8 грудня 2021 р. в Інституті філології Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася Всеукраїнська наукова онлайн-конференція (ХIV Грінченківські читання) «Український світ Бориса Грінченка». У конференції взяли участь грінченкознавці з 14 університетів та 7 наукових установ України, зокрема: Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України, Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського Національної академії наук України, Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, Інституту української мови Національної академії наук України, Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Херсонського державного університету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Запорізького національного університету, Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Дрогобицького державного педагогічного універистету імені Івана Франка, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Українського католицького університету, Волинського національного університету імені Лесі Українки, Львівського національного університету імені Івана Франка, Київського національного лінгвістичного університету та Національного університету «Львівська політехніка», Музею книги і друкарства України та, звісно, численні представники різних підрозділів Київського університету імені Бориса Грінченка.
Успішно розпочавшись привітанням представників організаторів: ректора Київського університету імені Бориса Грінченка Віктора Огнев’юка, директора Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка Національної академії наук України Миколи Жулинського, директора Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського Георгія Папакіна та професора кафедри української і слов’янської філології та журналістики Херсонського державного університету Володимира Олексенка, цей науковий захід об’єднав фахівців різних галузей знань.
Як формувався український світ, репрезентований багатогранною діяльністю Бориса Грінченка?
Наскільки актуальними для становлення громадянської ідентичності і протидії теорії і практиці «Русского міра» в сучасній Україні і світі виявилися Грінченкові ідеї?
Які напрями грінченкознавчих студій залишаються не розробленими і формують проблематику подальших наукових досліджень?
Саме ці проблеми сформували порядок денний пленарного засідання. на якому виступили: Ірина Руснак із доповіддю, присвяченою статті Бориса Грінченка про способи регулювання творчого натхнення; доцент кафедри бібліотекознавства та інформології Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка Ігор Стамбол із висвітленням діяльності «Видавничого товариства імені Б. Грінченка»; старший науковий співробітник відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського Національної академії наук України Інна Старовойтенко з ґрунтовною презентацією різножанрової спадщини Бориса Грінченка у книжковому проєкті «Рада», висвітленою в нововиданому тематичному покажчику за 1906–1908 роки; професор кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, заступник директора з науково-педагогічної роботи Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олена Романенко з доповіддю «Топос провінції у прозі Бориса Грінченка» та незмінна учасниця всіх чотирнадцяти читань, завідувач відділу навчання мов національних меншин і зарубіжної літератури Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України Наталія Богданець-Білоскаленко з доповіддю про втілення ідей Бориса Грінченка в контексті Нової української школи. Родзинкою і логічним завершенням пленарного засідання стала доповідь провідного наукового співробітника Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Галини Александрової «Наукова і епістолярна спадщина Бориса Грінченка в осмисленні В. В. Яременка» та презентація самим провідним науковим співробітником кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка Василем Яременком нових наукових видань Університету: томів багатотомного зібрання творів Бориса Грінченка «Епістолярна спадщина. Кн. 1» та «Літературознавча спадщина. Кн. 1», а також власної монографії «Наукова і епістолярна спадщина Бориса Грінченка».
Не менш цікавою й продуктивною, ніж пленарне засідання, була робота дискусійних платформ, зокрема, «Карта і територія: межі та помежів’я у спадщині Бориса Грінченка», яку модерували старший науковий співробітник кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук, доцент Світлана Андреєва та професор кафедри історії України Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор історичних наук, професор Віталій Андреєви. Жваве обговорення викликала доповідь «Народна проза із с.Нижня Сироватка в записах Бориса Грінченка: контекст, жанри, сюжети» завідувача туристсько-краєзнавчого відділу КЗ СОР Обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю, кандидата філологічних наук, доцента Сергія П’ятаченка. Крім того, учасників платформи захопила озвучена на пленарному засіданні ідея написання наукової / інтелектуальної біографії Б.Грінченка і вони аргументовано дискутували про різні моделі її втілення.
Друга платформа «Проблеми національної ідентичності в науковій і художній спадщині Бориса Грінченка», яку модерувала доцент кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Ольга Башкирова, обговорювала тему співпраці Бориса Грінченка чи не з усіма видатними діячами українського національного руху. Виступи учасників читань підтвердили актуальність видання епістолярної та публіцистичної спадщини. Зокрема, Галина Шовкопляс, доцент кафедри світової літератури Київського університету імені Бориса Грінченка, відкрила роботу секції темою «Феномен українства за вибором. Історія одного листа з епістолярію Грінченка», розкривши подробиці листів Бориса Грінченка з Агатангелом Кримським. Багатогранність доробку Бориса Грінченка знайшла своє відображення у виступі Надії Бойко, старшого наукового співробітника відділу класичної української літератури Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України, яка виступом «Інтелігенти-просвітники: від мрії до реальності (на матеріалі ідеологічної прози О. Кониського та Б. Грінченка)» ще раз наголосила на тому, що чимало аспектів творення Борисом Грінченком і його сучасниками масштабного явища ідеологічної прози досі залишається поза увагою дослідників. З іще одним аспектом спадщини Грінченка-письменника ознайомила учасників Ольга Башкирова, доцент кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка, доповіддю «Архетип аніми в ліро-епосі Бориса Грінченка».
Учасники третьої дискусійної платформи «Постать Бориса Грінченка в умовах модернізаційних змін українського суспільного життя та антиімперського дискурсу в наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ- на початку ХХ ст. «Народницький резистанс» vs модерний «Український проєкт» Бориса Грінченка» обговорювали політичну діяльність Бориса Грінченка й актуалізація його ідей у контексті сьогодення підтвердила далекоглядність письменника. Дискусійна платформа запам’ятається учасникам доповідями професора кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, доктор філологічних наук, професора Лариси Горболіс («Борис Грінченко про літературу й читачів»), завідувача кафедри історичної та громадянської освіти Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, доктора історичних наук, професора Фелікса Левітаса («Постать Бориса Грінченка в партійному будівництві України поч. ХХ ст.»), професора кафедри історії України Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, доктора історичних наук, доцента Олександра Музичка («Б. Грінченко біля витоків концепту «драгомановщина» в українській інтелектуальній традиції кінця ХІХ — ХХ ст.»), доцента кафедри історії України Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидата історичних наук, доцента Олександра Боня («Перші збори київської «Просвіти» 1906 року: Борис Грінченко у колі українських діячів») та викладача Фахового коледжу «Універсум», голови Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Київського університету імені Бориса Грінченка Ольги Мусіяченко разом з магістранткою Дариною Кучережко («Постаті кінця ХІХ — початку ХХ ст. у туристичному образі Києва. Борис Грінченко та Іван Нечуй-Левицький у театралізованих екскурсіях»).
Дискусійна платформа 4, яку модерували Наталія Богданець-Білоскаленко та Наталія Блохіна, була присвячена внеску родини Грінченків у теорію та практику української педагогіки та національної школи, соціокультурним вимірам та перекладацькій стратегії Бориса Грінченка. Виступи учасників та учасниць викликали жваву дискусію та окреслили обрії та перспективи майбутніх досліджень художньої, педагогічної та соціокультурної спадщини родини Грінченків.
Модераторами круглого столу «Від словника Бориса Грінченка до сучасних лексикографічних систем» були М. О. Вінтонів, завідувач кафедри української мови, доктор філологічних наук, професор; І. Г. Саєвич, доцент кафедри української мови, кандидат філологічних наук, О. М. Тищенко, старший науковий співробітник Інституту української мови Національної академії наук України, кандидат філологічних наук та М. І. Бойко, викладач кафедри української мови Інституту філології.
Під час круглого столу щире зацікавлення викликали доповіді, присвячені актуальним питанням лінгвістики, зокрема традиційному і сучасному українському словникарству та ідіостилю Б. Д. Грінченка. Учасники аналізували сучасні корпуси текстів, пропонували способи поповнення словника на основі корпусу та шляхи покращення розмітки корпусу на основі словника. Жваву дискусію викликали виступи у межах підсекції «Одиниці мови та мовлення: досвід систематизації», оскільки більшість учасників досліджували особливість мовотворчості Бориса Грінченка. Окрім того, відбулася презентація «Українського асоціативного словника» С. В. Мартінек, який нещодавно вийшов друком.
На завершення роботи учасники відзначили потужність, різновекторність, появу і розвиток нових напрямків грінченкознавства як перспективної комплексної дисципліни.
Віримо, що порушена під час роботи конференції проблематика спонукатиме до подальших досліджень. Колектив Інституту філології висловлює подяку всім учасникам і гостям, усім, хто виявив інтерес до цього заходу та долучився до участі й обговорення.
