Унікальна історія кожного, біль, пам’ять, сподівання, мужність, любов, "зібрані під прицілом". Такою стала вистава Літературного театру кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства "Мир і війна", яка відбулася 3 червня 2022 р. в Інституті філології. П’ятий фестиваль «Скоро ЛІТО» на сотий день повномасштабної війни став для першокурсників української філології територією докутеатру, літературою особистого документу про перші години вторгнення, про страшну Житомирську трасу, біль втрати, Чернігів, Бучу, Гостомель, Рубіжне, вихід з окупованого міста через 13 ворожих блокпостів, вимушену евакуацію за межі України, спроби знайти себе і бути корисними в цій війні. Про любов і смерть. І віру в Перемогу. Завдяки натхненній небайдужості нашої колеги Наталії Олексіївни Блохіної і нашим неймовірним студенткам і студентам «це була справжня документальна драма – життєва, гірка, але і життєствердна» – емоційно написала про виставу завідувач кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Олена Олександрівна Бровко. І думку її підтримали глядачі, які були присутні на перегляді та обговоренні вистави.

Виступу передували два місяця обговорень, написання та читки текстів, репетицій у межах дисципліни «Практикум з української літератури. Виразне читання» та незапланованих вечірніх і ранкових зустрічей. Поступово, малими кроками, але ми рухались уперед, знаходили свої голоси та інтонації, усвідомлювали значущість кожної історії та вплітали їх до спільної канви нашої вистави. І безцінними стали студентська взаємопідтримка під час виступу, і те раптове мовчання та вираз облич акторів і глядачів, які «упіймав» екран Google Meet після фіналу. Дякуємо, дорогі фубіки, за Ваші голоси, мужність, емоції та нерв докутеатру. Усе буде Україна!