8 грудня у рамках Грінченківської декади в Інституті філології відбувся Круглий стіл молодих учених, аспірантів та магістрантів «Актуальні проблеми літературознавства та мовознавства», участь у якому взяли молоді науковці-грінченківці та гості з інших вищих навчальних закладів. Небайдужими слухачами й учасниками наукових дискусій були студенти-філологи та науково-педагогічні працівники Інституту філології.
У вітальному слові доктор філологічних наук завідувач кафедри української літератури і компаративістики Інституту філології Олена Олександрівна Бровко розповіла про перспективні напрями досліджень молодих учених в Київському університеті імені Бориса Грінченка.
Перш, ніж оприлюднити власні наукові здобутки молоді науковці мали змогу послухати доповіді провідних науковців Інституту філології. Доктор філологічних наук завідувач кафедри романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства Інституту філології Русудан Кирилевна Махачашвілі зацікавила учасників круглого столу прекрасною презентацією доповіді на тему «Феноменологічні засади дослідження інноваційної логосфери комп'ютерного буття». Кандидат філологічних наук старший науковий співробітник НДЛ грінченкознавства Оксана Михайлівна Івасюк в ході доповіді на тему «Еміграція та рееміграція у середовищі українських письменників міжвоєнного періоду» продемонструвала відбитки документів, художніх і публіцистичних видань досліджуваного періоду, невідомі досі поціновувачам української літератури. Глибоко наукова і водночас емоційна й цікава доповідь «Національний код епістолярію Бориса Грінченка» кандидата філологічних наук доцента кафедри української літератури і компаративістики Інституту філології Інги Василівни Погребняк викликала жвавий інтерес і бурхливе обговорення.
Під час секційних засідань, модераторами яких стали кандидат філологічних наук старший науковий співробітник НДЛ грінченкознавства Оксана Михайлівна Івасюк та кандидат філологічних наук заступник директора з наукової роботи Інституту філології Олена Леонідівна Доценко виступили молоді науковці.
Особливо цікавими на літературознавчій секції стали доповіді гості з Університетського коледжу Наталії Розінкевич на тему «Мандрівна проза: параметри жанру» та аспіранток кафедри української літератури і компаративістики Інституту філології Тетяна Сандрович та Олени Харченко.
Цікаво було й на мовознавчій секції. Так, доповідь викладача кафедри латинської мови Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Руслани Заболотньої «Терміни-епоніми як відображення мовної картини світу вченого-медика» переконала учасників заходу, що медична термінологія, побудована на використанні власних імен, відображає антропологічну суть людського мислення і дозволяє по-новому розглядати деякі термінознавчі проблеми.
Аспірант кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національної академії внутрішніх справ Вікторія Білоус розповіла про кримінологічну віктимологію як учення про жертву злочину, що має на меті розробку та впровадження заходів, спрямованих на запобігання вчиненню злочинних посягань щодо потенційних жертв. Відтак, усіх учасників круглого столу здивувало, що витоки віктимології молода дослідниця віднайшла у фольклорних джерелах, перш за все – у приказках та прислів’ях. Проте в ході доповіді на тему «Віктимологічні знання у прислів’ях та приказках» пані Вікторія переконливо довела, що представники ще неписемного суспільства, виявляючи певні закономірності співіснування людей, передавали їх своїм нащадкам, тому сьогодні можемо розглядати народну мудрість, що пройшла крізь віки й апробована суспільним досвідом, як авторитетне джерело віктимологічних знань.
Старший викладач кафедри англійської філології та перекладу Інституту філології Андрій Козачук під час доповіді на тему «Типологія перекладацьких коментарів при відтворенні власних назв (на матеріалі перекладів Роми Франко)» поділився деякими перекладацькими секретами, представленими у надзвичайно професійно побудованій презентації.
Доповіді аспірантки кафедри германської філології Інституту філології Ксенії Стрельченко (тема: «Концепт таємниця в картинах світу носіїв англійської мови: часопросторовий аспект») та викладача кафедри романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства Інституту філології Анастасії Копитіної (тема: «Лінгвокогнітивний та соціолінвальний параметри лексико-семантичного поля "простір" у сучасних європейських мовах») занурили учасників круглого столу в світ лінгвокультурології, лінгвокогнітології та соціолінгвістики.
Аспірантка кафедри української мови Інституту філології Юлія Огарь протягом доповіді на тему «Когнітивно-комунікативний підхід до навчання синтаксису в профільній школі: від концепту до тексту» переконала присутніх, що невдовзі в українських школах одним з основних завдань уроків української мови стане формування вмінь адекватного сприймання текстової інформації та створення власних (усних і писемних) висловлювань відповідно до комунікативної мети.
Під час доповіді викладача кафедри східних мов та перекладу Інституту філології Олександри Гуль учасники круглого столу не лише з’ясували, що тенденції до використання іншомовних запозичень в сучасній китайській мові є проявом інтернаціоналізації, уніфікації та спрощення лексичного фонду, а й трішки навчилися розмовляти китайською.
Після цікавого наукового спілкування учасники круглого столу були одностайними в необхідності його продовження наступного року, але вже у форматі конференції, а колеги з Національної академії внутрішніх справ запропонували проведення спільних наукових заходів для студентів і молодих учених, тематика, періодичність і формат яких уже обговорюються. Тож до наступних зустрічей в Інституті філології Київського університету імені Бориса Грінченка!
