5 грудня 2019 року в Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася Всеукраїнська наукова конференція – ХІІ Грінченківські читання «Борис Грінченко: людина на тлі епохи».
Розпочалися читання урочистим покладанням квітів до пам’ятника Борисові Грінченку, участь у якому взяли Тимчасова Повірена у справах Республіки Куба в Україні Натача Діас Агілера, науковці, які завітали на поважне наукове зібрання, студенти Інституту філології.
З вітальними словами до учасників конференції звернулися Віктор Огнев’юк, ректор Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філософських наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України, заслужений працівник освіти України; Микола Сулима, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу історії української літератури Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України; Олександр Маврін, заступник директора з наукової роботи Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, доктор історичних наук; Наталя Бондар, заступник генерального директора з наукової роботи Національного музею літератури України, які наголосили на багатогранності діяльності Бориса Грінченка, спрямованої на формування української нації, становлення держави Україна.
У рамках конференції відбулася презентація проєкту «Борис Грінченко мовами народів світу», першою в якому стала поема «Матильда Аґраманте», перекладена іспанською Сергієм Борщевським, першим віцепрезидентом Асоціації українських письменників, членом Національної спілки театральних діячів України та Національної спілки письменників України. Тимчасова Повірена у справах Республіки Куба в Україні Натача Діас Агілера, наголосила на непересічності мистецького обдарування Бориса Грінченка, його глибокій обізнаності в подіях Визвольної війни кубинців проти іспанського поневолення та запевнила учасників Грінченківських читань у тому, що амбасада Куби докладе зусиль до популяризації спадщини видатного українця, який так щиро уболівав за долю Куби. Автор перекладу «Матильди Аґраманте» іспанською мовою – Сергій Борщевський розповів про події, що спонукали його звернутися до першого в українській літературі твору, де згадується Куба, та про особливості тексту поеми.
Під час пленарного засідання конференції з доповідями виступили: Ірина Руснак, директор Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, професор (тема доповіді «Образ жінки-повстанки в поемі «Матильда Аґраманте» Бориса Грінченка»); Микола Сулима, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу історії української літератури Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України (тема доповіді «Борис Грінченко й українська давня література»); Роман Козлов, професор кафедри української літератури і компаративістики Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, доцент (тема доповіді «Онлайнова платформа текстологічного опрацювання корпусу творів Бориса Грінченка»); Ковбасенко Юрій Іванович, завідувач кафедри світової літератури Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, професор (тема доповіді «Літературна спадщина Бориса Грінченка і подолання постколоніальної ідеології»); Інга Погребняк, доцент кафедри журналістики та нових медіа Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, доцент (тема доповіді «Суб’єктивно-емоційна кореляція дійсності в епістолярії Бориса Грінченка»); Кіраль Сидір Степанович, завідувач відділу національної бібліографії Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, доктор філологічних наук, професор (тема доповіді «Борис Грінченко — перший бібліограф та видавець творчої спадщини Трохима Зіньківського»); Василь Яременко, провідний науковий співробітник НДЛ грінченкознавства Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка,кандидат філологічних наук, професор (тема доповіді «Борис Грінченко як редактор Кулішевого перекладу Біблії (до 200-ліття з дня народження Пантелеймона Куліша).
Продовжили роботу конференції секційні засідання:
1. Борис Грінченко в колі інтелектуальної еліти: дискусії про українську національну справу.
2. Літературні та народопросвітні праці Бориса Грінченка і Марії Загірньої: історичні та політичні погляди.
3. Мова творів Бориса Грінченка та «Словарь української мови».
4. Грінченкіана: сучасний стан та перспективи дослідження
Учасники ХІІ Грінченківських читань були одностайними в тому, що життя і творчість патрона Київського університету імені Бориса Грінченка настільки глибокі й багатогранні, що осягнути їх у межах однієї декади неможливо, скільки б грінченківських заходів не проводили. Тож за рік розмову буде продовжено на ХІІІ Грінченківських читаннях.
