Фестиваль «Скоро літо», що вже три роки поспіль відбувається в стінах Інституту філології, цьогоріч проходив випробування. Адже три роки – це не так багато, щоб говорити про сталу традицію, але й немало, і тому пауза в проведенні була б дуже болючою. Вистави для Фестивалю завжди готують українські філологи першого курсу. В умовах карантинних заходів рішення про його проведення у форматі театру перед мікрофоном могло стати початком нового досвіду. Врешті так і сталося. Головна режисерка Наталя Блохіна у захваті: «Діти – молодці! Пишаюся та вдячна за досвід, самостійність та творче свавілля!»

Наприкінці лютого ми довго вирішували, що саме ставити. Дуже не хотілося зраджувати основному принципу – давати життя п’єсам сучасних українських драматургів. Але у 2021 році на загальнодержавному рівні відзначатимемо 150-річчя з дня народження Лесі Українки. Центр компетентностей «Літературний театр» звичайно ж долучиться до цього святкування, а підготовку розпочав з репертуару 2020. Тому до сценічного втілення були підготовлені вистави за п’єсами Лесі Українки «Камінний господар» і Неди Нежданої «І все-таки я тебе зраджу».

Як керівник ЦК «Літературний театр» тішуся, що в репертуарі маємо дуже непрості п’єси, оскільки студенти для сценічного втілення беруть вершинні твори, у яких осмислюють проблеми, які навряд чи змогли пережити в реальному житті. Свобода, воля і влада, готовність до саможертовності стали предметом осмислення в «Камінному господарі». Три духовні перетворення Лесі Українки – у п’єсі Неди Нежданої. Акторам, режисеру, звукорежисерам удалось передати те світло, яким була наділена Леся Українка, яким прагнула наділити свою героїню Неда Неждана. Саме тому особливо приємно було відчувати на відстані GoogleMeetі студентське хвилювання, і прагнення виконати свою роль якнайкраще. Так проявлялося і відсторонення, і вживання в роль одночасно.

У тих інтонаційних малюнках, які пропонували студенти, відчувалось, що процес осмислення ще триває. І тому актори прагнуть продовжити цю роботу в серпні. Думаю, що найкращою оцінкою є слова першокурсниць Олександри Кабакової: «Все пройшло недаремно. Все пройшло добре», – та Ірини Дурноти: «Кожна фраза, написана в п’єсі, залишає слід».

Далі буде.

Керівник Центру компетентностей

«Літературний театр»

Тетяна Вірченко