Команда студентів І курсу Київського університету імені Бориса Грінченка Факультету української філології, культури і мистецтва написали твір-подяку до Міжнародного дня миру.

Мир – таке коротке слово, але яке важливе та актуальне сьогодні. Мир – це те, що потрібно всім нам зараз, – це дитинство, кохання, чисте небо над головою. Це коли ти не прокидаєшся під звуки вибухів, не біжиш вночі до бомбосховищ, не ночуєш на станції метро, бо в дім влучила ворожа ракета; мир – це щасливе дитинство, посмішки, сміх, упевненість, що завтра неодмінно настане; мир – це обіймати тата чи маму; мир – це зустрітися з друзями, які за сотні тисяч кілометрів розкидані по всьому світу. То яка ціна миру?

Ми дуже вдячні нашим захисникам за можливість ходити в університет на заняття. Незламні сини й доньки України щодня відважно боронять святу землю від нечисті.

Заради миру ми, ще будучи школярами, хотіли якнайшвидше наблизити день перемоги, щоб мир запанував на нашій землі. Плели сітки, готували їжу військовим, робили «бандерівське смузі», крутили бинти, складали провізію, поширювали інформацію у всіх соцмережах, навчались медичної допомоги. Кожен із нас власними силами щодень наближує нашу перемогу. Відкриває збори та волонтерство, хтось вчиться, але найбільше нашу перемогу наближують наші хоробрі, незламні воїни-захисники, які дають нам змогу працювати, вчитись, жити. У кожного з нас є одна величезна мрія, і на сьогодні вона в нас спільна – це мир. 2014-го року в кожному привітанні зі святом обов’язково бажали мирного неба. Пам’ятаємо, як ця практика поширилася й серед наших однолітків. Ми виросли, але та щемлива,  болюча мрія так і не стала дійсністю. 24 лютого агресор прийшов у домівку кожного. І вже нове покоління переживає жахи війни. Після повномасштабного вторгнення змінилося життя кожного українця: багатьом довелося покинути рідні оселі та не мати можливості бачити своїх рідних, а хтось загинув від руки ворога, закарбувавши спогади про себе в серці близьких людей, але завдяки військовим ЗСУ, які ціною власного життя захищають нашу Батьківщину, ми, українці, досі можемо бачити синє небо над головою з повною впевненістю в перемозі.

Про те, що ми зараз переживаємо в країні, має знати й говорити увесь світ, жодна дитина, жодна мати, жоден батько, сестра чи брат, який загинув, пропав безвісти або в полоні, не буде забутий. Всі,  хто захищав і захищає Україну, не важливо якої нації, кольору шкіри чи навіть статі, з болем у серці, не шкодуючи себе, воюють і відвойовують вкрадені землі й життя мирного населення заради нашої квітучої країни.  Ніхто з нас не зможе забути і пробачити того, що відбувається на рідній Батьківщині сьогодні. Ворог безжалісно нищить усе, що наш народ будував століттями, але дух української нації йому зламати не вдасться. Кожен із нас має пишатися країною, у якій живе. Її боронять і захищають найкращі люди. Наші воїни, які вірять і наближають перемогу, здобувають  її ціною власного життя, і ми маємо про це пам'ятати. Ми обов'язково переможемо, це без сумнівів, адже правда на нашій стороні.

З початку повномасштабного вторгнення і лише до травня в Україні народилося вже 48 тисяч дітей і ця цифра зростає з кожним днем. Ми хочемо, щоб кожен із цих малюків жив у мирі незважаючи на те, що  з'явився на світ у такі важкі для нашої країни часи, всі вони, безперечно, заслуговують на щастя. Наша найбільша мрія сьогодення – жити щасливо в мирній країні. Хоч і дорогою ціною, але ця мрія дуже скоро буде здійсненою! Ми віримо, що наша країна розквітне і кожен зрозуміє: Україна – це Батьківщина вільних та сильних людей. Віримо в наших воїнів і нашу перемогу. Впевнені, що вже зовсім скоро ми будемо жити в демократичному світі, де слово ”війна" втратить сенс.

ООН пропонує в цей день хоча б на 24 години зупинити всі бойові дії і вогонь, насамперед хочеться подякувати нашим воїнам, адже вони забезпечують нам безпеку і ми навіть в воєнний час маємо змогу бачити наших рідних, друзів і отримувати знання.

Зараз ми всі вкотре переконалися, що мати волю та мирне небо над головою – найбільша цінність. Велика подяка ЗСУ за те, що ризикують власним життям заради нас, нашого майбутнього, нашої незалежної України. Слава Нації! Слава нашим Героям! Слава Україні!

З повагою студенти ФУб -1-22.4Од.