалими відступами з уривків монографії. Також цитовані праці Тараса Лютого були  дуже цікавими, особливо «Найбільший секрет філософування Сковороди – вчитися бачити у видимому невидиме». Кожен студент зацікавився постаттю Сковороди, а після сесії  обов’язково прочитають твори українського Сократа. Сергій Жадан зауважив, що твори Сковороди – це те, що може доволі легко сприйматися сьогодні як дітьми, так і дорослими.  А його цитати, як матриця, де кожен може побачити і почути своє. А заповіт Сковороди  сьогодні дуже актуальний: «Знайти себе у світі, самореалізуватися та бути щасливим».

Дякуємо світові за філософа-мандрівника Сковороду, пишаємося, що він УКРАЇНЕЦЬ!