20 травня 2019 року в Інституті філології відбувся майстер-клас «ЛЮДИНА в ментальному лексиконі носіїв української мови (за результатами асоціативного експерименту)» кандтидата філологічних наук, доцента кафедри української мови Ірини Георгіївни Саєвич.
     Студенти і викладачі Інституту філології мали змогу долучитися до інтерпретації даних асоціативного експерименту, проведеного у листопаді 2017 року в Київському університеті Бориса Грінченка. Учасниками експерименту стали 200 студентів гуманітарних спеціальностей, а його метою – з’ясування активного, актуального для членів української мовної спільности, рівня ментальної організації лінгвокультурних домінант. В опрацюванні результатів експерименту взяли участь магістранти української філології (група УМм-1-17-2.0д) під час вивчення дисципліни «Психолінгвістика».
     До анкети увійшли 30 слів-стимулів, визначені за даними асоціативних експериментів попередніх десятиліть як найбільш частотні, ядерні одиниці ментального лексикону носіїв української мови: життя, людина, радість, друг, добре, дім, любов, щастя, спокій, гроші, чоловік, кохання, розум, гарний, надія, смерть, сила, робота, дитина, світ, великий, погано, краса, товариш, зло, жінка, світло, добрий, праця, дівчина.
     Особливу увагу було приділено аналізу асоціативних полів лексем життя і людина як репрезентантів найвищої в аксіологічній ієрархії екзистенційної цінності – земного буття людини.
     Дані асоціативного експерименту інтерпретувалися із залученням мовних і мовленнєвих джерел – словників і прикладів текстової реалізації зазначених одиниць у слов’янському лінгвокультурному континуумі. Окрім того, наводилися результати асоціативних експериментів попередніх десятиліть – кінця 1990-х і середини 2000-х. Це дало можливість пояснити домінування у сприйнятті людини таких семантичних ознак, як «особистість», «істота», «розум», «тварина», «друг», «всесвіт» і визначити зростання позитивної оцінки Homo sapiens, людини розумної у мовній свідомості української етноспільноти.
     Присутні на заході студенти, які стали учасниками експерименту кінця 2017 року, мали можливість усвідомити значущість наданої інформації з метою конструювання мережі вербальних асоціацій в українській етносвідомості та переконатися у важливості врахування лінгвокультурного коду в антропологічних студіях.