5 квітня 201 9 року в Інституті філологіїКиївського університету імені Бориса Грінченка відбулася Х щорічна Міжнародна наукова конференція, що цього року мала назву « Літературний процес: моделі, матриці, категорії» . Конференція була організована та проведена кафедрою української літератури і компаративістики, а співорганізаторами виступили:
Міністерство освіти і науки України, Київський університет імені Бориса Грінченка, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, Гданський університет (Республіка Польща), Загребський університет (Республіка Хорватія), Ланьчжоуський політехнічний університет (Китайська народна республіка).
Цьогоріч конференція відкривалася вітальним словом проректора з наукової роботи Київського університету імені Бориса Грінченка Наталі Віннікової, директора Інституту філології Ірини Руснак та Тимчасового повіреного у справах Туркменістану в Україні Какаджана Сапаралієва, який наголосив на міжкультурному аспекті мистецької комунікації.
На пленарному засіданні Микола Васьків презентував літературний портрет Магтимгули Пираги, акцентуючи увагу на українській рецепції туркменського поета. Досвід художнього перекладу творів Мануеля Маркоса втілився у доповідь доктора філософії, професора Університету дель-Норте (Республіка Парагвай) Ігоря Проценка, доктора філологічних наук, завідувача кафедри романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства Інституту філології Русудан Махачашвілі та кандидата філологічних наук, доцента кафедри романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства Інституту філології Юлія Шталтовна. Про жанрову конверсію у сучасній європейській драматургії розповів доктор філологічних наук Євгеній Васильєв, завідувач кафедри теорії та історії світової літератури Рівненського державного університету. Несподіваний погляд на дослідження художнього тексту запропонувала доктор філологічних наук Наталя Філоненко, завідувач кафедри романської і новогрецької філології та перекладу Київського національного лінгвістичного університету, яка продемонструвала синтаксичну матрицю сучасної французької прози. Заступник голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, доктор філологічних наук Олена Єременко окреслила проблеми рецепції та інтерпретації сучасної літературознавчої термінології. Новітню методологію дослідження сучасного роману висвітлила доктор філологічних наук, професор кафедри зарубіжної літератури Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Тетяна Бовсунівська. Сюжетотвірну роль творів мистецтва у літературних текстах дослідила доктор філологічних наук, завідувач кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Бердянського державного педагогічного університету Ольга Харлан. Професор Гданського університету, доктор габілітований гуманітарних наук Артур Брацкі зацікавив аудиторію пропозицією пере прочитання літературних жанрів у сучасному інтернет-просторі. Жвавий інтерес викликала презентація доктора філологічних наук Олени Романенко з кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка.
Після пленарного засідання учасники конференції працювали у рамках дискусійних платформ, за такими напрямками: «Міждисциплінарні студії в літературознавстві: актуальні моделі та перспективи», «Моделювання історії літератури: принципи та ризики», «Проблеми понятійно-категоріального апарату новітньої гуманітаристики», «Жанрові матриці сучасного роману», «Специфіка сучасних драмознавчих досліджень», «Моделі ідентичностей у літературно-мистецькому дискурсі». Виголошені доповіді викликали щирий інтерес і жваве обговорення, що поглиблювало проблематику дослідження і акцентувало наукові знахідки.
У рамках конференції традиційно працював Круглий стіл «Технології вивчення художнього світу: проблеми і перспективи». Учені, учителі-практики і студенти-грінченківці обговорили проблеми науково-методичного забезпечення літературної освіти в Україні, презентували результати співпраці кафедри української літератури і компаративістики Інституту філології із школами м. Києва, визначили завдання і напрями подальшого співробітництва, поділилися практичним досвідом, представили новітні розробки і методичні стартапи.
На підсумковому засіданні учасники конференції обміркували концепцію наступної ювілейної Х Щорічної Міжнародної конференції «Літературний процес…», намітили вектори актуальних наукових досліджень та запевнили, що обов‘язково приїдуть знову.
