29-30 квітня 2017 року відбулася чергова подорож грінченківців просторами України. Група екскурсантів складалася переважно зі співробітників і студентів Київського університету імені Бориса Грінченка (Інститутів філології і журналістики, видавничого центру, бухгалтерії, відділу акредитації та ліцензування, факультету інформаційних технологій та управління та ін.). До грінченківців долучилися члени Секретаріату НСПУ О. Б. Гордон і Вс. І. Ткаченко, а також український громадський діяч, прес-секретар лідера Народного Руху України В'ячеслава Чорновола
Д. М. Понамарчук.
У контексті реалізації традиційного в Київському університеті імені Бориса Грінченка соціального проекту «З Києвом і для Києва» до заходу було залучено також мешканців Оболонського району м. Києва.
Кафедру світової літератури представляли Ю. І. Ковбасенко, Т. І. Тверітінова, М. І. Фещенко, учасники філологічної студії «Мельпомена» А. Колісник і Я. Коновал (гр.ФПб-1-16-4.0д).
Цього разу шлях пролягав по Черкащині: Черкаси-Чигирин-Суботів-Холодний Яр-Мотронинський монастир. У Черкасах ми побували в єдиному в Європі буддійському храмі «Білий лотос», де познайомилися з традиціями Сходу, специфікою буддійського світосприйняття та шляху до вдосконалення, символікою єднання Сходу й Заходу.
Наступного дня – 30 квітня – у нас відбулася подорож в історичне минуле нашого народу. Адже саме в Чигирині в XVII столітті починалася українська державність. Від часів Богдана Хмельницького Чигирин був резиденцією кількох поколінь українських гетьманів: Б. Хмельницького, Ю. Хмельницького, І. Виговського, П. Дорошенка. Учасники екскурсії побували в комплексі гетьмановської резиденції, до якої входить палац гетьмана, військова канцелярія та казна, будинок батьків Б. Хмельницького та церква Петра і Павла. Піднявшись на Замкову Гору, грінченківці сфотографувалися біля пам’ятника Б. Хмельницькому з розгорнутим державним прапором України. Це по-справжньому сакральне місце нашої України: тут починалася українська державність, це місце козацької слави. Саме тут в листопаді 1917 року на з’їзді українського козацтва останнім гетьманом України був обраний генерал П. Скоропадський. Відвідали екскурсанти й село Суботів, що розташоване неподалік від Чигирина – колишній родовий маєток гетьмана Хмельницького, Іллінську церкву, в якій перший гетьман був похований у 1657 році.
І, нарешті, ще одне сакральне місце, яке відвідали грінченківці, - це Холодний Яр, де витає непокірний дух козацької вольниці. Тут наш гурт доєднався до широкого загалу патріотів, які святкували 100-ліття Вільного козацтва.
Хоч і Яр той; вже до його 
І стежки малої 
Не осталось; і здається, 
Що ніхто й ногою 
Не ступив там; а згадаєш, 
То була й дорога 
З монастиря Мотриного 
До Яру страшного. 
В Яру колись гайдамаки 
Табором стояли, 
Лагодили самопали, 
Ратища стругали. 
У Яр тойді сходилися, 
Мов із хреста зняті, 
Батько з сином і брат з братом 
Одностайне стати 
На ворога лукавого, 
На лютого ляха. 
Де ж ти дівся, в Яр глибокий 
Протоптаний шляху? 
Чи сам заріс темним лісом, 
Чи то засадили 
Нові кати? Щоб до тебе 
Люди не ходили 
На пораду: що їм діять 
З добрими панами, 
Людоїдами лихими, 
З новими ляхами? 
Не сховаєте! над Яром 
Залізняк витає 
І на Умань позирає, 
Ґонту виглядає… - 
писав Т. Г. Шевченко в поемі «Гайдамаки».
Багато минуло з часів гайдамаччини. Але українці зберігають свої святині. Тут є дуб Максима Залізняка, біля якого присягалися гайдамаки боротися проти польської шляхти. В Свято-Троїцькому Мотронинському монастирі, що знаходиться в центрі Холодного Яру, гайдамаки святили свою зброю – короткі ножі, виборюючи волю. Їх називали бандитами, головорізами, розбійниками, але навіть в прокляттях й анафемі забороняли згадувати їхні імена, щоб не будити в пам’яті ту ідею, заради якої гайдамаки та їхні отамани жертвували свої молоді життя. В ХХ столітті – у 1918-1923 рр. – збулося пророцтво Тараса Шевченка: «повіяв новий вогонь з Холодного Яру», коли була проголошена Холодноярська республіка на чолі з братами Чучупаками (про ці події йдеться у відомих творах Юрія Горліса-Горського і Василя Шкляра).
Є в цих ярах і лісах щось таке, що постійно сюди вабить. Чигиринщина – це магніт України: тут наші корені, наша пам’ять, наша історія.
Організатор екскурсії – Т.І. Тверітінова.

 текст - Тетяна Тверітінова