8 жовтня в Інституті філології відбулася Всеукраїнська (з міжнародною участю) наукова онлайн конференція «Літературний процес: межі толерантності», до участі у якій зголосилося 74 науковці з України, Польщі, Словаччини та Чорногорії.
Тематика конференції охопила складні питання, пов’язані із розумінням соціальної ролі літератури.
До обговорення пропонувалися такі теми, як література опору; література в дискурсі українсько-російського протистояння; «стокгольмський синдром» у літературі; постколоніальні інтерпретації; наративи травми і пам’яті; табу та його подолання, а також парадигма толерантності та професійний стандарт сучасного вчителя.
У контексті цієї проблематики жвавий інтерес викликали теми, пов’язані з українськими реаліями останнього десятиліття. Доктор філологічних наук, професор Олена Бровко продемонструвала, як одразу після Помаранчевої революції російські автори тиражували тексти про уявну війну з Україною. Доктор філологічних наук, професор Світлана Підопригора виявила зв’язок між успіхом коміксу та участю його героя у теперішній війні. А доктор філологічних наук, доцент Роман Козлов характеризував особливості характеротворення у романах про Революцію Гідності. Наукова дискусія розгорнулася також навколо доповідей кандидата педагогічних наук, доцента Миколи Луцюка («Толерантність у Біблії») та доктора філологічних наук, професора з Університету Коменського в Братиславі Фелікса Штейнбука («Подолати табу: місія нездійсненна…»), які були виголошені під час пленарного засідання.
Особливу увагу привернули доповіді чорногорських колег - професорів факультету чорногорської мови і літератури Університету в Цетинє Мілана Марковича та Андріяни Ніколіч з огляду на те, що література балканського регіону частково вже відрефлектувала складні теми травми, стокгольмського синдрому, толерантності і її відсутності.
Для організаторів приємним спостереженням стало те, що серед присутніх було багато тих, хто брав у конференції участь минулого року і раніше. Це свідчить, що атмосфера її сприяє науковому зростанню, наснажує на нові ідеї та спонукає до досліджень. І саме це ми будемо розвивати і примножувати.
